Огляд ЗМІ за 26 січня: Битва за час, початок виборчої кампанії в Києві
У четвер, 26 січня, українська преса пише про свободу слова в Україні, "битву" за часові пояси в уряді, початок виборчої кампанії в Києві та моральні цінності сучасних багатіїв.
Спасибі Африці за рейтинг України
Свободи слова в Україні стало трохи більше, але дякувати за це, схоже, варто мешканцям Африканського континенту, пише газета Україна Молода у коментарі до щорічного рейтингу у сфері свободи слова, складеного міжнародною організацією Репортери без кордонів.
На думку видання, те, що рейтинг України зріс із 131-го місця 2010 року до 116-го у 2011-му — свідчення не прогресу України, а деградації інших фігурантів рейтингу, передусім країн Близького Сходу, в яких досі триває Арабська весна, та африканських диктатур. Газета наводить приклад Єгипту, який, скинувши диктатора Хосні Мубарака, перейшов під владу Вищої військової ради і скотився вниз одразу на 39 сходинок (166-те місце).
Україна Молода нагадує, що у 2009 році, перед приходом до влади Віктора Януковича і його команди, Україна посідала в рейтингу свободи слова Репортерів без кордонів 89-те місце. Певною втіхою може бути хіба що те, що в наших найближчих сусідів ситуація ще гірша, пише газета: Росія скотилася на 142-гу сходинку, Білорусь — на 168-му. Хоча за Молдову можна лише порадіти — у неї 53-тє місце.
Уряд загубився у часі
25 січня Кабінет Міністрів не підтримав законопроект Міністерства економічного розвитку і торгівлі про порядок обчислення часу, яким знову пропонувалося запровадити в Україні зимовий час шляхом переведення годинників на одну годину назад, повідомляє газета КоммерсантЪ-Украина.
Видання розповідає, що під час обговорення міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога підтримав ініціативу Минекономрозвитку, а віце-прем’єр Борис Колесніков і міністр освіти Дмитро Табачник висловилися за перехід на літній час, як у Росії.
"Борис Колесніков вважає це за необхідне, щоб росіянам було зручно до нас їздити", — заявив Балога. Табачник повідомив, що йому надходять скарги від мешканців Луганської, Донецької і Харківської областей про те, що за чинного порядку обчислення часу діти повертаються зі школи у темряві.
КоммерсантЪ-Украина цитує політолога Володимира Фесенка, який вважає, що дискусія про обчислення часу має винятково політичний характер.
"Дмитро Табачник у своїх ініціативах зазвичай орієнтується на досвід Росії, а Борис Колесніков і Віктор Балога захищають інтереси своїх земляків — мешканців сходу і заходу відповідно. Фактично, те, що зараз відбувається, можна назвати боротьбою партій часових поясів",— пояснив Фесенко.
Вибори у Києві: почалося
Влада Києва розпочала активну підготовку до виборів мера у Києві, пише газета Сегодня. Теперішній голова КМДА Олександр Попов уже відкрито заявив, що піде на вибори, і схоже на те, що в нього з'явиться серйозний конкурент.
На виборах мера Києва опозиція виставить єдиного кандидата – боксера і політика Віталія Кличка. Вочевидь, опозиція зробила висновки з помилок 2008 року, коли окремо балотувалися бютівець Олександр Турчинов і Віталій Кличко, що й допомогло виграти Леоніду Черновецькому.
"Я був дуже задоволений, що Віталій прийшов на Софійську площу. Ми, звичайно, його підтримаємо на виборах мера. Залишилось обговорити деталі", — повідомив газеті депутат-бютівець Володимир Бондаренко.
Тим часом, пише Сегодня, депутати Київради вже починають проявляти передвиборну активність. Кожному депутату виділяють по 300 тисяч бюджетних гривень "на роботу в окрузі". Цього року народні обранці пішли у школи і садки, масово купляють парти і книжки, роблять ремонти, заливають ковзанки, роздають пайки, влаштовують безкоштовні екскурсії і дискотеки для пенсіонерів.
Опитані газетою депутати Київради кажуть, що в цій кампанії доведеться витратити от 300 до 500 тисяч доларів. Половина грошей піде на "підкуп виборців" — подарунки і харчові набори, привітання з 8 березня, 9 травня, тощо, решта - на зарплатню штабу, агітацію і рекламу.
Не ті тепер багатії
Газета День розмірковує над тим, чим відрізняються нинішні багаті люди від тих, що жили у минулі століття. На думку видання, моральні критерії в ті часи були дуже відмінними від сьогодення. Скажімо, у своїй більшості ті, хто володів багатством, постійно займалися благочинністю, бо у міру своєї релігійності вони добре розуміли: коли дається багато, то треба цим і ділитися.
День згадує відомі українські шляхетні родини Терещенків, Ханенків, Харитоненків, котрі виділяли щороку великі суми грошей на зведення шкіл, шпиталів, на підтримку сиріт, вдів та на інші благодійні цілі.
Великим землевласником і благодійником був легендарний гетьман Іван Мазепа. Його коштом були збудовані і відновлені храми, монастирські комплекси у Києві, в інших містах і селах Гетьманщини. Надавав він велику підтримку і тодішнім школам. Цим же шляхом пішов і останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський, який також відзначався великим меценатством. Все це вони робили, спонукані великою жертовною любов’ю до рідної землі та її народу, пише День.
Значна ж частина нинішніх багатіїв карколомно збагатилася за лічені роки і не завжди в рамках закону, ставши багатократними мільйонерами і мільярдерами. Тут про якісь чесноти і моральність говорити не доводиться, з гіркотою констатує газета.
Хоча вони іноді намагаються демонструвати свої співчуття до знедолених, прихильне ставлення до церкви, їхня благодійна діяльність розрахована лише на певні ефекти, коли це потрібно для виборчої реклами, аби сподобатися електорату. До того ж із свого велетенського статку, як правило, вони на благодійництво виділяють досить-таки мізерні суми, підсумовує газета День.
Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу Бі-бі-сі.