Казахстан допустив Німеччину до видобутку своїх рідкоземельних металів

Німеччина отримає доступ до родовищ рідкоземельних металів у Казахстані, пише Tagesspiegel з посиланням на джерела в економічних колах.

8 лютого президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв приїде з офіційним візитом до Берліна і, як очікується, підпише з канцлером Німеччини Ангелою Меркель договір про стратегічне співробітництво в сфері видобутку корисних копалин, промисловості і технологій, зазначає Lenta.ru.

В обмін на сировину Астана розраховує отримати доступ до новітніх німецьких технологій.

Переговори про спільну розробку родовищ велися сторонами протягом двох років, стверджують в Східному комітеті німецької економіки. В нинішній зустрічі братимуть участь такі німецькі компанії, як Siemens, Linde, Thyssen-Krupp і Takraf GmbH.

Згідно з останнім дослідженням німецького агентства із сировини, Німеччині необхідні нові постачальники корисних копалин - особливо рідкісноземельних металів. До цих хімічних елементів належить зокрема самарій, який використовується при виробництві лазерних приладів. Крім того, ФРН зможе брати участь у видобутку неодиму, необхідного для створення потужних магнітів, які вбудовуються в МР-томографи і жорсткі диски комп'ютерів. Інші рідкоземельні метали використовуються зокрема для батарей для електромобілів.

Раніше рідкоземельні метали закуповувалися у Китаї. На його території розташована третина світових запасів. При цьому Пекін контролює близько 95% відкритих родовищ. Великі родовища розташовані також в Казахстані і Австралії, але там вони погано вивчені.

У 2010 році КНР внесла рідкоземельні метали до списку товарів, на експорт яких накладені серйозні обмеження. У результаті ціна на них на світовому ринку різко підскочила, що позначилося в підсумку на споживачах. Зокрема компанії Philips і Osram кілька місяців тому пояснили різке зростання цін на енергозберігаючі лампи сировинною політикою Китаю.