Корреспондент: Обклали даниною. На шляху імпортерів в Україні стали нові перешкоди – привілейовані посередники

На митниці з'явився непереборний бар'єр для бізнесу – вузьке коло компаній-посередників, які стягують непідйомну плату з вітчизняних і закордонних підприємств за право ввозити товари в країну. Бізнес рятується втечею в порти сусідніх держав, пише Максим Біроваш у №48 журналу Корреспондент від 9 грудня 2011 року.

Шок і трепет вкотре викликала українська митниця у зарубіжного та українського бізнесу. До поборів на кордоні імпортери та експортери вже звикли, але корупційна думка чиновника не стоїть на місці. Відтепер, щоб розмитнити вантаж, треба заплатити ще й посередницьким компаніям.

Едуард Бахтігозін, директор компанії Мир снабжения, нарікає, що послугами посередників імпортерів змушують користуватися самі митники і співробітники Служби безпеки України (СБУ). Механізм примусу прозаїчно простий – затримання товару в портах. Сам Бахтігозін чекає розмитнення керамічного посуду та пластикової фурнітури для ванної кімнати.

Послугами посередників імпортерів змушують користуватися самі митники і співробітники Служби безпеки України. Механізм примусу прозаїчно простий – затримання товару в портах

Його колега з великої західноукраїнської компанії з виробництва готового одягу також в шоці: свій вантаж він зміг забрати тільки після бомбардування Державної митної служби та СБУ заявами та скаргами. Без цього його не пускали – вимагали працювати з посередниками і за їхніми розцінками, які зросли до $ 38 тис. за кожен контейнер.

Саме до такого рівня, за словами імпортерів, можуть доходити платежі рекомендованим митниками компаніям-посередникам за забезпечення зеленого коридору на українській митниці. Причому гроші ці не штраф і не мито, обурюються імпортери, а по суті лише платіж за право ввозити в країну товар.

Гроші ці не штраф і не мито, обурюються імпортери, а по суті лише платіж за право ввозити в країну товар

У СБУ запевняють Корреспондент, що не мають ніякого відношення до оформлення митного вантажу, а всі випадки затримок пов'язані із запобіганням ввезення контрабанди на територію України. У свою чергу, на митниці "заплаканим" підприємцям напівпошепки пояснюють, що гальмувати вантажі на кордоні – це ініціатива, спущена згори.

Так чи інакше українські морські ворота вже десятою дорогою обходять найбільші міжнародні компанії, наприклад British American Tobacco, постачальник сировини на Прилуцьку тютюнову фабрику, яка більшість своїх вантажів вже переорієнтувала на порт в німецькому Гамбурзі.

Понад 40% транзитних вантажів пішло в порти сусідніх країн –Румунії, Німеччини, Польщі і прибалтійських держав

Зросла кількість таких відмовників саме після простоїв у середині 2011 року. Понад 40% транзитних вантажів пішло в порти сусідніх країн – Румунії, Німеччини, Польщі і прибалтійських держав. "І, швидше за все, обсяг буде збільшуватися, тому що ситуація не вирішується", – каже координатор наземних перевезень Маєрськ Україна Андрій Ізотов.

Посередники

Луганський Мир снабжения працює на українському ринку вже другий десяток років, але такого витонченого підходу до справи на митниці не бачив ніколи. За словами Бахтігозіна, послуги розмитнення вантажів в Одесі та Іллічівську, двох найбільших портах України, перебирають на себе кілька компаній, які користуються особливим ставленням з боку митників – у них завжди "зелена вулиця" при розмитненні вантажів.

Інтерес таких ексклюзивних брокерів саме до цих портів зрозумілий. За оцінками Асоціації портів України Укрпорт, через них в минулому році пройшло понад 30 млн т вантажів, третина від загального вантажообігу всіх 19 українських портів.

Нові митні віяння в компанії Бахтігозіна відчули відразу і в повній мірі. Незважаючи на повний пакет документів на свої товари, співробітниками СБУ та митниками було прийнято рішення провести ретельний обшук імпортного вантажу Мира снабжения.

Після першого огляду був ще один, потім ще і ще. І навіть після повного огляду всіх контейнерів вантаж не зрушив з місця. "А потім пропонують проводити розмитнення контейнерів через уповноважених брокерів, яким необхідно платити високий неофіційний гонорар, – розповідає підприємець. – Ми так ці компанії і назвали – модні компанії".

Віталій Макєєв, директор одеського підприємства Малаті, яке працює в харчопромі, розповідає, що проблеми у його фірми з'явилися не тільки з імпортом, але і з експортом товару. На херсонській митниці, стверджує підприємець, з нього зажадали $ 10 тис. хабара за митне оформлення машини волоського горіха. Для переконливості весь вантаж затримали. У разі несплати мзди Макєєву пригрозили, що затримають на митному складі товар на 30 днів. У підсумку підприємцю загрожує зрив контракту на 30 тис. євро.

Експортер: Так і сказали: якщо погоджуся, то мені дадуть посередників і все буде гаразд. А якщо ж ні, то тоді пообіцяли, що наступні 30 днів моя машина буде
просто стояти

"Так і сказали: якщо погоджуся, то мені дадуть посередників і все буде гаразд, – згадує Макєєв недавню розмову. – А якщо ж ні, то тоді пообіцяли, що наступні 30 днів моя машина буде просто стояти ".

Директор департаменту митного контролю та оформлення Держмитниці Сергій Семка заперечує факт кулуарних пояснень з представниками фірми Малаті. Саму ж затримку партії товару фірми в письмовій відповіді Корреспонденту Семка пояснює необхідністю "додаткового вивчення" обставин справи. Митник стверджує, що його колегам необхідно розібратися, який саме горіх вивозить з країни Макєєв – цілісний або подрібнений, смажений або сирий. Від цього, продовжує Семка, залежить оцінка вартості товару, яка в подальшому буде основою для повернення ПДВ. Зразки продукції відправлені з Херсона до Одеси. Щойно прибудуть висновки експертів з Одеси, закінчує митник, оформлення товару продовжиться у "відповідному порядку".

Один з найбільших імпортерів вин на умовах анонімності розповів, що всі проблеми з митницею зникають, щойно компанія-імпортер звертається за допомогою до певної посередницькій фірмі, яка обіцяє прискорити сертифікацію товару за чималу винагороду. "Тримають, тримають, тримають [вантаж], а потім з'являється компанія, яка пропонує вирішити всі питання з розмитнення", – розповідає загнаний в кут імпортер.

Великого постачальника бананів і цитрусових з ПАР, який також з міркувань безпеки просить не називати його прізвища в пресі, чиновники Південної митниці кошмарили з літа минулого року. Його вантажі тримали до того часу, поки із заморського фрукта не потік сік, а власник судна-перевізника виписав ставку за непередбачений простій $ 25 тис. щоденно. У підсумку підприємець здався і заплатив усе, що митник прописав.

Сергій Охмат, директор відділу зовнішньоекономічної діяльності компанії Мир снабжения, розповідає, що вантажі товарів широкого споживання, наприклад керамічний посуд, меблі або канцтовари, тепер пропускають на територію України не дешевше ніж за $ 16 тис. Стільки треба заплатити за право ввезення в Україну кожного контейнера фірмам-посередникам.

Дитячі іграшки коштуватимуть імпортерам "лише" $ 9 тис. за контейнер. А текстиль, взуття та одяг можуть влетіти імпортеру в $ 38 тис. за кожен контейнер. І це при тому, що процедура розмитнення взагалі повинна бути безкоштовною

Дитячі іграшки, продовжують його колеги, коштуватимуть імпортерам "лише" $ 9 тис. за контейнер. А текстиль, взуття та одяг можуть влетіти імпортеру в $ 38 тис. за кожен контейнер. Гроші слід заплатити посереднику, який і забезпечує перевізникам розмитнення і вивіз вантажу.

"І це при тому, що процедура розмитнення взагалі повинна бути безкоштовною", – обурений Бахтігозін.

Незважаючи на тиск, у Мире снабжения вирішили принципово не платити посередникам і оголосили їм і митниці війну. Десятки листів і звернень пішло в Генпрокуратуру, СБУ та в Адміністрацію Президента.

Ось цитата з такого листа: "Посадові особи СБУ Одеської області, прізвища ми назвати не можемо, оскільки документи вони відмовляються надавати і представляються вигаданими прізвищами, пропонують проводити розмитнення контейнерів через уповноважених брокерів, яким необхідно платити високий неофіційний гонорар".

У СБУ на такі звинувачення в офіційному листі Корреспонденту повідомили, що в їхню компетенцію не входить митне оформлення вантажів. "Службою безпеки, – пояснює начальник одеського обласного управління СБУ Віктор Кобильчак, – постійно проводяться заходи щодо протидії корупції в митних органах і контрабандному переміщенню товарів".

Така боротьба спецслужб з корупцією і контрабандою зайшла занадто далеко, кажуть імпортери. В результаті страждає весь бізнес

Така боротьба спецслужб з корупцією і контрабандою зайшла занадто далеко, кажуть імпортери. В результаті страждає весь бізнес. "Я і мій директор лаялися з есбеушниками, писали в прокуратуру, митницю, але нам повідомили, що на нашу компанію прийшли якісь оперативні відомості", – розповідає на умовах анонімності юрисконсульт українських текстильників, яких також посередники намагалися обкласти даниною.

Свій вантаж компанії вдалося забрати з порту тільки після цілого комплексу захисних заходів, що складався зі скарг начальству СБУ, публікації відкритого листа Президенту України в ЗМІ та особистого відвідування порту директором підприємства.

Ефект виявився значним, але недовгим. За словами імпортера, щойно директор компанії повернувся до себе на батьківщину, йому повідомили, що сума за оформлення вантажу збільшилася на 100 тис. грн. "Митники все одно своє взяли – якщо не хабарами і посередниками, так переоцінивши наш вантаж за своєю базою", – каже юрист текстильників.

Усі ці випадки, вважають імпортери, – ланки одного ланцюга. Навіть більше, підприємці переконані, що обрані компанії-посередники працюють в тісній зв'язці з органами влади.

"Все це робиться навмисне: є сім фірм у Одесі, які працюють під цими есбеушниками і розмитнюють товар, – розповідають кухню текстильники із Західної України. – Причому всі ці сім фірм працюють від однієї особи – вони то відкриваються, то закриваються. Як сказали нам в одеській прокуратурі, їм зачепитися нема за що. І есбеушники теж нічого письмово не залишають, ніяких віз – все усно".

Держмитслужба офіційно заперечує існування брокерів з особливими, ексклюзивними правами, які значно прискорюють оформлення вантажів

У свою чергу, Держмитслужба офіційно заперечує існування брокерів з особливими, ексклюзивними правами, які значно прискорюють оформлення вантажів. Всього, кажуть в головному офісі митниці, в Україні діє близько 3 тис. брокерів, половина – в зонах найбільших митних постів – на Київській регіональній, Південній (Одеський регіон) та Східній (Донецький регіон) митницях.

Перемикаючи канали

За простій на митниці Мир снабжения виплачує величезні штрафи. Замість прибутку імпортер підраховує збитки – їхня сума сягнула 155 тис. грн.

Втрати Metro Cash & Carry Ukraine на початку вересня були ще більш критичні, ніж у луганчан. Жак Булен, гендиректор компанії, написав скаргу Ігорю Калетнику, голові Митної служби України та міністру фінансів Федору Ярошенку.

"З незрозумілих для нас причин, – повідомляє Булен, – на митному посту Одеса-порт Південної митниці діями держслужб фактично було заблоковано митне оформлення імпортних вантажів з товарами, які надійшли на адресу нашої компанії".

Француза обурила затримка 72 контейнерів, в яких зберігалися товари сезонного попиту на суму 120 млн грн., Крім того, за простій вантажу довелося сплатити складські послуги порту – 100 тис. грн.

Загвинчування гайок на митниці вдарило по найбільших міжнародних імпортерах. Наприклад, Еспер Рішой Педерсен, гендиректор Маєрськ Україна, української дочки найбільшої міжнародної компанії, якій належить близько 15% світового ринку контейнерних вантажоперевезень, у своєму листі керівництву Іллічівського морського рибного порту зізнається, що не може зрозуміти, в чому причини затримок в оформленні вантажів, які перевозить його компанія. Його збитки за простої в серпні-вересні 2011 року досягли $ 50 тис.

Європейці ніколи не зрозуміють наших принципів бізнесу. А це означає, що платити посередникам ніхто з них не буде. Швидше за все, більшість таких компаній
обходитимуть українські порти десятою дорогою

Ізотов впевнений, що європейці ніколи не зрозуміють наших принципів бізнесу. А це означає, що платити посередникам ніхто з них не буде. Швидше за все, більшість таких компаній обходитимуть українські порти десятою дорогою. За його словами, одержувачу дешевше переплатити $ 3-4 тис., зробити гак через Середземномор'я і вивантажитися десь в портах інших країн, ніж простоювати в Іллічівську.

"Мої знайомі підприємці вже не везуть товар ні в Одесу, ні в Іллічівськ, а в Констанцу (Румунія) або ще через якісь інші порти, – розповідає Олена Ескіна, член громадської ради при Держмитслужбі. – Вони просто знають, що в українських портах вантаж буде довго стояти".

Педерсен не здається. Данець намагається достукатися до керівництва Іллічівського порту. "У ситуації, коли необґрунтовано контейнери простоюють в порту в очікуванні митних оглядів, незрозумілих телефонних розмов і погоджень, єдиними вигодонабувачами є порти Румунії, Польщі, Німеччини, Литви та Латвії", – пише Педерсен у своїй ноті портовикам.

За останній рік, підрахували в Маєрськ Україна, обсяги транзитних вантажів з України до Молдови впали на 40%, а прямі поставки імпорту через Іллічівський і Одеський порти в Україні знизилися на 15%, тоді як в румунському порту Констанца вантажопотік впав лише на 6%.

За підрахунками Маєрськ Україна, втрата вантажообігу контейнерів несе економіці колосальні втрати. Виходячи з арифметики Педерсона, навіть зниження вантажопотоку на 10% тільки у двох з 19 морських портів несе для скарбниці втрату понад 2 млрд грн. на рік.

Бізнес біжить від корупції, рівень якої, за інформацією творчого об'єднання Торо, української контактної групи міжнародної антикорупційної організації Transparency International, зріс у 2011 році до свого історичного максимуму.

За результатами досліджень корупції Україна посіла 152-е місце серед 183 країн світу. У минулому році країна була на непочесному, але все ж більш високому 134-му місці. Олексій Хмара, президент Торо, робить висновок: "Україна скочується в пітьму корупційної безодні".

***

Цей матеріал опубліковано в № 48 журналу Корреспондент від 9 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.