НГ: Газові переговори наближаються до кризи

Оголошена до 15 січня пауза в українсько-російських газових переговорах може завершитися новою кризою. Київ не бажає йти на поступки Газпрому, хоча в обмін на контроль над українською газотранспортною системою (ГТС) російська сторона готова відмовитися від проекту будівництва нового газопроводу - Південний потік, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.

Про це заявив Интерфаксу в понеділок Олексій Міллер. Українські чиновники переконані, що це хитрість: відмова від провального проекту підноситься як поступка Україні.

Судячи з усього, Київ уже змирився з високими цінами на російський газ. Минулого тижня Верховна Рада, не чекаючи на завершення переговорів, затвердила держбюджет на наступний рік, який базується на ціні газу у 416 дол. Прем'єр Микола Азаров супроводжував документ зауваженням: "Якщо росіяни вважають, що ми не витримаємо ціну у 416 доларів, вони глибоко помиляються. Ми цей рік прожили за такою ціною ... Росія повинна знати, що на коліна нас не поставити".

Експерти згодні, що ситуація поки що не катастрофічна. "У 2012 році ціна на газ, прив'язана до ціни нафти і розрахована з дев'ятимісячним лагом, зростати не буде", - упевнений експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він зазначив, що, враховуючи цінові тенденції на світовому ринку нафти у 2011 році, ціна на газ для України у 2012-му становитиме приблизно 380 дол. за 1 тис. куб. м. "Це буде важко, але економіка витримає", - підтвердив НГ незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.

Судячи з усього, Київ уже змирився з високими цінами на російський газ.

Правда, в Києві не забувають про те, що всі наведені ціни враховують 100-доларову знижку на кожній тисячі кубометрів газу. Окремі експерти вважають, що знижка, оформлена в документах як зниження російською стороною експортного мита, може перетворитися на проблему: у випадку загострення відносин Росія здатна скасувати пільгу і, можливо, вимагати компенсації за весь час її дії - з весни 2010 року.

Україна, у свою чергу, може повернутися до давньої вимоги перевести купівлю-продаж російського газу Європі із західного на східний кордон. Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук пояснив НГ, що зараз по українській ГТС транспортується газ, що належить Газпрому, який платить Україні за послуги з транзиту. Якби газ продавався на українсько-російському кордоні, то по території України його транспортували б європейські компанії. "Україні така схема, звісно, вигідніша. Як мінімум, на тарифи не впливали б ніякі додаткові чинники та домовленості в інших сферах. Зароблених на транзиті грошей вистачило б для початку самостійної модернізації ГТС", - пояснив Корольчук, який стверджує, що Газпром добровільно нізащо не погодиться на зміну діючої схеми. "У Росії сприймають ГТС як складову частину газпромівської системи поставок газу. Звідси - спроби отримати юридичний контроль над магістральними газопроводами. Насправді можливості ГТС значно ширші, вона дозволяє транспортувати до Європи, наприклад, центральноазіатський газ. Для України ж - це можливість диверсифікувати поставки , тому влада не поспішає здати ГТС Росії", - підтвердив експерт Нарбут.

Україна, у свою чергу, може повернутися до давньої вимогу перевести купівлю-продаж російського газу Європі із західного на східний кордон

За інформацією чиновників у Москві та в Києві, грудневий етап переговорів завершився тим, що українська сторона не зважилася всупереч думці Євросоюзу підписати із Газпромом угоду про створення двостороннього газового консорціуму, частки у якому розподілилися б 50 на 50. Хоча президент Янукович кілька разів адресував ЄС гнівні заяви через бездіяльність щодо модернізації ГТС, однак експерти вважають ці випади виключно політичними. "Міллер теж зробив політичну заяву для європейських вух, коли сказав, що Газпром може відмовитися від Південного потоку. Зрозуміло, що для реалізації проекту грошей немає ні у російській компанії, ні у європейців, які переживають кризові часи. Для створення нового газопроводу потрібно було до 15 млрд. євро. Модернізація української ГТС, яка вже існує, коштувала б у три рази дешевше. Можна припустити, що Міллер натякнув європейцям: ми перестанемо вам морочити голову із дорогими обхідними маршрутами, а ви закриєте очі на те, що україно-російський консорціум буде не три- , а двостороннім", - вважає Корольчук.

На його думку, Україна у цих відносинах виступає не суб'єктом, а об'єктом: "Але зараз так склалися обставини, що саме ця роль дозволяє нам ситуативно виграти як мінімум інформаційну війну із Газпромом. У ЄС із Росією свої газові відносини, але де-факто європейці зараз грають на нашу користь". Заява Міллера не випадково прозвучала у день, коли Азербайджан і Туреччина підписали меморандум про взаєморозуміння зі створення консорціуму для будівництва Трансанатолійского газопроводу. "Це початок створення Південного газового коридору, по якому на європейський ринок буде надходити каспійський газ. Існують і реалізуються і інші проекти. Росія ж поки що повинна розібратися з Північним потоком - на четвер запланована зустріч, присвячена перспективам розробки Штокмановського родовища, під освоєння якого і планувалося будівництво цього газопроводу", - зазначив Корольчук.

У ЄС із Росією свої газові відносини, але де-факто європейці зараз грають на нашу користь

Експерти вважають, що Україні у такій ситуації слід почекати, не поспішати із підписанням угод із Газпромом, а придивитися до нових можливостей альтернативних поставок газу. Експерт Володимир Омельченко припустив, що нинішня ситуація, не зважаючи на високі ціни, може бути вигідніше Україні, ніж підписання нових угод. "Росія домагається контролю над ГТС і внутрішнім газовим ринком. Навіть давши Україні істотну знижку в ціні на газ, вони за рахунок тактики виграють у стратегії. Це як у шахах: ви жертвуєте пішаком і виграєте серйозну фігуру". Експерт Корольчук зазначив, що тимчасовий ціновий перепочинок міг би обернутися для української влади катастрофою до президентських виборів 2015 року: "Команда Януковича розуміє, що, віддавши зараз половину ГТС, вони не вирішать усі проблеми. Із 2013 року починаються основні платежі за зовнішніми боргами, ще невідомо, якою буде економічна ситуація. І що ж, доведеться віддати Росії і другу половину ГТС? Це білоруський сценарій, і він нікому в Києві не подобається".

Однак директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин у коментарі Інституту Горшеніна зауважив, що Київ готовий на економічні поступки, а не приймає у першу чергу політичні вимоги: "Ми не можемо пожертвувати принциповими речами, у першу чергу, європейською інтеграцією. Тому переговори з Росією складні". Дипломат заявив, що сторони налаштовані на пошук компромісу: "Що стосується долі ГТС - тут, я думаю, потрібен консенсус розумних людей. Труба у державній власності без газу набагато гірше, ніж труба акціонована, але із газом. Перетворювати економічний актив на фетиш - це смішно. Він повинен працювати, і не важливо, у чиїй власності. Головне, щоб працював ефективно, щоб приносив гроші до бюджету України і зберігав за Україною статус транзитної держави, що ефективно підвищує її політичну вагу в регіоні".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.