НГ: Хотіла Україна в ЄС, та газ не пустив
Головні підсумки року в Україні традиційно пов'язані з російським газом. І арешт екс-прем'єра Юлії Тимошенко, і провал грудневого саміту Україна-ЄС, і нові складнощі у відносинах Києва з Москвою, - підводить підсумки року в Україні російська Независимая газета.
Усі
ці проблеми переносяться на наступний рік, коли ситуація ускладниться ще й
парламентськими виборами.
Рік тому команда Януковича анонсувала те, що раніше не вдалося Ющенку: почати
практичну реалізацію ідеї євроінтеграції. На 19 грудня 2011 був призначений
саміт, в ході якого Київ і Брюссель готувалися якщо не підписати, то хоча б
парафувати (затвердити текст) угоди про асоційоване членство, складовою
частиною якого є також угода про зону вільної торгівлі. Урядовці та експерти зазначали,
що ці документи не просто визначать стратегію зовнішньої політики країни, але
істотно підвищать статус Києва на переговорах з Газпромом. Одна справа -
використовувати газ як важіль тиску щодо окремо взятої України, інше -
намагатися тиснути на країну, яка є асоційованим членом ЄС.
Одна справа - використовувати газ як важіль тиску щодо окремо взятої України, інше - намагатися тиснути на країну, яка є асоційованим членом ЄС.
Зусилля української влади частково диктувалися роздратуванням щодо Росії, яка
за два роки президентства Януковича так і не пішла назустріч Києву в газових
питаннях. Довгострокові контракти, на які в 2009 році погодилася Юлія Тимошенко,
діють досі. Українські фахівці стверджують, що базова ціна газу в них завищена.
Київ скаржиться, що щомісяця переплачує за газ сотні мільйонів доларів.
І хоча українського екс-прем'єра засудили на сім років позбавлення волі за
перевищення повноважень при затвердженні контрактів, однак з точки зору
міжнародного права жодних порушень ні в самих документах, ні в процесі їх
підписання не було. А значить, "Газпром" може лише з доброї волі
погодитися на перегляд документів. Але поступка має свою ціну: протягом року
багато російських чиновників публічно підказували українським колегам вірний
шлях. Йшлося про вступ України в інтеграційні об'єднання в СНД, зокрема до
Митного союзу, щоб разом з рівноправними партнерами через кілька років
постукати в двері Євросоюзу.
Зусилля української влади частково диктувалися роздратуванням щодо Росії, яка за два роки президентства Януковича так і не пішла назустріч Києву в газових
питаннях
З боку ЄС офіційний Київ був поставлений перед вибором: або євроінтеграція, або
перебування у в'язниці головного політичного конкурента Януковича - Юлії
Тимошенко. Примітно, що європейці зажадали від української влади не просто
звільнення екс-прем'єра, а й забезпечення їй можливості участі в наступних
парламентських виборах.
У Києві ситуація кілька разів розгойдувалася з боку в бік. Але до 19 грудня
залишилася невизначеною, і парафування угод між Україною і ЄС не відбулося. Планується, що до кінця зими ЄС без пишних
урочистостей, але все ж парафує тексти двох підготовлених документів - щоб не
відштовхнути Україну остаточно і не створити розлюченого ворога на своїх
кордонах. Але підписання і вже тим більше ратифікація угод будуть
відкладені як мінімум до парламентських, а можливо, і до президентських виборів
в Україні. Тобто, можливо, до 2015 року. Що не вдалося Ющенку, те не вдалося і
Януковичу.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.