Преса Британії: "Сильвіо - клоун із проблемою у штанах"
Огляд британської преси за 27 грудня 2011 року.
В огляді британських газет:
"Із Сеула до Пхеньяна із посланням миру", - під таким багатообіцяючим заголовком Independent розмірковує про сьогодення і майбутнє у взаєминах двох Корей.
Лі Хі Хо, вдова південнокорейського президента Кім Де Чжуна, який очолював країну у 1998-2002 рр.., приїхала до КНДР, щоб вшанувати пам'ять померлого 17 грудня Кім Чен Іра.
Те, що цю місію поклали саме на неї, можна розглядати як нагадування про домовленості, досягнуті свого часу її чоловіком та Кім Чен Іром.
На саміті 2000 року корейські лідери домовилися "вирішити питання возз'єднання півдня і півночі" і "не затягуючи, розібратися із проблемами гуманітарного характеру". Під цим, зокрема, малося на увазі створення необхідних умов для того, щоб сотні тисяч сімей, розділених Корейською війною, могли відвідувати одне одного.
За минуле з тих пір десятиліття зроблено у цьому напрямку було вкрай мало. Але зараз, коли на КНДР чекає зміна влади, надії на здійснення пунктів договору відродилися в обох країнах.
Недарма, пише видання, відомий своїм консерватизмом нинішній президент Південної Кореї Лі Мен Бак відправив 90-річну Лі Хі Хо в якості посланця Сеула.
Вона не була у КНДР з тих самих пір, як супроводжувала чоловіка на той пам'ятний саміт, через півроку після якого Кім Де Чжун отримав Нобелівську премію миру.
У книзі для почесних гостей вона написала, що "угоди, зафіксовані у спільній декларації Півдня і Півночі від 15 червня 2000 року, повинні бути втілені в життя якнайшвидше заради возз'єднання нації".
Весь час, що вона писала, зауважує Independent, поруч із нею стояв син і наступник Кім Чен Іра Кім Чен Ун.
"Я сподіваюся, що наш візит до Північної Кореї допоможе поліпшити відносини між нашими країнами", - сказала Лі Хі Хо пізніше в офіційній заяві.
Разом із Лі Хі Хо до Пхеньяна приїхала вдова голови корпорації Hyundai Чон Мон Хуна, якому свого часу вдалося встановити стосунки із північними сусідами у деяких галузях бізнесу і в туризмі.
У 2003 році він наклав на себе руки після того, як йому було пред'явлено звинувачення в тому, що він купив згоду Кім Чен Іра брати участь у саміті за величезні хабарі.
Північнокорейське інформагентство повідомило, що Кім Чен Ун подякував жінкам за співчуття, і це були перші слова, коли-небудь сказані ним південнокорейцям.
Водночас, пише Independent, у КНДР не забули використовувати траур по Кім Чен Іру для того, щоб продемонструвати свою силу і намір продовжити колишній курс.
Північнокорейський Комітет у справах мирного возз'єднання двох Корей розкритикував владу Південної Кореї за те, що Сеул не дозволив усім бажаючим приїхати до Пхеньяна, щоб висловити співчуття, обмеживши делегацію двома жінками і кількома супроводжуючими.
Представники комітету заявили, що така поведінка південнокорейської влади "є показником її морального обличчя", "може призвести до непередбачуваних і катастрофічних наслідків" і змусить сумніватися "у її щирому бажанні поліпшити відносини двох країн".
Делегація з Південної Кореї не залишиться на похорон Кім Чен Іра. Посланці Сеула повинні покинути Пхеньян за день до поховання.
Жодна із британських газет не пройшла повз трагедію, що сталася у самому центрі Лондона у розпал різдвяних розпродажів.
Як пише Guardian, посеред білого дня в одному з магазинів на Оксфорд-стріт був убитий 18-річний хлопець.
Поліція прибула на місце трагедії о 13:45 за місцевим часом. На тілі загиблого виявлено ножові поранення, однак остаточного висновку про причини і обставини його смерті поки що немає.
Магазин спортивного взуття Foot Locker, у якому сталося вбивство, був відразу закритий.
Призупинити торгівлю довелося і сусіднім магазинам. Вони могли продовжувати роботу, але, за словами співробітників, місце, оточене поліцією, покупці обходили стороною.
"На місці злочину виявлено відразу декілька видів зброї. Чи є серед них та, якою скоєне вбивство, я поки що не знаю", - цитує видання інспектора поліції Марка Данна.
26 грудня - традиційний у Великобританії день початку розпродажів. Більшість магазинів відкривається о 6 ранку.
Лише за три години ранкової торгівлі виручка магазинів Оксфорд-стріт склала 15 млн фунтів стерлінгів, пише Guardian
На торгових вулицях Лондона у цей день особливо багато народу, і на момент убивства в магазині перебували сотні покупців.
Проте жоден із них не бачив, як усе сталося.
Поліція заарештувала 10 чоловік, ведеться слідство.
Через кілька годин після вбивства поліція повідомила, що на перетині вулиць Оксфорд-стріт та Ріджент-стріт невідомий чоловік отримав ножові поранення у ноги. Загрози життю потерпілого немає.
Поки що неясно, чи пов'язані між собою ці два випадки.
Вранці того самого дня, пише Times, у Манчестері був застрелений індійський студент.
23-річний учень Ланкастерського університету Ануж Бідве приїхав до Манчестера із друзями на різдвяні канікули.
Свідки вбивства розповідають, що молоді люди просто йшли по вулиці, коли людина у сірій куртці підійшла до Бідве, сказала кілька слів і вистрілила йому у скроню.
Коли студента привезли до лікарні, він був ще живий, але хірурги не змогли йому допомогти.
Поліція Манчестера розглядає версію вбивства за расовою ознакою. Однак, за словами друзів загиблого, у короткому діалозі між убивцею і жертвою безпосередньо перед пострілом не було нічого, що могло б підкріпити цю версію.
Та сама Times віддає цілу сторінку своєму карикатуристу Пітеру Бруксу.
Підводячи підсумки року, Брукс представляє цілий колаж із зображеннями тих, хто у 2011 році з різних причин залишив світову арену.
Голова Муаммара Каддафі, наприклад, зображена у вигляді уламків літака. Автор явно натякає на авіалайнер, підірваний лівійськими спецслужбами над шотландським містом Локербі у 1988 році.
Усама бін Ладен зображений у момент, коли летить із вікна охопленого вогнем будинку, що на малюнку нагадує вежу Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку.
"Я вирішив, як кажуть, дати бін Ладену його власну пілюлю. Звідси і виникла тема 9/11. На малюнку він досить маленький, але все одно легко впізнаваний через свою бороду", - пише карикатурист Times.
На наступному малюнку зображено контури Італії - два чобітк0438 уособлюють жіночі ноги. Між ними стоїть Сільвіо Берлусконі у розстібнутій зверху сорочці і знімає з себе краватку.
"Я вже почав відчувати дефіцит сексуальних метафор, коли у листопаді стало відомо, що він залишає посаду прем'єра. У своєму малюнку я спробував зобразити, що він робив із Італією, починаючи зі скандалу з приводу сексу з неповнолітньою повією - прекрасна країна, на чолі якої стояв клоун із проблемою у штанах".
"Комплекція апельсина, імплантат волосся, та ще й фарбований, нудотна усмішечка, хімічно-білі зуби і хтивий погляд. Хіба може карикатурист помилитися за такого набору даних?", - запитує Брукс.
Революцію в Єгипті і повалення Хосні Мубарака художник зобразив у вигляді перевернутих єгипетських пірамід, на верхніх майданчиках яких малюсінькі чоловічки розмахують прапорами. А внизу на те, що відбувається, дивиться самотній вершник на верблюді, який видається таким самим маленьким порівняно з пірамідами.
"Як же я буду за ними всіма нудьгувати, - пише Пітер Брукс. - Це парадокс політичної карикатури - чим більше відрази ти відчуваєш до персонажів і хочеш, щоб вони пішли, тим більше ти боїшся їх втратити".
"Цього року кінець прийшов до надзвичайно великої кількості диктаторів, монстрів і різних психів", - наводить Times слова свого художника.
Однак Брукс не сумує, бо, як він говорить, у нього ще залишився Саркозі - дуже колоритний персонаж.
Ще на одному малюнку у тому самому колажі президент Франції намальований вкрай розлюченим: він стоїть під статуєю хлопчика, що пісяє, у вигляді британського прем'єра Девіда Кемерона, і напрям струменя йому явно не подобається.
"Коли президент Франції та канцлер Німеччини Ангела Меркель на саміті у Брюсселі відхилили вимоги Девіда Кемерона, я вирішив дозволити прем'єру у вигляді хлопчика, що пісяє, використовувати своє останнє знаряддя", - пояснює сенс карикатури Пітер Брукс.
Огляд підготувала Анастасія Успенська, bbcrussian.com