Огляд ЗМІ 25 січня: війна Заходу з Іраном й Україна, Газпром і шельф Чорного моря, КС і корупціонери

Українська преса 25 січня пише про те, що стоїть за планами Газпрому допомогти Україні видобувати чорноморський газ, чи не зіграє на руку корупціонерам останнє тлумачення закону про захист персональних даних, які лиха принесе можлива війна в Ірані і яка насправді якість українського сиру.

Підозріла диверсифікація

Повідомлення про те, що Газпром хоче допомогти Нафтогазу України розробляти чорноморський шельф і таким чином диверсифікувати постачання газу в Україну викликало подив і підозру в експертів.

Газета День цитує директора енергетичних програм центру Номос Михайла Гончара, який ставить під сумнів здатність Газпрому видобувати нафту і газ на шельфі. До того ж, за російськими мірками, родовища на структурі Паллас занадто малі - всього лише 130 мільйонів тонн умовного палива.

"Росія скоріше проводить політику забезпечення контролю над родовищами, які можуть суттєво посилити баланс газу в Україні", - вказує Гончар на справжню, на його думку, причину такого інтересу до шельфу.

Про наміри Росії скоріше загальмувати, ніж допомогти Україні налагодити видобуток власних енергоносіїв говорять і експерти, опитані газетою Коммерсантъ-Украина: Дмитро Марунич та Сергій Пашинський.

Право на захист чи корупцію?

Фактична заборона, накладена Конституційним судом 24 січня на розголошення інформації про майновий стан посадових осіб та членів їхніх сімей, викликала хвилю критики серед опозиціонерів і юристів, пише Коммерсантъ-Украина.

Суд визнав дані про приватне життя громадян і їхнє майно конфіденційною інформацією, яку можна публікувати тільки з їхньої згоди або в інтересах національної безпеки. Цією забороною найперше користуватимуться чиновники.

На думку опозиційного депутата Геннадія Москаля, своїм рішенням Конституційний суд "узаконив корупцію". З ним згоден і народний депутат Андрій Шевченко, який також вважає, що "посадові особи і політики повинні бути готові до того, що їхнє приватне життя буде розглядатися суспільством під збільшувальним склом".

Юрист Андрій Астапов назвав рішення суду "таким, яке суперечить європейському праву".               

Удар по Ірану або ... Україні?

Газета Сегодня пише про катастрофічні наслідки для України та світу можливої війни Заходу з Іраном.

"У цієї війни є великі шанси привести світову економіку до нової кризи, на межі якого балансують ЄС і США", - стверджує газета.

Для України війна небезпечна найперше величезним підвищенням цін на бензин.

"За далеко не найбільш сприятливого розвитку подій ціни на бензин можуть злетіти на 50%, і для України це буде страшним шоком", - цитує газета аналітика Дмитра Мосієнка.

"Економіка України, яка ледве приходить до тями від фінансових катаклізмів, може цього не витримати", - стверджує він.

Не менш згубним для України буде і неминуче уповільнення темпів зростання світової та європейської економіки, зазначає інший експерт Костянтин Литвин.

Сирні парадокси

Україна Молода зауважує дивовижні парадокси і суперечності в українсько-російській сирній суперечці.

З одного боку, Росспоживнагляд публічно виказує невдоволення якістю українських сирів, що надходять до Росії, і навіть публікує список опальних виробників.

З іншого боку, російський міністр сільського господарства Олена Скриннік заявляє, що обмежень на імпорт українського сиру не буде.

Виробники сиру й українські чиновники запевняють про повну відповідність експортованих продуктів всім стандартам. Навіть прем'єр-міністр Микола Азаров, якого опозиція часто обвинувачує в проросійськості і відсутності патріотизму, на камеру їсть і "нахвалює" український сир, кажучи, наскільки він краще за російський.

Натомість, газета зазначає "непатріотичність" простих українців, які "часто більше згодні з позицією Росії, тобто більше довіряють своєму смаку, ніж словам українських експертів, які лунають з екранів телевізорів". Видання наводить відповідні цитати з інтернет-форумів.

Огляд підготував Геннадій Кот, Служба моніторингу Бі-бі-сі.