Преса Росії: системна опозиція боїться позасистемної
Огляд російської преси за 20 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
КоммерсантЪ на першій шпальті піднімає питання про постановку виборів під веб-контроль. У понеділок пройшло перше засідання експертної ради з цього питання.
Видання нагадує, що 15 грудня під час своєї "прямої лінії" Володимир Путін запропонував оснастити всі виборчі дільниці (їх у Росії близько 95 тис.) веб-камерами і транслювати зображення в інтернет. На наступний день він роздав доручення мінфіну, мінзв'язку і Центрвиборчкому.
"Рішення прем'єра змінює пріоритети ініційованої у 2009 році Дмитром Медведєвим програми з технічного переоснащення виборчої системи вартістю до 15,7 млрд руб. (Прийнята у травні 2011 року). У ній наголошується на оснащенны більшості дільниць до 2015 року автоматичними комплексами обробки виборчих бюлетенів. Встановлення веб-камер у програмі передбачено тільки до 2013 року і лише на 10% дільниць", - зіставляє факти газета.
Заступник міністра зв'язку і масових комунікацій Ілля Массух на нараді попередив, що поставлене російським прем'єром завдання "не вирішувалося ніде у світі". І це стосується не лише проблем з інфраструктурою, а й браку техніки. "300 тис. камер немає ні в Росії, ні на території Радянського Союзу", - заявив заступник міністра.
"Слава богу, у Китаї немає Різдва", - зазначив Массух. Саме створення системи, за розрахунком мінзв'язку, коштуватиме близько 15 млрд рублів (470 млн доларів).
Депутат Держдуми Ілля Пономарьов, який увійшов до експертної ради, запропонував, щоб зображення передавалося в інтернет безпосередньо, а не через дата-центри: тоді у випадку хакерської атаки зловмисники зможуть припинити трансляцію з однієї ділянки, а не з усіх відразу.
Також він заявив, що камери можна встановити лише на найбільш завантажених ділянках, тому що через проблеми із голосуванням у Чукотському селі "натовпи не будуть на Болотяну площу виходити". І якраз найбільше нарікань до виборів виникає у Москві, Санкт-Петербурзі і національних республіках, зосередитися на роботі потрібно саме там. Однак ця пропозиція суперечить установці Володимира Путіна на забезпечення трансляції зі 100% дільниць.
Гендиректор системного інтегратора АМТ-Груп Олександр Гольцов зазначає, що, звісно, зараз на складах немає необхідної кількості веб-камер, але їх можна буде поставити, якщо використовувати обладнання декількох виробників.
"Але зазначених на сайті мінкомзв'язку веб-камер із роздільною здатністю не менше 640х480 пікселів буде недостатньо для відстеження нештатних ситуацій і порушень, для цього необхідно професійніше обладнання", - зазначає він.
На думку ще одного інтегратора, який побажав зберегти анонімність, основна проблема під час реалізації проекту буде полягати не стільки у поставці відеообладнання, скільки у його встановленні
"Одна бригада із трьох-чотирьох чоловік за день може встановити відеообладнання на трьох-чотирьох ділянках, тобто для реалізації проекту у зазначені терміни потрібно близько 600 кваліфікованих бригад - такої кількості немає у жодного системного інтегратора", - говорить співрозмовник.
Також КоммерсантЪ розповідає про світовий досвід використання веб-камер на виборах: "У країнах "сімки" (США, Канада, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Німеччина) будь-які пристрої для відеозапису на виборчих дільницях не застосовуються", - констатує газета. І додає, що камери використовували у Грузії, Азербайджані, в Україні і в Індії, але не на всіх дільницях.
"Парламентська опозиція відмежувалася від вуличної", - пише Независимая газета. Засудивши резолюцію Європарламенту щодо виборів у Думу, опоненти вперше виступили солідарно з партією влади.
Лідер КПРФ Геннадій Зюганов звинуватив позасистемні партії у тому, що вони жадають використовувати "народний гнів" у своїх інтересах. Він застеріг громадян від участі у їхніх акціях протесту. Фактично відмовилася від "злиття на хвилі протесту" із позасистемною опозицією і партія Яблуко.
"Яблучники висунули кандидатом у президенти свого лідера Григорія Явлінського - замість блогера Олексія Навального, якого готував у головні яблучні кандидати інтернет. Судячи з усього, розмежування опозиції істотно знизить інтерес громадян до акції протесту, наміченої на 24 грудня", - вважає видання.
Для директора Фонду дослідження проблем демократії Максима Григор'єва така позиція КПРФ недивна.
"КПРФ представляє собою респектабельну, велику парламентську партію", - пояснює експерт. На думку Григор'єва, для неї "досягати із представниками позасистемної опозиції якоїсь домовленості - це не просто втрата обличчя, це просто абсолютно несерйозна поведінка".
Раніше представники КПРФ засудили резолюцію Європарламенту щодо виборів у Думу, назвавши її втручанням у справи Росії.
Так, перший заступник голови ЦК КПРФ Іван Мельников заявив, що вважає "неприйнятним той факт, що європейські парламентарії починають давати поради".
Схожим чином відреагували і лідери інших партій. Лідер партії Справедливая Россия Сергій Миронов назвав резолюцію Європейського парламенту втручанням у внутрішні справи.
Той факт, що партії дистанціюються від "вуличної опозиції", на думку видання, не є помилкою: за даними соціологічного дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки, рейтинги позасистемних політиків перебувають у межах нуля.
Слідчий комітет Росії (СКР) уже визначився із потенційними винуватцями трагедії в Охотському морі, де перекинулася бурова платформа Кольська, пишуть Известия. Відповідати за загибель як мінімум 14 осіб буде керівництво компанії-судновласника - Арктікмор-нєфтєгазразвєдка. Бурова платформа Кольська перекинулася 18 грудня в Охотському морі під час буксирування на Сахалін.
"Слідчі та родичі загиблих вважають, що судновласники знали про шторм, кий насувався на море, однак віддали розпорядження про початок буксирування платформи", - повідомляє газета.
Головне питання, яке зараз хвилює слідчих, - чому на платформі, яку буксирували, виявилося так багато людей. За попередніми даними, там перебувало 67 чоловік, із них 53 - члени екіпажу, решта - прикомандировані. За правилами, під час буксирування на Кольської повинна була залишитися лише команда із 10 чоловік.
"Швидше за все, судновласники вирішили уникнути зайвої мороки і фінансових витрат, тому не стали наймати окреме судно для екіпажу Кольської і залишили його на платформі", - розповідає Известиям джерело в СКР.
"Наскільки я чув, Кольська йшла до В'єтнаму, буксирування повинне було зайняти шість діб, але дати точний прогноз у зимовому Охотському морі неможливо, тому вони б потрапили в негоду у будь-якому випадку, - пояснив Известиям головний редактор мережевого видання Морской бюлетень Михайло Войтенко.
Експерт вважає, що зібрати докази і провести експертизи буде неможливо. Кольська затонула, і судновласник не планує її піднімати із дна моря, оскільки це нерентабельно. "Докази будуть, якщо тільки самі люди, які врятувалися, або команди буксирувальників щось розкажуть", - пояснив Войтенко.
Новые Известия, посилаючись на експертів, пишуть, що свою роль могла зіграти і сильна зношеність техніки. Платформа була побудована у Фінляндії ще у 1985 році, а термін служби таких платформ становить приблизно 30 років.
"Давно морально і матеріально застаріла, - вважає керівник програми з екологічної політики нафтогазового сектора Світового фонду дикої природи Олексій Книжников. - Для видобутку нафти в Печорському морі Газпром використовував установку, списану у Північному морі, якій 35 років. Норвегія давно відмовилася від таких технологій, там використовуються лише підводні видобувні комплекси, які монтуються на дні і повністю автоматизовані. Таким чином, їм не заважають ні хвилі, ні льоди".
За словами Нікітіна, під час транспортування платформи, швидше за все, був допущений ряд серйозних помилок: "Треба було відразу людей вивести на палубу, не залишати всередині. Змусити їх надіти комбінезони і навіть наказати стрибати у море, все-таки краще, ніж піти на дно із цією металевої махиною. Цим, по ідеї, повинен був займатися керівник операції. Але, насамперед, на платформі взагалі не повинно було перебувати стільки сторонніх людей - лише команда, відповідальна за транспортування".
КоммерсантЪ пише, що СКР обіцяє дати жорстку оцінку винуватцям трагедії з буровою установкою.
Як стверджують опитані експерти, уже можна говорити як мінімум про два серйозні порушення, допущені під час відправлення Кольської в останній рейс: його організатори не врахували штормову погоду та ще й розмістили на буровій установці, яку буксирували, пасажирів-геологів.
Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі