НГ: Київ не довіряє Газпрому

У найближчі дні Україна і Росія готуються підписати міжурядові документи - на додаток до газових угод від 2009 року, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Але станом на вчора йшлося про підготовку декларацій, а умови конкретних поступок, що дозволяють підписати зовсім нові контракти, залишалися на стадії обговорення. Складність питань і неготовність сторін здавати позиції можуть призвести до нової газової кризи.

У понеділок, коли було озвучено рішення відкласти парафування угоди про асоційоване членство України в ЄС, багато експертів припускали розворот Києва в інший бік. Першим символічним жестом могло стати підписання вже у вівторок ввечері нових українсько-російських газових угод, в яких ціна на газ була б знижена вдвічі, до рівня приблизно 200 дол за 1 тис. куб. м.

У понеділок, коли було озвучено рішення відкласти парафування угоди про
асоційоване членство України в ЄС, багато експертів припускали розворот Києва в
інший бік

Примітно, що протягом дня інформація про підготовлювані двосторонні зустрічі у Москві президентів Дмитра Медведєва і Віктора Януковича, а також прем'єрів Володимира Путіна і Миколи Азарова кілька разів підтверджувалася і спростовували. У результаті глави держав пізно ввечері поспілкувалися в резиденції Горки, а керівники урядів вже за північ зустрілися в Ново-Огарьово. Окремо у вівторок-середу проходили переговори в Газпромі, де перебували глава Міненерго України Юрій Бойко і міністр юстиції Олександр Лавринович.

Масштаби проблем у газових переговорах окреслив Дмитро Медведєв, який запропонував українському колезі: "Давайте по ключових питаннях пройдемося, а потім дамо урядам вказівки цю роботу завершувати, якщо за усіма істотними умовами зійдемося". Янукович у відповідь запропонував вирішити найбільш гострі питання, а решту "перевести в середньострокове русло".

Прем'єр-міністри, в свою чергу, перед телекамерами обмінялися реверансами, говорячи про стратегічне партнерство, про що йшла мова в закритому режимі - залишилося за кадром. Але вчора, відкриваючи засідання уряду, Азаров не випромінював оптимізму. Він висловив надію на те, що компромісний варіант нових угод буде знайдений, але додав: чинні угоди, які не влаштовують Україну, вкрай вигідні Росії. Керівник парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов сказав журналістам: "Переговори тривають, вони йдуть в досить жорсткій атмосфері, і є питання, на які наша сторона піти не може".

Прем'єр-міністри, в свою чергу, перед телекамерами обмінялися реверансами,
говорячи про стратегічне партнерство, про що йшла мова в закритому режимі -
залишилося за кадром

Інший представник партії влади, посилаючись на свої джерела, розповів НГ, в чому суть протиріч: "Минулого тижня вже майже домовилися: за зниження ціни на газ Україна погоджується на створення двостороннього консорціуму з Газпромом і на допуск компаній-посередників до роботи на внутрішньому ринку газу. Але лідери Євросоюзу, як ви знаєте, критично поставилися до цих планів, нагадавши, що Україна, будучи членом Європейського енергетичного співтовариства, не може створювати двосторонній консорціум - це порушення норм європейського законодавства". Співрозмовник НГ стверджує, що під час зустрічей у Москві українські лідери пояснили цю ситуацію російським колегам: "Але ті кажуть: добре, віддавайте Європі 30% акцій, тільки зі своєї частки. Це не варіант".

Один з керівників парламентського комітету з питань євроінтеграції, депутат від Партії регіонів Володимир Вечерко підтвердив, що Київ зацікавлений у тристоронньому консорціумі, в якому Україна, Росія і європейський учасник отримають рівні частки. Він розкритикував схему, на якій, за чутками, наполягає російська сторона: "Що таке 50 на 50? Це сьогодні підвищили ціну, а потім сказали, що, давайте, ми ще купимо у вас 50%. І буде білоруський сценарій! А якщо у всіх буде по 33%, тоді будуть одні виробляти газ, другі транспортувати, треті будуть продавати газ - це чистий, прозорий, західний бізнес".

Але лідери Євросоюзу, як ви знаєте, критично поставилися до цих планів,
нагадавши, що Україна, будучи членом Європейського енергетичного співтовариства,
не може створювати двосторонній консорціум - це порушення норм європейського
законодавства

Незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, коментуючи "НГ" ситуацію, зазначив: "З боку Росії переговори зараз ведуться не для того, щоб врегулювати газові відносини, а щоб реалізувати стратегічну мету - отримати контроль над українською ГТС, включаючи систему підземних сховищ, а також залучити Україну до так званого євро-азійського союзу. Українська влада ставить перед собою інші цілі: за рахунок зменшення ціни на газ збалансувати бюджет на 2012 рік, щоб виконати всі соціальні програми та отримати тверду політичну перспективу на майбутнє. Адже до наступних парламентських виборів залишилося менше року". Різниця в підходах, на думку експерта, не дозволяє сторонам знайти рішення, яке закладе міцну основу стабільних відносин в газовій сфері на тривалий період.

Нарбут припустив, що навіть якщо якісь міжурядові документи будуть підписані в найближчі дні, то вони не змінять ситуації. "Так вже було, в 2002-2003 роках створювався українсько-російський консорціум з управління і модернізації ГТС. Формально він існує, а толку? І в 2008 році прем'єри Путін та Тимошенко підписали декларацію про співпрацю, як здавалося, гарантувавши стабільні відносини в газовій сфері на роки вперед. Але вже через рік про документ забули - спалахнула газова криза. Будь-які угоди діють, якщо в них однаково зацікавлені обидві сторони", - нагадав експерт. Він не виключив, що Київ все ж таки отримає "ціновий перепочинок", але уточнив, що нинішній етап відносин може призвести до нової кризи.

Київ зацікавлений у тристоронньому консорціумі, в якому Україна, Росія і
європейський учасник отримають рівні частки

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук вважає, що криза вже почалася: "Війна вже йде. Але поки всередині України: немає грошей, щоб платити за дорогий російський газ, і немає єдиної думки, як правильно вийти з цієї ситуації. Газпром поки зайняв вичікувальну позицію, їм поспішати нікуди - їх цілком влаштовують чинні газові угоди. Та й з політичних мотивів, напередодні російських президентських виборів Володимир Путін навряд чи погодиться піти на поступки Україні без таких кроків з боку Києва, які можна буде піднести російським виборцям як значиме досягнення". Він припустив, що, намагаючись уникнути публічного скандалу і загострення відносин , сторони підпишуть декларативний документ: "У цьому документі можна вказати якісь параметри - мовляв, зобов'язуємося транспортувати по українській ГТС до такого-то обсягу газу на рік, ще щось. Але не думаю, що Київ вже готовий підписати документи, за якими, незважаючи на позицію Євросоюзу, передасть ГТС під управління Росії. А без цього істотне зниження ціни навряд чи можливе".

Експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава підтвердив НГ, що не можна аналізувати українсько-російські відносини без урахування ситуації, що склалася в переговорах між Україною та ЄС: "Цілий рік країну готували до саміту 19 грудня, який повинен був стати переломним моментом в процесі євроінтеграції. Нічого не сталося , але суспільство ніяк на це не відреагувало. То, може, євроінтеграція не є частиною життєвих інтересів українських громадян? Можливо, важливіша ціна на російський газ? Треба собі дати чесну відповідь на питання, чи готова Україна платити за газ високі ринкові ціни, розуміючи , що це - плата за суверенітет і незалежність. Або варто поступитися національними інтересами і погодитися на умови, запропоновані Росією?"

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.