Корреспондент: Крайній праворуч. Інтерв’ю з Тягнибоком

Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода, в минулому – лікар швидкої допомоги і народний депутат, а сьогодні головний український націоналіст, розповів про гроші його політичної сили, про своє комсомольське минуле і можливість опинитися за ґратами в майбутньому. 43-річний політик відповів на запитання читачів сайту Корреспондент.net. Матеріал розміщено у №1 журналу Корреспондент від 13 січня 2012 року.

- Ходять чутки, що партію фінансують олігархи Свободи (наприклад, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ) і не останні члени Партії регіонів. Хто ж фінансує Свободу? Зрозуміло, що ваша партія ввійде до складу нової Верховної Ради в жовтні 2012 року. Які законопроекти в першу чергу фракція винесе на розгляд парламенту?

Олег Попов, Дніпропетровськ

- Чутки ходять і про чупакабру, але фактів немає. Робота для дурня – відповідати на такі запитання. До речі, відповідно до рішення суду, комуніст [Петро] Симоненко вже повинен відповідати за розповсюдження таких провокаційних чуток.

Хто фінансує Свободу – відомо: економічна рада, що об'єднує підприємців – членів і прихильників об'єднання. Називати поіменно місця не вистачить. До речі, всі вони сьогодні страждають від тиску фіскальних і каральних органів.

А пакет ключових законопроектів вже чекає. Найперший з них – про імпічмент Президенту. Далі – про стратегічні підприємства, що передбачає заборону приватизації та повернення у держвласність незаконно приватизованих [підприємств]. Також про захист української мови з обов'язковим іспитом з української мови для держслужбовців, і, нарешті, Податковий кодекс: низькі податки – для малого бізнесу, високі – для великого, податок на розкіш, скасування податку на україномовну продукцію і так далі. Також ми готові винести на розгляд парламенту заборону торгівлі землею сільгосппризначення, денонсацію Харківських угод і, звичайно ж, законопроекти Про люстрацію і Про заборону комуністичної ідеології. Без них "рух у Європу" – порожні розмови.

- Імпонує ваша відкритість, а також чітка програма партії. Одночасно насторожує надмірний націоналізм. Це відштовхує і лякає помірно налаштованих громадян, особливо російськомовних. У суспільстві склався стереотип про Свободу як русофобську й ультранаціоналістичну партію. На жаль, цьому є підтвердження. Чи не вважаєте ви, що раціональніше було б трохи розбавити лібералізмом занадто категоричні ідеї партії? До того ж шляхом "пробудження нації" вже пройшов Віктор Ющенко. У той час, як народ вимагав наведення порядку в економіці і правових відносинах.

Іван Швець, Київ

- Спасибі, що переживаєте. Ми – такі, які є. Були б інші – були б в іншому місці. Ми – не долари, щоб усім подобатися. Але хіба життя ще не вказало, що боятися треба якраз тих, хто "почує кожного"? Потрібно ламати хворобливі стереотипи. А наведення порядку в економіці та правові відносини – абсолютно ніяк не суперечить ідеї нації. Якраз навпаки.

- Я чув від ваших однопартійців, що ви були комсомольцем. Це правда?

Юрій Скороход, Прага, Чеська Республіка

- Відкрию вам страшний секрет: як і всі мої ровесники, "добровільно-примусово" змушений був бути ще й піонером, і жовтеням. (Посміхається) Не знаю, чи знайомі ви з реаліями УРСР 70-80-х років минулого століття, але бажання школяра бути комсомольцем тоді ніхто не питав. В усякому разі на заході України відмова означала не просто отримати "вовчий квиток" і не вступити в жоден вуз, а й неминуче піддати репресіям і без того "неблагополучну" сім'ю.

Але функціонером ВЛКСМ не був. Ще в 1989-му (як і багато моїх друзів) членського квитка показово позбувся, очолив Студентське братство свого вузу. У 1990-му брав участь у студентській революції на граніті. Як відомо, не один із нинішніх політиків мого покоління в той час ще комсомольські внески збирав. Або перший капітал у комсомольському кооперативі збивав.

- Чи будете ви балотуватися на посаду Президента України?

Сергій Гриневич, Київ

- Свобода – ідеологічна політична сила, а не віртуальний виборчий проект "під лідера". Такі речі тут вирішує тільки з'їзд, а не хтось особисто.

- Як ви ставитеся до тих, хто не хоче визнавати УПА як героїв? Чи згодні з тим, що кожен у цьому питанні має право вибору?

Віктор Аміров, Кременчук

- Переконуємо їх. Тим більше що живемо в інформаційному суспільстві, в епоху інтернету. Хто насправді хоче пізнати істину – легко може це зробити. А вибір кожного – за правду або за брехню – це справа його совісті. Головне, що визнати воїнів УПА повинна країна, за яку вони боролися. Жодна пристойна країна не відрікається від своїх героїв.

- Як ви ставитеся до того, що влада робить з Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком? Чи не думаєте про те, що якщо нічого не зміниться, рано чи пізно вас спіткає та сама доля?

Іван Сахно, Харків

- Зрозуміло, що кримінальні залякування колишніх чиновників мають два явні мотиви. Перший – відволікти увагу від провалу "покращення" і перевести стрілки на попередників. Другий – "нагнути" парламентську опозицію і взяти її "на короткий повідець".

Не думаю, що їм вдасться вчинити так само зі Свободою. І не тільки тому, що економічних злочинів чи зловживань владою, при всьому бажанні, Тягнибоку не "пришиєш". Лідерські партії підточити просто – достатньо прибрати лідерів. Сила ж Свободи – в іншому. У тисячах ідейних активістів. "Закрити" Тягнибока означає хіба що ще більше їх розлютити. Тому режим тут вдається до інших методів. Б'є по основі: по середній ланці, по активістах. Але ми так просто не дамося.

- Чи вважаєте ви себе забезпеченою, багатою людиною? Яка сума вам потрібна для життя? Скільки ви заробляєте і які ваші джерела доходів? Чи займаєтесь власним / сімейним бізнесом?

Ольга Кононова, Харків

- Вважаю себе повністю забезпеченим. Все, що зазначено в моїй декларації про доходи, яку я подавав як кандидат на президентських виборах, відповідає дійсності. Цікаво, але вийшло, що я – більш багатий, ніж, скажімо, тодішній прем'єр-міністр ... Між тим ні рахунків у швейцарських банках, ні яхт чи літаків, ні маєтків в "царських селах" або за кордоном у мене немає. Ніколи за цим і не гнався. Як казав Сократ: їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. На життя цілком вистачає. Місячна зарплата як голови ВО Свобода – 15 тис. грн. Ні я, ні моя дружина – лікар-епідеміолог – жодним бізнесом не займаємося.

***

Цей матеріал опубліковано в № 1 журналу Корреспондент від 13 січня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.