Вчені довели, що філіппінські довгоп'яти не мовчать
Філіппінські довгоп'яти можуть надсилати один одному ультразвукові сигнали, попереджаючи про наближення хижака чи іншої небезпеки.
Такого висновку
дійшли біологи з Університету Гумбольдта
в Каліфорнії (Humboldt State University).
Результати
їхньої роботи опубліковані в журналі
Biology Letters. Коротко про дослідження
повідомляє New Scientist.
Вчені були
заінтриговані тим, що дуже часто не чули
ніяких звуків, у той час як довгоп'яти
широко відкривали роти, немов викрикуючи
щось.
Розмістивши 35 диких довгоп'ятів
перед ультразвуковим детектором, біологи
встановили: те, що раніше вважалося
"позіханням", насправді — пронизливі
крики за межами людського сприйняття.
В середньому їхня частота сягала 70
кілогерц.
Дослідження показали, що
межа сприйнятого ультразвуку в довгоп'ятів
складає 91 кілогерц.
Відомо, що багато
ссавців — китоподібні, домашні коти,
деякі види кажанів і гризунів здатні
виробляти і сприймати сигнали
ультразвукового діапазону.
Однак
показники, досягнуті довгоп'ятами,
стали, згідно з інформацією авторів
роботи, найвищими серед усіх сухопутних
ссавців.
Довгоп'яти ведуть переважно
нічний спосіб життя, де зайвий шум може
привернути увагу хижака або розкрити
місцеположення особини. А обмін
ультразвуковими сигналами, нечутними
для більшості хижаків, дозволяє
спілкуватись непомітно.
Раніше
британські вчені, співробітники
університету міста Ексетер з'ясували,
що овочі вміють "розмовляти" між
собою.