ЗМІ: Росія перебувала на порозі масштабної катастрофи під час пожежі на підводному човні Єкатеринбург

Під час пожежі на атомному підводному човні Єкатеринбург, що мала місце в грудні, Росія майже добу перебувала на порозі найбільшої техногенної аварії з часів Чорнобиля, пише видання КоммерсантЪ-Власть.

Тижневик публікує власне розслідування аварії на судноремонтному заводі в селищі Росляково під Мурманськом. Як пишуть автори статті, у них є всі підстави вважати, що під час пожежі, з якою спецпідрозділи боролися цілу добу, на борту стратегічного ракетоносця знаходилися ракети з ядерними боєголовками, торпеди й два атомні реактори.

Журнал нагадує, що чутки про наявність ракет і торпед на підводному човні почали спростовувати майже відразу після появи повідомлень про пожежу. Фахівці запевняли, що при будь-якому розміщенні в доці звичайний і тим більше ядерний боєзапас із бойових кораблів та підводних човнів знімається.

Однак, пише КоммерсантЪ-Власть, у випадку з Єкатеринбургом цього не зробили: човен проходив короткий огляд, а в таких ситуаціях командування іноді приймає рішення не вивантажувати боєзапас.

Факт його наявності на борту підтвердили відразу кілька не залежних один від одного джерел в командуванні ВМФ і на Північному флоті. Крім того, вже після ліквідації пожежі К-84 не лишився на заводі, а в перші дні січня поспішно вирушив на місце постійного базування, де знаходяться склади озброєнь. Оскільки після пожежі підводний човен надовго вийшов із ладу, то єдиний сенс такого перебазування — вивантаження ракет і торпед, що перебували на К-84.

Таким чином, пише КоммерсантЪ-Власть, можна з упевненістю стверджувати, що 29 грудня на Єкатеринбурзі знаходилися: 16 (за даними низки джерел, трохи менше) міжконтинентальних ракет Синява, на кожній з яких, за офіційними даними, зазвичай розміщені чотири боєголовки; електричні торпеди й протичовнові ракетоторпеди (не виключено, що одна-дві торпеди або ракетоторпеди були з ядерними боєголовками), два водо-водяних атомних реактори ВМ-4СГ тепловою потужністю 90 МВт.

За даними видання, найсильніший вогонь бушував біля торпед, усього за 40 м від ракетних шахт і за 100 м від ядерних реакторів. Аби уникнути вибуху, моряки в розжареному першому відсіку почали вивантажувати торпеди з апаратів.

До ліквідації вогню підключилася бригада пожежників, що спеціалізується на гасінні "спецоб'єктів" — вона терміново прилетіла з Москви. Крім них, до місця подій зліталося начальство: вночі до Сєвєроморська прибув головком ВМФ Володимир Висоцький, рано вранці — начальник Генштабу Микола Макаров.

До ранку 30 грудня ситуацію взяли під контроль, та пожежники безупину продовжували "поливати" розжарені деталі конструкції човна, щоб охолодити їх. Фактично, гасіння тривало до середини дня 30 грудня, а МНС РФ повідомило на своєму сайті про завершення робіт з ліквідації пожежі лише о 18:19.

КоммерсантЪ-Власть дійшло висновку, що вибух хоча б частини торпедного боєзапасу призвів би до непередбачуваних наслідків. Сильний вибух і пожежа в носі могли спричинити пошкодження ракетних шахт у четвертому і п'ятому відсіках, після чого ракети в них загорілися б або вибухнули.

Вибух ракет призвів би до подальших масштабних руйнувань човна — і в зоні пожежі міг опинитися й сьомий (реакторний) відсік. Високі температури й ударна хвиля могли спричинити руйнування активних зон реакторів — і кілька тонн радіоактивних речовин опинилися б у зоні пожежі з подальшим потраплянням у навколишнє середовище.

У результаті в небезпеці були б не тільки жителі Росляково, а й сусідніх Мурманська і Сєвєроморська. Крім того, під час вибуху Єкатеринбурга загинули б десятки людей у доці й біля нього.

Нагадаємо, президент РФ Дмитро Медведєв доручив генеральній прокуратурі та слідчим органам провести ретельне розслідування обставин НП з атомним підводним човном Єкатеринбург. У результаті пожежі двоє співробітників МНС і семеро військовослужбовців були госпіталізовані з отруєнням.