Вчені: піратство допомагає розвитку Сомалі

Піратство в африканській республіці Сомалі сприяє процвітанню економіки в цьому регіоні, але прибережні райони досі розвиваються повільно.

Вивчивши супутникові фотографії африканської країни і сусідніх територій, аналітики дійшли висновку, що найбільшу вигоду від діяльності піратів, які захоплюють судна і заручників у водах Аденської затоки, отримують регіональні центри. При цьому в прибережні селища коштів вкладається набагато менше.

Громадянська війна, яка триває в Сомалі вже 20 років, заважає створенню стабільної структури влади, і в атмосфері беззаконня піратство стало однією з найбільш процвітаючих сфер бізнесу.

Незважаючи на зусилля міжнародного співтовариства, що скеровує в затоку військово-морські патрулі, в країні і прилеглих до неї водах, за даними спостерігачів, досі залишається близько 40 захоплених суден і більш як 400 заручників з різних держав.

Найчастіше піратами стають прості рибалки, які були змушені відмовитися від своєї головної професії під тиском могутніх конкурентів - великих риболовецьких траулерів західних корпорацій, що витягають вигоду від відсутності центральної влади в країні.

Автор дослідницької роботи Анджи Шортленд провела ретельний аналіз супутникових знімків з високою роздільністю, на яких Сомалі була відображена в денний і нічний час.

Аналіз нічних знімків показав, що середня кількість світлового випромінювання збільшилася переважно в центральних містах Гарове і Босассе, що є частиною напівавтономного регіону Пунтленд, де базується більшість піратів.

Підвищена "яскравість" цієї частини країни вказує на зростання споживання електроенергії, характерне для економіки, що розвивається, зазначає Шортленд.

Однак в інших частинах країни спостерігається зовсім інша картина: інтенсивність світлового випромінювання в середньому знизилася, а в піратських поселеннях на узбережжі гостро відчувається нестача електроенергії.

Автор дослідження пов'язує такі результати зі світовим зростанням цін на продукти харчування та електроенергію, а також триваючим в регіоні громадянським конфліктом.

Крім того, аналіз денних знімків показав, що з 2002 по 2009 рік площа Гарове збільшилася майже вдвічі. Істотний прогрес спостерігався у розвитку інфраструктури міста, індустріальної і комерційної галузі.

У провінційних же районах і місцях проживання самих піратів, наприклад, у містах Айл і Хобіо, поліпшення були відносно невеликими.

Згідно з висновками вчених, істотна частина виручених за рахунок піратства та викрадень коштів йде в регіональні центри, де гроші розподіляються відповідно до кланової структури сомалійського суспільства.

"Таким чином, політична еліта Пунтленда навряд чи стане перешкоджати поширенню піратства", - підсумовують автори наукової роботи.

У відповідь на різке збільшення кількості піратських нападів в 2008 році західні країни прийняли низку жорстких заходів, головним з яких стало скерування військово-морських патрулів у води Аденської затоки.

За даними науково-дослідного інституту, з середини 2000-х років напади піратів стали більш жорстокими. Експерти пов'язують це з тим, що захоплювати кораблі стає все складніше.

"Тепер пірати вкладають набагато більше ресурсів в кожен напад, щоб гарантувати його успіх", - йдеться в доповіді дослідників.

Більше того, існують побоювання, що пірати можуть об'єднати зусилля з бойовиками з угрупування ісламізму "Шабаб", і тоді піратство фактично буде спонсорувати екстремістські акції.

Шортленд доходить висновку, що можливе військове вторгнення в Сомалі здатне лише посилити ситуацію, тому проблему можна вирішити лише за рахунок комплексної міжнародної програми з відновлення регіону.

"Необхідно знайти таке рішення, яке буде використати невдоволення народних мас в провінції і на узбережжі в конструктивних цілях", - стверджує вчений. - Тоді ми зможемо показати місцевому населенню, наскільки невигідно піратство в порівнянні з іншими джерелами заробітку, які ми їм запропонуємо".