Преса Британії: Мафія. Хто керує Росією?

Огляд британської преси за 17 грудня 2011 року.

В огляді британських газет:

"Хочете влаштувати дитину в дитячий сад? Готуйте конверт", – так звучить один із заголовків суботньої Times. Хробак корупції точить російську душу, і саме тому по країні прокотилася хвиля акцій протесту проти Володимира Путіна, пише автор матеріалу Тоні Галпін.

Крадіжка голосів, рутинно здійснена партією влади Единая Россия в ході парламентських виборів, стала останньою образою для багатьох росіян, продовжує він. Збунтувалися люди, які представляють в основному середній клас, тому що раптом зрозуміли, що їм відмовили навіть у тому, щоб самостійно розпорядитися хрестиком, проставленим в бюлетені, вважає Times.

Але втрата голосів – лише мала частина принизливого існування в країні, де закон працює на того, хто більше заплатить. Складно навіть уявити, наскільки беззахисні звичайні громадяни Росії перед бюрократичною машиною.

Потрібно місце в дитсадку? Приготуйте конверт для директора. Хочете пройти медичне обстеження? Доктор прийме вас... за готівку. Виїхали з дому? Тримайте напоготові купюри різного номіналу, щоб не позбутися прав, коли поліцейський зупинить вас за порушення, яке йому привиділося.

Але це все ще дрібниці, попереджає Times. Набагато більшу суму доведеться заплатити, якщо вам, скажімо, потрібно отримати який-небудь документ, причому офіційний.

А про реєстрацію права власності на нерухомість або про відкриття власного бізнесу і взагалі говорити не доводиться – розоритеся. Інший шлях, звичайно, є. Можна стояти в довгих чергах, але мало які обставини можуть виникнути під час цього стояння. Будь-які взаємини в Росії мають ціну, вважає автор статті. Особливо це відчувається, якщо відбувається дорожня аварія.

Аварії на дорогах в Москві не рідкість, тому що багато там воліють купити права, а не здавати тести. Так от, щоб вирішити ситуацію, треба приготувати дві суми: одну – для поліцейського, який випише довідку для страхової компанії, а іншу – для людини в страховій, яка підпише папір на компенсацію. У магазинах абсолютно все, від одягу до меблів, в рази дорожче, ніж в Європі. Чому? Та тому, що оптовикам доводиться платити направо і наліво, перш ніж товар потрапить на прилавки.

Система кришування, про яку англійській публіці розказали в ході судового процесу між двома олігархами – Борисом Березовським і Романом Абрамовичем, – діє досі.

"Календарі – вельми поширені корпоративні сувеніри, але в Росії їх дарують з особливим змістом. Мій друг, який очолює в Росії компанію, що займається дизайном, розповів мені, що місцеві відділення поліції і спецслужби завжди дарують календарі компаніям, які кожного місяця вони обдирають на чималі суми", – пише автор Times Тоні Галпін.

"Ідея полягає в тому, що, коли до власника бізнесу приходять з податкової інспекції, по календарю, що висить на стіні, стає зрозуміло, хто кришує цей бізнес, і бізнесмена не чіпають", – продовжує Галпін.

Автор статті нагадує, що протистояння корупції в Росії може коштувати вам свободи і навіть життя, і наводить як приклад долю юриста Сергія Магнітського, який помер у СІЗО.

У подібних умовах, пише видання, російський середній клас, вже неабияк втомлений від корупції, і зовсім втратив всяку надію на перетворення, коли Володимир Путін оголосив, що планує йти на третій президентський термін. На думку багатьох, протести на вулицях Москви та інших міст – це своєрідна спроба спокути душі Росії, акт моралі, спрямований проти хробака корупції.

Діловий щоденник Financial Times виходить у суботу з досить об’ємним додатком, цілком присвяченим Росії. По суті, журнал випускається спільно з московським бюро FT. Журнал відкривається ілюстрацією, де зображений Володимир Путін, який рукою в залізній рукавичці п’є чай з тріснутий в багатьох місцях чашки з написом "влада".

Головний матеріал програми називається Мафія. Хто керує Росією?.

Це журналістське розслідування, мета якого відповісти на питання, чи знаходяться наразі під охороною держави колись найвпливовіші мафіозі і хресні батьки організованої злочинності? І чи продовжуються до цих пір так звані "розборки"? Хоча часи Радянського Союзу і верховенство злодіїв в законі давно минуло, пише видання, але і сьогодні конкуренція у бізнес-середовищі вкрай гостра.

FT наводить свідчення журналіста Максима Гладкого, який за свою кар’єру багато написав про мафії. За словами Гладкого, два місяці тому він обідав з одним бізнесменом, якого вбили прямо під час трапези, на очах журналіста.

Ще один матеріал програми присвячений російському опозиціонеру, гросмейстеру, 13-му чемпіону світу з шахів Гаррі Каспарову. У статті Каспаров зізнається, що грати в шахи легше, ніж займатися політикою. Поборотися з Каспаровим за шахову дошку сів автор статті Чарльз Кловер. Як пише журналіст, гросмейстер здолав його всього за 35 ходів, але поставити своє головне питання опозиціонеру Кловер все ж встиг.

Його цікавить думка Каспарова про ситуацію в Олімпійському. "Це природний процес відторгнення. Він занадто довго на вершині. І він вже не є тим, хто пропонує блискуче майбутнє. Влада втратила свій священний імідж, а це означає зміни", – відповів Гаррі Каспаров.

Серед інших тем спецдодатка FT: життя в Росії мігрантів з Центральної Азії; роль інтернету в Росії; 25 росіян, які формують громадську думку в країні. "Голос правди в Росії змусили замовкнути 14 куль", – з таким заголовком виходить у суботу Independent.

Історія видавця і політолога Хаджімурада Камалова ще раз нагадує про те, на яку небезпеку наражаються в Росії журналісти, які насмілюються говорити правду, пише газета.

У видавця тижневика Чернетка вистрілили 14 разів у ніч на п’ятницю, коли він повертався додому після здачі номера. Вбивця втік з місця злочину на автомобілі Лада, а журналіст помер по дорозі до лікарні. Хаджімурад Камалов був одним з дуже небагатьох незалежних журналістів не тільки в Дагестані, а й на всьому Північному Кавказі, пише видання. Це ще одна ланка в ланцюзі вбивств російських журналістів, які так і не були розкриті.

Північний Кавказ – поле битви Кремля і бойовиків-ісламістів, і працювати там особливо небезпечно, нагадує Independent. Співробітники газети Чернетка неодноразово отримували погрози на свою адресу. А одного разу виданню довелося виправдовуватися в суді за те, що в одному з номерів журналіст процитував одного з польових командирів.

Два роки тому ім’я Камалова було включено до "чорного списку" осіб, які симпатизують ісламістам і підлягає знищенню. Independent не уточнює, ким саме був складений цей список, але наводить цитати з інтерв’ю Камалова.

Тоді в інтерв’ю британській газеті дагестанський журналіст сказав, що 25% населення Дагестану підтримують ісламський тероризм, якщо він спрямований проти влади, а не проти мирних жителів.

"Люди бачать, як ведуть себе міліція і ФСБ, тому легко зрозуміти, чому їхні симпатії на іншому боці", – сказав тоді Хаджімурадов Камалов.

Журналісти Independent згадують, що під час інтерв’ю в одному з кафе Махачкали Камалов говорив багато годин поспіль і справив враження людини, яка знає, про що говорить. Він володів великим обсягом інформації і знав безліч нюансів.

Камалов був одним з небагатьох, хто не боявся відкрито говорити про свої погляди на політичні та соціальні процеси, пише Independent. Така сміливість дуже рідкісна в регіоні, де кожен день гинуть люди.

Люди, які насмілюються висловлювати симпатію бойовикам, ризикують потрапити в поле зору кремлівських служб безпеки.

Поки не ясно, пише видання, хто стоїть за вбивством Камалова, але його колеги не сумніваються, що загибель журналіста пов’язана з його роботою в Чернетці.

"Без сумніву, це політичне вбивство, – заявили в правозахисній організації Меморіал. – Ті, хто стоїть за цим злочином, хотіли підірвати основи свободи слова в Дагестані".

Хаджімурад Камалов був "душею" газети, яка багато років була "рупором істини", цитує Меморіал Independent.

Інша британська газета, Guardian, також присвячує цілу сторінку матеріалу про вбивство дагестанського журналіста і уточнює, що це сталося в День пам’яті журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок.

"Заради Кетрін я не міг схибити", – зізнається в інтерв’ю Daily Telegraph диригент і директор Лондонського камерного оркестру Крістофер Уоррен-Грін.

Підводячи підсумки року і згадуючи про його головних подіях, Уоррен-Грін згадує, як в кінці 2010 йому подзвонив принц Чарльз і запропонував диригувати оркестром під час королівського весілля принца Вільяма і Кейт Міддлтон.

"Він також попросив мене допомогти з підбором музики", – говорить музикант.

Уоррен-Грін зізнається, що не так часто грав на весіллях, в останній раз таке траплялося на одруженні самого принца Чарльза. Він нагадав про це принцу і попередив, що не зовсім уявляє, яку саме музику запропонувати.

Однак виявилося, що Кейт сама дуже любить класичну музику і в неї вже був заготовлений цілий список творів.

"З тих пір моя задача полягала тільки в тому, щоб Кетрін отримала те, що хотіла", – каже диригент.

Кейт наполягала на суто англійської пасторальної музиці. Спочатку, за словами Уоррен-Гріна, він не міг зрозуміти, чому. Але в день самого весілля, коли він побачив її плаття, оформлення собору і весь антураж, він зрозумів, що іншої музики тут бути не могло.

"Зазвичай я не нервую перед концертами. Все-таки професіоналізм робить свою справу. Але коли Кетрін вийшла з автомобіля біля входу в Вестмінстерське абатство і стояла там одна, я відчув тремтіння. Я подумав: "Я не можу зіпсувати для неї цей момент".

Через кілька днів після весілля музикант отримав листа з подякою і від принца Чарльза, і від новоспеченої герцогині Кембриджської.

"Було таке відчуття, що мені пише не майбутня королева, а дівчина, яка щойно вийшла заміж. Вона писала про музику і про те, як вона щаслива початку сімейного життя", – розповідає він.

"Принц Чарльз часто говорить про гармонію – це його улюблене слово. І я думаю, він правий. Гармонія просто необхідна нашому суспільству, і музика допомагає її досягти", – цитує Daily Telegraph диригента Лондонського камерного оркестру.

Огляд підготувала Анастасія Успенська, bbcrussian.com.