Преса Росії: кому адресовано послання Путіна?

Огляд матеріалів російських газет за 17 січня 2012 року.

В огляді російських газет: Питання актуальніші від відповідей
Практично всі центральні друковані ЗМІ, що вийшли у вівторок, коментують цю статтю Володимира Путіна "Росія зосереджується - виклики, на які ми повинні відповісти", опубліковану напередодні в газеті "Известия".

Багато видань намагаються відповісти на питання - кому адресовано послання прем'єр-міністра?

"Політична частина його адресована не тільки учасникам грудневих протестних мітингів, а й елітам, стурбованим можливим зростанням політичної нестабільності", - пише "Независимая газета". Прем'єр запросив своїх опонентів до дискусії і дав зрозуміти, що саме в такому форматі готовий її продовжити. Газета вважає, що відмова Путіна від публічних дебатів знаходить логічне обґрунтування.

На думку голови фонду "Ефективна політика" Гліба Павловського, адресати статті - люди, орієнтовані на колишнього міністра фінансів Олексія Кудріна. "Я не здивувався б, якби цю статтю написав екс-міністр, тому що вона близька його позиції. Говорячи про слабкість громадського контролю над владою, Путін відповідає "новим розлюченим" городянам", - цитує Павловського газета.

"Між тим з точки зору політтехнології Путін діє грамотно", - вважає "НГ". На думку голови Центру політичної інформації Олексія Мухіна, на яку посилається газета, "вступаючи в дебати, Путін таким чином різко підвищить рейтинг своїх опонентів, тому що населення буде бачити, що вони виступають на рівних з прем'єром".

Також "НГ" зауважує, що участь у дебатах вимагатиме від Путіна відходу у відпустку. Що явно суперечить його передвиборчій стратегії. Заснованій якраз на тому, щоб щогодини доводити електорату: прем'єр завжди на посаді, в турботах про країну та її громадян.

"Саме перебування на нинішній посаді дає можливість главі уряду щодня нагадувати електорату про все нові і нові ініціативи в соціально-економічній сфері", - вважає газета.

На думку видання, ця обставина найкраще доводить, що насправді програма Путіна звернена не до середнього класу, як декларується на початку документа, а до соціально залежних верств населення, які перебувають в режимі очікування все нових пільг. "Середньому класу потрібні не пільги, не винятки з правил, а чіткі закони", - впевнена газета.

Президент Інституту національної стратегії Михайло Ремізов на сторінках "Российской газеты", навпаки, каже, що стаття Путіна звернена не до основної маси виборців, а до інформаційно активних середовищ, що сприймає політичну інформацію.

Схожої думки дотримується і газета "Ведомости", яка в редакційному коментарі на цю тему зазначає, що Путін, по суті, написав лист середньому класу.

"Саме в середньому класі велике усвідомлення невідповідності нинішньої політичної системи запитам нових поколінь росіян, - пояснює газета. - Ці люди найбільше потребують нової, сучасної держави і нових, підзвітних суспільству лідерів. З точки зору цих людей і слід, мабуть, оцінювати послання Путіна".

"Стаття значною мірою вийшла апологетичною. І навіть в цьому відношенні дуже загальною, - вважають "Ведомости". - Автор говорить не зі своїми розумними громадянами, а з якимись гіпотетичними, відстороненими критиками, яким потрібно передусім нагадати про колишні успіхи команди Путіна".

На думку видання, стаття Путіна адресована внутрішнім критикам, але її головна теза - успішність його правління, що показує необхідність продовження нинішнього курсу.

"Стаття Путіна задумана як крок назустріч найактивнішій, думаючій, шукаючій частині суспільства. Але цей крок дуже маленький, непомітний. – Пишуть "Ведомости". - Якщо це відповіді на питання до політичної системи, до економічного устрою, до якості інститутів, то можна сказати, що питання як і раніше звучать набагато цікавіше і актуальніше від отриманих відповідей".

В іншому матеріалі на цю ж тему "Ведомости" наводять думку представників КПРФ, які вважають публікацію Путіним своєї статті в "Известиях" нечесною, оскільки, судячи з усього, вона не була оплачена з виборчого фонду кандидата. Комуністи будуть готувати позов щодо цього.

Втім, член ЦВК Майя Гришина, на яку посилаються "Ведомости, не розцінює цю статтю Путіна як агітаційний матеріал, а висловлюватися в ЗМІ закон кандидатам не забороняє.

Назад у майбутнє
Інша тема, яку також прокоментували більшість російських газет, - законопроект, який повертає до Росії прямі вибори голів регіонів, внесений напередодні в Держдуму президентом Медведєвим.

Як пише газета "Коммерсант", у виборах губернаторів зможуть взяти участь як самовисуванці, так і представники всіх зареєстрованих партій. Партії, відповідно до законопроекту, будуть узгоджувати своїх кандидатів у добровільному порядку.

Газета зазначає, що спрямований в Думу законопроект фактично не містить горезвісного "президентського фільтра" для кандидатів у губернатори. У ньому згадано лише "можливість" висувати зареєстрованими партіями претендентів після погодження з главою держави.

"Політична партія висуває президентові якийсь список, ну, або одного кандидата, а президент або вибирає зі списку того, хто для нього найкращий з різних міркувань, або погоджується з єдиним кандидатом. Така можливість у законопроекті зберігається як для партії, так і для президента" , - наводить видання щодо цього пояснення голови державно-правового управління адміністрації президента Лариси Бричевої.

Але вона також зазначає, що результат консультацій з президентом для партії необов'язковий. А на питання видання, для чого в такому разі потрібен цей механізм, вона заявила: "З моєї точки зору, він потрібен в першу чергу для того, щоб якось скоординувати процес висунення кандидатів. Ну і в якихось випадках, можливо, застерегти партію від явних кадрових помилок".

"Політичний сенс такої формули зводиться до того, щоб з'єднати оприлюднену Володимиром Путіним ідею про "президентський фільтр" з медведєвською демократизацією", - наводить газета думку одного з авторів Конституції, члена політкомітету партії "Яблоко" Віктора Шейніса.

"Повернення губернаторських виборів не потрібно плутати з введенням вільних і чесних губернаторських виборів", - вважає віце-президент Центру політтехнологій Ростислав Туровський.

"Чому в підсумку фільтр було замінено на абстрактні консультації, а право висуватися отримали самостійні кандидати?", - запитує газета "Известия".

Глава Центру політичної інформації Олексій Мухін стверджує, що йдеться про різні погляди в керівництві країни. "Різні зацікавлені групи дивляться на документ, і кожен бачить своє. Кому потрібно - бачить фільтр, кому не потрібно - не бачить. - Вважає Мухін. - [...] Я думаю, що це зроблено навмисне. Одному учаснику тандему фільтр потрібний, іншому - ні. Один публічно заявив, що фільтр буде, інший - що не буде".

"Мабуть, в Кремлі вирішили піти назустріч середньому класу, який протестує і хоче сам обирати голів регіонів. У схемі, запропонованій Путіним, такої поступки не було. А тепер йдеться про консультації - при такому формулюванні партія може прислухатися до думки президента, а може і не прислухатися. Це не фільтр", - упевнений віце-президент Центру політичних технологій Олексій Макаркін.

Лідер московського відділення Об'єднаного громадянського фронту Лоліта Царія на сторінках газети "Новые Известия" каже, що законопроектом про прямі вибори губернаторів влада йде на компроміс з учасниками грудневих виборів, при цьому втрати для керівників країни мінімальні.

"У ситуації, коли такий протест піднявся проти фальсифікацій на виборах, влада змушена щось робити, і це мінімум, що вона вирішила. Ці" зміни "ведуть нас до того, що вже було, вони просто відіграють назад, нічого нового не пропонуючи, - цитують її "НИ". - А висувати кандидатів зможуть тільки системні, "ручні" партії. Таке відчуття, що вони відібрали у нас всі виборчі права і довели це до такого абсурду, що тепер, навіть якщо відіграють трохи назад, нічого не поміняється".

Держслужба - острівець стабільності
Як стверджує газета "Новые Известия", охочих працювати на держслужбі в Росії в 50 разів більше, ніж вакансій. З посиланням на дані рекрутингових агентств за грудень 2011 газета пише, що на одну вакансію в сфері держслужби припадало 47,7 резюме.

Провідний співробітник Інституту соціології РАН Леонтій Бизов, на думку якого посилається "НИ", не бачить в цьому нічого незвичайного. "В умовах кризи і посткризового розвитку держслужба стала єдиним острівцем стабільності, де зростали доходи, хай і не дуже швидко, - цитує його газета. - Плюс тут завжди є можливість використовувати адміністративну ренту у вигляді корупції, прямої або непрямої. Заняття бізнесом, навпаки, стає все більш ризикованим".

За словами вченого, сьогодні основу середнього класу становить не бізнес, а саме держслужбовці. Тому, немає нічого дивного, що всі так рвуться в чиновники.

Керівник відділу аналітики рекрутингового порталу Валерія Чернецова зазначає, що росіяни завжди вважали роботу на держслужбі престижною. "Згідно з нашими опитуваннями, майже 50% економічно активних громадян країни впевнені в цьому, ще 33% частково з цим згодні, - розповіла "НИ" аналітик. - Коментуючи свою позицію, вони найчастіше говорять про те, що "держслужба - це чіткий порядок", "держслужбовцями бути більш надійно", "держслужба - це наявність певного соціального рівня". Таким чином, робота на держслужбі була, є і буде досить привабливою для росіян".

Газета розповідає і про інші вакансії, які найбільш затребувані: висока конкуренція серед юристів (17 резюме на одну вакансію) і топ-менеджерів. А дефіцит персоналу найбільше спостерігається в сировинній індустрії (0,7 резюме на вакансію), у сфері сервісу і серед робочих спеціальностей.

Огляд підготував Олега Савін, Служба моніторингу Бі-бі-сі