Преса Британії: "кульгава качка" Медведєв обіцяє реформи

Огляд британської преси за 23 грудня 2011 року.

В огляді британських газет:

Дві газети - Financial Times і Guardian - коментують щорічне послання Дмитра Медведєва до членів Держдуми і Ради Федерації.

Вони зазначають, що, виступаючи за два дні до запланованої великої акції опозиції, президент Росії пообіцяв провести цілу низку ліберальних реформ, у тому числі, повернути виборність губернаторів і полегшити правила реєстрації партій.

"Критики поставилися до планів з підозрою, - пише Guardian, - зазначивши, що Медведєв вже давно використовує ліберальну риторику, що не приводить до особливих результатів".

"Пан Медведєв визнав, що йому буде важко проводити таку політику, оскільки він йде у відставку наступного року, щоб дозволити своєму наставнику і нинішньому прем'єр-міністру Путіну обиратися на свою стару посаду, - коментує Financial Times".

Газета зазначає, що заявам "кульгавої качки" Медведєва довіряють не всі, і наводить коментар Геннадія Зюганова, який сказав: "Побачите, команда Путіна цього не дозволить".

Financial Times цитує слова експерта Інституту Карнегі Лілії Шевцової: "Звичайно, вони пробують всім пообіцяти все, щоб випустити пару з протесту 24 грудня, але їм більше ніхто не вірить".

У Guardian статтю про виступ Медведєва супроводжує врізка про власність Володимира Путіна, написана московським кореспондентом газети Люком Хардінгом.

Вона заснована на даних, опублікованих Центральною виборчою комісією.

"Володимиру Путіну доводилося чути заяви про те, що він є найбагатшою людиною Європи, яка керує мафіозною державою і володіє особистим капіталом в 40 млрд доларів, - пише Хардінг. - Однак Центрвиборчком Росії заявив, що на його банківському рахунку набагато скромніша сума - всього 179 тисяч 612 доларів".

"Теоретично, - додає Хардінг, - вищі посадові особи Росії повинні, починаючи з 2008 року, розкривати свої доходи. Але цей закон, здебільшого, не виконується".

Financial Times присвячує редакційну статтю взаєминам Росії і Євросоюзу.

"Як всі побачили на початку грудня, проведення вільних і справедливих парламентських виборів може бути за межами можливостей Кремля, - пише газета. - За межами його можливостей може виявитися навіть проведення сильно сфальсифікованих виборів".

Однак, за словами Financial Times, російські політики є майстрами в мистецтві "розділяй і володарюй".

Стосовно взаємовідносин Росії та Євросоюзу це означає, що російська дипломатія як важелі використовує "експорт енергоносіїв, комерційні приманки і приховану свідомість російської військової могутності".

І зараз, коли можна очікувати, що до влади в Кремлі повернеться Володимир Путін (і теоретично може залишитися там до 2024 року), Росія може спробувати скористатися відсутністю єдності в Євросоюзі, що роздирається боргами.

Проте зараз розбіжності серед 27 країн-членів ЄС щодо російської політики не такі великі, як в 2008 році, під час і після російсько-грузинської війни.

"Між західноєвропейськими політиками та їхніми колегами у Центральній та Східній Європі, чиї країни провели чотири десятиліття під п'ятою радянського комунізму, є розуміння, що ЄС повинен вести політику конструктивного залучення, а не стримування", - пише Financial Times.

Але, водночас, уряди країн ЄС розуміють, що, оскільки для них важливі такі цінності, як демократія, права людини і законність, які не є невід'ємною частиною політичного життя Росії, відносини не можуть бути дуже близькими.

Проблема у взаєминах ЄС з Росією, пише видання, в тому, що, на відміну від російсько-американського "перезавантаження", у них немає критеріїв, якими можна було б виміряти відносини. Наприклад, ядерне роззброєння або співробітництво в афганській кампанії.

Крім того, зовнішньополітичні методи ЄС "забюрократизовані", а саміти Росія-ЄС, по суті, бувають іноді присвячені малозначимим проблемам.

Але врешті-решт, у ЄС немає особливого вибору: потрібно шукати конструктивних відносин з сусідом. "Але це потрібно робити, не обманюючи себе щодо перспектив російських реформ після повернення на президентську посаду пана Путіна", - підсумовує Financial Times.

Guardian публікує статтю лондонського кореспондента видання "Сноб" Олексія Ковальова про політичну сатиру, іронію та анекдоти - в інтернеті.

Як літературний прийом і засіб протистояння владі політична сатира в Росії сходить до XVII століття - до лубка. Нагадує автор і про відомих російських письменників-сатириків XIX століття, називаючи серед них байкаря Крилова, а також Гоголя і Салтикова-Щедріна.

Говорячи про традиції сатири, природно, не можна не згадати і політичні анекдоти радянського часу, які стали знаменитими у всьому світі. Наприклад:

"Суддя, регочучи, виходить із зали суду. "Що сталося?" - запитує його колега. "Я щойно почув приголомшливий анекдот", - відповідає той. "Розкажи!" - просить колега. "Не можу, - відповідає суддя, - я щойно посадив оповідача на 10 років".

Лідери сучасної Росії, як і їх тоталітарні попередники, не люблять сатири, - пише Guardian. Так, єдина "нормальна" політична передача "Куклы" була закрита в 2002 році після того, як представила Володимира Путіна у вигляді персонажа казки Гофмана, крихітки Цахеса.

Існуючі зараз телевізійні комічні шоу (наприклад, "Мульт особистості") цілком лояльні до правлячої верхівки і намагаються уникати гострих тем, таких як корупція та порушення на виборах.

Однак є інтернет, що непідзвітний "кремлівським ляльководам".

У статті вводиться нове для англійської мови поняття: "fotozhaba". Слово "фотожаба", знайоме російськомовним користувачам інтернету, що на комп'ютерному сленгу означає творчо перероблену за допомогою редактора зображень фотографію, малюнок або картину.

Автор розповідає про появу фотожаби з Путіним, що виникла майже відразу ж після того, як він порівняв білі стрічки протестів з контрацептивами. Інші фотожаби з'явилися в інтернеті в четвер, одразу після виступу Медведєва в російському парламенті.

Велика кількість жартів і анекдотів, пише Ковальов, з'явилася після парламентських виборів, які багато хто вважав сфальсифікованими.

Guardian наводить два анекдоти: "Голова ЦВК Володимир Чуров постраждав у пожежі. Пошкоджено 146% шкіри" і "дружини членів партії "Единая Россия" не імітують оргазм, вони фальсифікують його".

Times опублікував некролог відомого радянського і російського вченого-конструктора Бориса Чертока, який помер 14 грудня.

Газета представляє його як соратника геніального і секретного "головного конструктора", який зумів випередити американців у всьому - і в запуску першого супутника у 1957 році, і в запуску першого пілотованого корабля космічного.

"Тільки з його смертю в 1966 році, коли США почали наближатися до Радянського Союзу в космічній гонці, стало відомо його ім'я: Сергій Павлович Корольов", - пише Times.

Борис Черток народився в 1912 році у місті Лодзь, з 1935 року працював над електричними та електронними системами, що забезпечують радянські полярні експедиції, а після Другої світової війни був відряджений до Німеччини, де й почалося його співробітництво з Корольовим.

Черток, який займався розробкою систем управління космічних кораблів, був засекреченим. Його ім'я стало відомо на Заході лише в середині 80-х років, під час перебудови.

На початку 90-х, коли потреби в надсекретності вже не було, Черток написав і опублікував чотиритомник "Ракети і люди", в якому розповів про історію радянської космонавтики. Його праця була перекладена англійською і видана у США на початку нинішнього тисячоліття.

"Кожна з перших ракет була для нас, як улюблена жінка, - наводить слова конструктора Times. - Ми були закохані в кожну ракету, ми дуже хотіли, щоб вона стартувала успішно. Ми були готові віддати свої серця і душі, щоб побачити, як вона полетить".

Financial Times продовжує публікацію статей, присвячених 20-річчю розпаду СРСР. У сьогоднішньому номері опубліковані портрети чотирьох осіб - як вони жили в 1991 році і як вони живуть зараз.

Це журналіст Міша Бергер, політик Григорій Явлінський, поліцейська Галя Лебедєва-Єгорова та громадянська активістка Олена Немировська.

Кілька газет опублікували інформацію про те, що Росія домовилася орендувати у королівської сім'ї Британії Кенсінгтонський сад для організації "Російського дому" під час Лондонської олімпіади, щоб рекламувати зимові ігри 2014 року в Сочі.

А в Independent вийшла стаття з розповіддю активісток руху Femen про те, як люди в цивільному одязі силою затягнули дівчат в автобус, потім, провозили кілька годин невідомими місцями, змусили роздягтися, піддали принизливим знущанням і знімали все це на фото-і відеокамери.

Огляд підготував Марк Григорян, bbcrussian.com