У мерії запевняють, що Київське море не заллє столицю

У Київській міськдержадміністрації спростували власні заяви щодо можливого впливу несприятливих погодних умов на стан дамби Київської гідроелектростанції.

Після тривожних заяв у пресі про можливий її прорив, в мерії запевнили, що гребля на Дніпрі витримає весняну повінь.

Втім в Асоціації рибалок України застерігають від можливого повторення ситуації із масовою гибеллю риби через раптовий спуск води зі сховища.

За словами рибалок, у 2010 році через такі дії загинуло більше половини риби на Київському водосховищі, забруднивши воду в річці, а наслідки тих подій відчутні й досі.

Черговий переполох

8 лютого газета Сегодня опублікувала заяви начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталія Пшеничного, за словами якого через танення снігу греблю київської ГЕС нібито може прорвати. Чиновник повідомив, що вже створена спецкомісія, яка у понеділок перевірятиме дамбу на міцність.

"Звичайно, ми не будемо молотками по ній стукати, а тільки заслухаємо звіти відповідальних за техстан дамби. Там серйозна проблема - це крига, товщина якої сягає півметра. Коли лід почне танути й рухатися, дамба може не витримати", - процитувало видання начальника управління КМДА.

Він також повідомив, що через паводок у Києві може затопити кілька районів - Русанівку, Воскресенку, Осокорки.

Але того ж дня в мерії повідомили, що інформація про можливість аварії на греблі – недостовірна. На зібраному брифінгу сам Віталій Пшеничний повідомив, що КМДА щоденно отримує інформацію про технічний стан ГЕС, тому "чутки про можливий прорив дамби – безпідставні":

"Під час реконструкції Київської ГЕС у 2002 році була запроваджена система автоматизованого контролю безпеки гідротехнічних споруд. Це дозволяє за допомогою автоматизованої контрольно-вимірювальної апаратури контролювати стан гідротехнічних споруд", – процитувала начальника управління прес-служба мерії.

Про можливий прорив греблі, яку збудували майже 50 років тому, аби утримувати в Київському морі майже півмільярда тонн води, періодично говорять екологи, однак офіційні структури постійно спростовують цю інформацію. В компанії Укргідроенерго запевняють, що постійно стежать за станом споруди за допомогою новітнього обладнання.

"Дамба Київської ГЕС спроможна витримати не лише весняну повінь, а й будь-які ускладнення погодних умов", - запевнив Віталій Пшеничний.

Люди - в безпеці, риба - під загрозою?

На іншій загрозі наголошують представники громадських організацій. За словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, через суттєві витрати електоренергії у зв'язку з морозами Мінпаливенерго звернулося до керівництва уряду за дозволом про позаплановий спуск води зі сховища.

"Зараз ситуація абсолютно нормальна - концентрація кисню у воді вдвічі перевищує необхідну норму. Але є маленьке "але". Риба харчується на мілині, тобто на зимувальних ямах вона просто стоїть. І якщо воду раптово зіллють, лід просто впаде і розчавить її", - пояснив Олександр Чистяков у коментарі ВВС Україна.

Така ситуація трапилася у 2010 році. За словами рибалок, через раптовий спуск води з водосховища там загинуло більше половини риби, зокрема цінні породи – судак, сом, щука. Київрибінспекція оцінювала збитки в кілька мільйонів гривень. А екологи наголосили, що через мор риби вода з Дніпра, яку використовує дві третини населення України, потребує додаткової фільтрації.

За словами Голови асоціації рибалок, повністю запаси риби не відновилися і досі, на це потрібно ще принаймні три роки. Аби не допустити повторення екологічної катастрофи, фахівці наполягають на необхідності руйнування криги на водосховищах криголамами.

"Ми свої територіальні підрозділи попередили, аби забезпечити щодобове спостереження за дотриманням режимів роботи водосховищ та обсягів їх спусків", - запевнив ВВС Україна головний спеціаліст державної Агенції рибного господарства Леонід Дроб'янський.

За його словами, для відновлення рибних запасів Дніпра минулого року в Запоріжжі запустили мільйон особин риби, а протягом наступних двох років у річку планують запусти ще дев'ять мільйонів особин - щуку, судак, лящ та інші види.