НГ: Євроінтеграція України відкладається на рік

На саміті Україна-Євросоюз 19 грудня може бути парафовано тільки одну угоду - про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Затвердження тексту другого документа - про асоційоване членство України в ЄС, - ймовірно, буде відкладено, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.

Робота над кількома інтеграційними документами почалася ще за президента Віктора Ющенка. У 2008 році було вирішено, що угода про асоціацію стане базовою і буде включати в себе всі інші угоди, у тому числі про ЗВТ та безвізовий режим між Україною та ЄС. На грудень 2009 року планувалося затвердження вже узгоджених текстів документів - парафування. Однак в останній момент Україна та ЄС вступили в суперечку: Київ бажав прийняти всі відразу, європейці наполягали на тому, щоб спочатку парафувати базову угоду, а роботу над договором про ЗВТ продовжити. У результаті були зірвані всі домовленості, а провал євроінтеграційного напрямку поставив крапку в політичній кар'єрі президента Ющенка.

Київ бажав прийняти всі відразу, європейці наполягали на тому, щоб спочатку парафувати базову угоду, а роботу над договором про ЗВТ продовжити

Зараз ситуація, схоже, повторюється. Правда, робота над економічним блоком вже завершена, а тому ЄС готовий парафувати документ. Що стосується політичного зближення у вигляді асоційованого членства, то, як відомо, у європейських лідерів виникло багато претензій до Києва у зв'язку з кримінальним переслідуванням лідерів опозиції. Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко сказав НГ, що в ЄС немає єдиної позиції: група країн на чолі з Польщею наполягає на тому, щоб якомога швидше ввести Україну в клуб європейських держав, оскільки це єдиний шлях демократизації країни. Інші члени ЄС, серед яких першу скрипку грає Німеччина, вважають неможливим політичне зближення ЄС з державою, в якій ігноруються європейські принципи верховенства права, дотримання прав громадян, свободи слова.

Суперечності знайшли своє відображення і у прийнятій за два тижні до саміту резолюції Європарламенту щодо України. У документі містилися не тільки вже традиційні жорсткі вимоги до офіційного Києва, але також рекомендація включити в текст угоди про асоційоване членство перелік можливих захисних заходів: "Розробити чіткі захисні заходи і можливий механізм для тимчасового призупинення дії угоди в цілому у випадку, якщо істотні та фундаментальні принципи (ЄС. - НГ) ігноруються або свідомо порушуються (в Україні. - НГ)".

Одночасно зі статусом асоційованого члена Україна сподівалася отримати чіткі
гарантії, аж до вказівки конкретних дат, про перспективу стати повноправним членом ЄС

У Києві цю рекомендацію сприйняли як ляпас. Адже українські дипломати в останні місяці активно просували включення в документ зовсім іншої норми - про перспективу повноправного членства України в ЄС. Тобто одночасно зі статусом асоційованого члена Україна сподівалася отримати чіткі гарантії, аж до вказівки конкретних дат, про перспективу стати повноправним членом ЄС. У Європі ця пропозиція викликала роздратовану реакцію, західні лідери нагадали, що цей пункт раніше не обговорювався і ніколи ще не включався в угоду про асоційоване членство. Тим більше, що теоретично кожна країна, що досягла в своєму розвитку стандартів ЄС, може претендувати на членство без будь-яких попередніх обіцянок.

Олег Волошин, пояснюючи ситуацію, сказав журналістам: "Якщо наші європейські партнери наголошують, що це (перспектива членства України в ЄС. - НГ) не так важливо, то в чому тоді проблема, щоб зафіксувати в угоді про асоціацію те, що не так важливо, і те, що Україна просить?". Він додав, що асоційоване членство в Києві розглядають не як альтернативу, а як крок на шляху до повноправного членства в ЄС.

Судячи з усього, сторони так і не знайшли спільної мови. А ускладнення ситуації навколо судів над Юлією Тимошенко, що сприймається в Європі як демарш Києва, тільки погіршило атмосферу переговорів про політичне зближення. Про це може свідчити зроблена в коментарі газеті Лівий берег заява глави місії України при Євросоюзі Костянтина Єлісєєва: "Ця угода - не подарунок для України. Це взаємовигідний документ, який принесе користь як Україні, так і ЄС. І не можна підносити його як іграшку - "сьогодні ти її не отримаєш, бо провинився".

Сторони так і не знайшли спільної мови. А ускладнення ситуації навколо судів над Юлією Тимошенко, що сприймається в Європі як демарш Києва, тільки погіршило атмосферу переговорів про політичне зближення

Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту пояснив позицію своєї сторони: "ЄС не буде витрачати кошти своїх платників податків на те, що не відповідає європейським стандартам". А Україна, незважаючи на всі зусилля європейських партнерів, "ще навіть не почала процес впровадження механізму стримувань і противаг в системі розподілу влади". Київ, не докладаючи зусиль до того, щоб змінити ситуацію, в якій справа проти Юлії Тимошенко - це тільки вершина айсберга, бажає отримати гарантії членства в ЄС, обурені в Брюсселі.

Політолог Сергій Таран вважає, що європейським лідерам буде складно пояснити своїм виборцям, чому вони дають широкі аванси і роблять політичні виключення для держави, керівництво якої ці ж лідери звинувачують в порушенні європейських принципів і демократичних норм. Але, з іншого боку, складно буде пояснити, чому вдруге провалилися плани євроінтеграції держави, на процес зближення з якою Європа витратила чимало сил і коштів. Тому, ймовірно, було прийнято половинчасте рішення: затвердити текст угоди про ЗВТ, відклавши більш широкий і складний документ про асоційоване членство.

Але ці плани за декілька днів до саміту відновили в Україні жорсткі суперечки про вигідність економічного зближення з ЄС. Ще в жовтні заступник міністра економіки України, уповноважений уряду з питань співпраці з СНД Валерій Мунтіян заявив, що створення ЗВТ з Євросоюзом обернеться зниженням ВВП України в 2012 році на рівні 0,4%. У короткостроковій перспективі Україна більше втратить, ніж придбає, адже експорт товарів в країни ЄС обмежений, а умови імпорту будуть лібералізовані. Плюси від економічної інтеграції країна відчує лише через кілька років, вважають економісти. Вони уточнюють, що прогнози залежать від економічного становища самого Євросоюзу, який, як відомо, переживає не найкращі часи. Депутат від правлячої Партії регіонів Володимир Зубанов зазначив, що якщо 19 грудня євроінтеграційні плани будуть провалені, то не з вини України, а через внутрішні проблеми самого Євросоюзу.

Заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий зазначив, що нинішній етап не показовий, адже йдеться тільки про парафування угод. Набагато важливіші етапи підписання та ратифікації документів. Він вважає, що після нинішнього саміту України-ЄС пауза в євроінтеграційних процесах затягнеться майже на рік, до парламентських виборів в Україні. Від того, як вони відбудуться, які політичні сили зможуть взяти в них участь, будуть у 2012 році залежатиме плани ЄС щодо зближення з Україною, вважає експерт.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.