НГ: Київ і Москва не зійшлися в оцінці
Завтра в Москві продовжаться припинені в грудні українсько-російські газові переговори, пише про перипетії суперечки між Києвом і Москвою журналіст Независимой газеты Тетяна Івженко.
За
час паузи сторони встигли обмінятися безліччю жорстких заяв, що свідчать про
те, що в діалозі з'явилися нові проблеми. Йдеться не тільки про ціну
російського газу, але також про обсяги його закупівлі українською стороною. У
Москві та Києві знову згадали про можливість залучення до суперечки
Стокгольмського арбітражного суду.
Підставою до ускладнення відносин стала зустріч Володимира Путіна з главою
"Газпрому" Олексієм Міллером, яка відбулася 30 грудня. Обговорюючи
питання, пов'язані з перспективою створення газового консорціуму, Міллер, за
відомостями інформагентств, повідомив, що Київ оцінив свою газотранспортну
систему (ГТС) приблизно в 20 млрд. дол. Для модернізації ГТС буде потрібно від
2 до 8 млрд. євро. При цьому українська сторона запросила в рамках створення
консорціуму знижку на газ в 9 млрд. дол.
Зазначені суми, які в Москві визнали значними, в Києві викликали обурену
реакцію. Публічно її озвучила тільки заарештована екс-прем'єр Юлія Тимошенко,
яка заявила у відкритому листі до влади, що реальна вартість ГТС - з
урахуванням її пропускної потужності, географічного розташування та наявності
найбільшої в Європі мережі підземних газових сховищ - становить не менш як 200
млрд. дол. Лідер опозиції закликала владу не брати участі в аферах, пов'язаних
з розпродажем стратегічних об'єктів.
Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко прокоментував
ситуацію стримано: "Оцінити вартість ГТС може тільки міжнародний оцінювач.
Ми ще тендер не оголошували. У нас тільки готується пакет документів щодо
реформування "Нафтогазу", а в контексті реформування і буде проведена
оцінка ГТС". Представник української влади прямо нічого не сказав про
цінові параметри, що обговорювалися в ході зустрічі Путіна і Міллера. Але
Верховна Рада відклала на невизначений час розгляд законопроектів, які
відкривають дорогу до створення консорціуму.
Тим часом український уряд взяв курс на економію. У перших числах січня Бойко
заявив, що в поточному році планується закупити мінімально можливий обсяг
російського газу - близько 27 млрд. куб. м. Дорогий енергоносій вирішено було
замінити вугіллям українського видобутку і альтернативними поставками. Зокрема,
як уточнив міністр минулого тижня, українська сторона почала переговори з
турецькими партнерами. "Йдеться про постачання газу новим маршрутом.
Сподіваюся, до кінця січня ми вже представимо конкретні пропозиції і вийдемо на
предметні переговори", - сказав Бойко.
Новина про те, що Київ має намір знизити вдвічі закупівлю російського газу,
викликала обурену реакцію "Газпрому". Представник компанії Сергій
Купріянов заявив: "У 2012 році, як усім відомо, контрактний обсяг поставки
становить 52 мільярди кубічних метрів і навіть чисто теоретично не може бути
знижений до 27 мільярдів". Він зазначив, що Київ спробував просто
поставити російських партнерів перед фактом: "Питання про зменшення
обсягів на численних переговорах про зниження з 2012 року ціни на російський
газ українською стороною не порушувалося взагалі".
"Нафтогаз України" у відповідь повідомив, що лист про зниження
обсягів закупівлі в 2012 році було скеровано в "Газпром" ще 20 травня
минулого року. Однак керівник "Газпрому" Міллер парирував:
"Україна зробила заяву, не домовляючись з російською стороною. Такі
домовленості мають бути досягнуті за півроку (до настання періоду дії контракту.
-" НГ "). Це одностороння заява".
Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський пояснив українським ЗМІ, що в
довгострокових контрактах дійсно вказано обов'язковий обсяг купівлі Україною
російського газу на рівні 52 млрд. куб. м в рік. Винятком став 2009 рік, коли
обсяг було зменшено до 40 млрд. куб. м. Потім були підписані додаткові
протоколи, згідно з якими Україна змогла в 2010-му знизити обсяг закупівлі до
33 млрд. і навіть зменшити його ще на 20% без застосування
"Газпромом" штрафних санкцій. Звідси і впевненість Києва у праві
придбати всього 27 млрд. куб. м газу, зазначив експерт, додавши, що ніхто не
знає, чи діють додаткові документи в поточному році. Принаймні, в минулому році
"Нафтогаз", за даними відкритих джерел, закупив близько 40 млрд. куб.
м газу.
Зараз сторони продовжують сперечатися про обсяги, погрожуючи один одному
зверненням до Стокгольмського суду
Зараз сторони продовжують сперечатися про обсяги, погрожуючи один одному
зверненням до Стокгольмського суду. Експерт Соколовський вважає, що в такому
випадку позиції української сторони будуть відносно слабкими, адже контракти,
затверджені ще Юлією Тимошенко, діють досі. Експерт енергетичних програм Центру
Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що штрафи, передбачені цими
документами, можуть в поточному році скласти понад 8 млрд. дол. Однак він
упевнений, що в Стокгольмському суді Київ міг би виграти в суперечці з
"Газпромом", адже не тільки в Україні, а й у світі змінилася як
кон'юнктура газового ринку, так і економічна ситуація. Саме це дозволило деяким
європейським країнам ще в минулому році домогтися істотного зниження ціни на
російський газ. Україна ж покладала надії на вирішення питання шляхом
переговорів.
Офіційний Київ і зараз декларує намір вирішити ситуацію мирно. Міністр Бойко,
збираючись до Москви, заявив: "Ми не збираємося ні з ким воювати і у нас
немає намірів конфліктувати".
Українська влада гарантувала безперебійні поставки газу до Європи. Проте
розвиток ситуації турбує представників ЄС. Комісар Євросоюзу з питань
енергетики Гюнтер Еттінгер в ході нещодавньої телефонної розмови з міністром
Бойком зазначив, що Євросоюз може підключитися до процесу переговорів, якщо в
цьому буде зацікавленість Москви і Києва. На початку осені, коли ситуація на
газових переговорах загострилася, подібні пропозиції вже звучали, але не були
прийняті "Газпромом".
Зараз ситуація ускладнилася: з одного боку, в українсько-російських переговорах
з'явилися нові проблемні питання, з іншого боку, Євросоюз не влаштовують ті
можливості вирішення проблем, які попередньо обговорювалися в грудні. Так,
Еттінгер в розмові з Бойком нагадав, що Київ зобов'язаний чітко дотримуватися
європейського законодавства у цій сфері, адже з 2011 року Україна стала
повноправним членом Європейського енергетичного співтовариства. Зауваження
єврокомісара, як вважають українські експерти, стосувалося неофіційно
оприлюднених планів зі створення двостороннього українсько-російського консорціуму
з управління ГТС, в результаті чого "Газпром" отримав би також прямий
доступ до роботи на внутрішньому українському ринку. Хоча Київ пригальмував
досягнення остаточних домовленостей, мабуть, через невдоволення російською
оцінкою української ГТС, але застереження з боку ЄС завтра може бути
використано як один з аргументів, що не дозволяють домовитися на умовах, що обговорювалися
спочатку.
Експерт Валентин Землянський вважає, що сторони однаково не зацікавлені у
доведенні ситуації до точки кипіння. Він припускає, що учасники переговорів
спробують уникнути скандалів, а тому відкладуть підписання документів. Можливо,
навіть до весни. На той час в Росії вийде на фінішну пряму передвиборна
кампанія, а для України проясниться перспектива взаємин з ЄС. Сторонам стане
зрозуміло, на які поступки один одному є сенс йти, вважає експерт.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.