Корресподент: Ліберальний радикал. Ідеї з книги Лешека Бальцеровича

Лешек Бальцерович провів у Польщі швидкі і радикальні реформи, які згодом стали еталоном для багатьох економістів. Завдяки цим змінам країна вирвалася з бідності, ставши набагато ближче до успішного Заходу, ніж до сусідньої України. Корреспондент представляє 12 ідей головного архітектора польських реформ, пише Христина Бердинських у №5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року.

З Лешеком Бальцеровичем, легендою польської економіки, Корреспондент зустрівся два роки тому в будівлі Вищої школи економіки у Варшаві. Там Бальцерович викладає й очолює аналітичний центр, тобто займається тим самим, чим і 35 років тому. В університеті у професора є свій маленький кабінет на кафедрі міжнародних порівняльних досліджень. Кабінет неймовірно малий для людини, яка двічі була віце-прем'єром і міністром фінансів Польщі, а також шість років очолювала центральний банк країни.

Бальцерович розповів Корреспонденту, що в середині 1970-х у нього з'явилося досить незвичайне і нудне хобі – вивчення ринкових реформ і створення плану їх впровадження в польську економіку. Тоді він не міг собі уявити, що ці напрацювання комусь знадобляться. У 1980-х він почав консультувати профспілковий рух Солідарність. Активісти руху домоглися проведення перших демократичних виборів у 1989 році, які привели до формування нового уряду.

Лідер Солідарності Лех Валенса міг повести за собою людей, але в економіці розбирався слабо: перший президент Польщі – колишній електрик. Тому проведення реформ він доручив Бальцеровичу.

План Бальцеровича шокував країну. Одним з перших був прийнятий закон про іноземні інвестиції, що надає податкові пільги для зарубіжних інвесторів. Також уряд відпустив ціни на продовольство, істотно скоротив бюджетні дотації, провів швидку приватизацію, а це означало масові скорочення. Частина підприємств збанкрутували. Зате багато поляків знайшли себе у малому та середньому бізнесі.

Сьогодні середня зарплата у Польщі – $ 1.107, тоді як у1992-му вона становила лише $ 260. Частка малого та середнього бізнесу у ВВП – 47%. Навіть старі опоненти Бальцеровича визнають, що в цьому чимала заслуга його ліберальних
реформ. Завдяки їм країна в найкоротші терміни вирвалася з бідності

Сьогодні середня зарплата у Польщі – $ 1.107, тоді як у 1992-му вона становила лише $ 260. Частка малого та середнього бізнесу у ВВП – 47%. Приплив прямих іноземних інвестицій в порівнянні з 1992-м зріс у 20 разів. І навіть старі опоненти Бальцеровича визнають, що в цьому чимала заслуга його ліберальних реформ. Завдяки їхньому проведенню країна в найкоротші терміни вирвалася з бідності.

До цього часу Бальцерович – одна з найбільш суперечливих фігур в польському суспільстві. За кордоном йому вручили безліч нагород. Але потрібно були багато років, щоб його оцінили на батьківщині.

Бальцерович написав понад 100 статей на економічну тематику. У 2007 році в Росії була видана його книга Назустріч обмеженій державі. Вона складається з двох статей – про роль держави у створенні успішної економіки і про уроки перехідного періоду в посткомуністичних країнах.

Корреспондент представляє 12 цитат Бальцеровича з цієї книги. Вони допомагають зрозуміти, чому країні-сусідці вдалося досягти економічного процвітання, а Україні ні.

1

"Кожен, хто обізнаний з історією посткомуністичних реформ, не міг не помітити, що важливу роль у ній відігравали компетентні та рішучі реформатори в складі уряду, наявність або відсутність яких в керівництві країни є, безсумнівно, випадковим фактором"

- про роль особистості в історії. Бальцерович не йшов на поступки суспільним вимогам, навіть коли мільйони поляків залишилися без роботи після першої хвилі реформ. Перетерпівши час, коли його ненавиділа вся країна, він дочекався моменту, коли ті, хто проклинав його, почали його обожнювати.

2

"Перший період характеризувався двома особливостями перехідного характеру – "ейфорією звільнення" й особливою ситуацією в політичній сфері. В результаті на початку цього етапу політична система і суспільство в цілому виявляли більшу готовність змиритися з непростими заходами в економіці"

- Про те, що країни колишнього соцтабору мали проводити реформи швидко, поки комуністи ще дискредитовані в очах громадськості, а колишня антикомуністична опозиція залишалася згуртованою.

3

"Приватизація економіки забезпечує зростання продуктивності праці, відповідність попиту і пропозиції та ефективність ринкових механізмів. Але одночасно вона звужує можливості для політичного патронажу і поряд з лібералізацією економіки являє собою необхідну умову для збереження демократичного ладу"

- Стрімка приватизація – одна з ключових реформ Бальцеровича. У 1989-1991-му в руках корпоративного сектора опинилося 45% всієї польської промисловості. А підприємства, що залишилися в держвласності, перестали отримувати величезні дотації з бюджету і змушені були підлаштовуватися під нові умови ринку.

4

"Масштабні соціальні виплати, які й обумовлюють високий рівень оподаткування, як правило, породжують – самі по собі або в поєднанні з високими податками – цілий ряд негативних явищ, таких як дефіцит робочої сили, зниження обсягів індивідуальних заощаджень, зловживання державними коштами з боку тих, хто їх отримує, і вироблення у людей залежності від державної допомоги"

- Про необхідність жорсткого контролю над бюджетними витратами і рішучості в боротьбі зі спокусою вдатися до популізму, коли економіка не в змозі потягнути величезні соцвиплати.

5

"Оскільки далеко не всі можуть безпосередньо скористатися новими можливостями, у інших це може викликати обурення, особливо якщо вони вважають, що "переможці" отримали переваги незаслужено"

- У міру того, як на зміну соціалістичній плановій економіці приходив ринок, список престижних і високооплачуваних професій змінювався. Наприклад, працівники важкої промисловості вважали, що вони програли від реформ. Держпідприємства приватизували, після чого почалися масштабні скорочення. Зате став активно розвиватися малий і середній бізнес. Сьогодні частка малого та середнього бізнесу у ВВП Польщі – 47%.

6

"Наявність незалежного центрального банку не дозволяє вдатися до інфляційного фінансування бюджетного дефіциту, захищаючи тим самим людей від "інфляційного податку", тобто зниження доходів через знецінення грошей"

- Бальцерович упевнений, що нацбанк повинен бути незалежним від політичного тиску і високопрофесійним. Сам він очолював центральний банк Польщі у 2001-2007 роках. За цей час інфляція зменшилася з 10% до 2%.

7

"Швидкий запуск реформ можна вважати свідченням правильного використання мізерного "політичного капіталу", подарованого історією, а затримку з ними – як ознаку того, що ці можливості були втрачені"

- Про те, у яких країнах можливості були втрачені, краще за все свідчить статистика: за офіційними даними, реальний обсяг ВВП в країнах Центральної та Східної Європи і Балтії на 2000 рік склав в середньому 107% від рівня 1989-го, в той час як по країнах СНД цей самий показник дорівнював лише 61%.

8

"Чим радикальніше розширення діяльності держави, тим більше шкоди воно завдає економіці. Розширення функцій держави в різних формах загрожує й іншими наслідками – поширенням корупції, ухиленням від податків, виникненням тіньової економіки і ослабленням функції держави щодо захисту збережених економічних свобод"

- Бальцерович – затятий прихильник лібералізму. Для успішної економіки, на його думку, необхідний не тотальний держконтроль, а конкуренція, стабільність грошової одиниці, невисокі податки і гарантоване право приватної власності.

9

"Деякі реформи, які зазвичай визначають як  політичні", впливають як на політику, так і на економіку. Наприклад, ефективність і неупередженість судової системи має основоположне значення як для приборкання державного свавілля, так і для забезпечення прав власності та непорушності контрактів, тобто довгострокових перспектив економічного розвитку"

- Про те, що економіку до успішного розвитку можуть підштовхнути також політичні реформи. Зокрема, створення незалежної судової системи – цінна порада для України.

10

"Які б не були великі відмінності в стартових економічних умовах, цим можна лише почасти – і тільки на першому етапі після краху комунізму – пояснити різні результати з точки зору зростання, досягнуті країнами з перехідною економікою. Відмінності в довгострокових показниках зростання пов'язані в основному з політикою, яка проводилася в цих країнах, тобто масштабом ринкових реформ, особливо лібералізацією економіки"

- Незалежно від різних стартових умов у всіх пострадянських держав була можливість побудувати успішну економіку, але деякі країни, в тому числі Україна, нею не скористалися.

11

"Поява нуворишів і різке зростання соціальної нерівності після краху комунізму отруює атмосферу в суспільстві"

- Після проведення реформ в Чехії, Угорщині, Польщі, Словенії збільшилася частка середнього класу, тоді як в Росії та Україні, де реформи не були успішними, утворилася соціальна прірва між бідними і багатими.

12

"Навіть найуспішніші економічні реформи неминуче викликають значне невдоволення, однак половинчастість реформ або їхня відсутність рано чи пізно обернуться ще більшим розчаруванням і відчаєм у суспільстві"

____________________________________________________________

Лешек Бальцерович у датах

Лешек Бальцерович народився в 1947 році в Липне (Вроцлавське воєводство), в сім'ї фермера. Навчався у Головній школі планування та статистики у Варшаві та в Університеті Святого Джонса в Нью-Йорку.

У 1978-1981 роках очолював групу вчених, які розробляли альтернативний проект економічних реформ у Польщі. На початку 1980-х – консультант профспілкового об'єднання Солідарність.

З 1989-го по 1991-й – віце-прем'єр і міністр фінансів в уряді Тадеуша Мазовецького, відповідальний за проведення реформ. У 1994 році заснував партію Союз свободи і пройшов до парламенту в 1997-му. З 1997 по 2000-й – знову віце-прем'єр і міністр фінансів в уряді Єжи Бузека. У 2001-2007 роках – голова центрального банку Польщі.

Зараз Бальцерович викладає у Вищій школі економіки у Варшаві й очолює неурядовий аналітичний центр.

***

Цей матеріал опубліковано в № 5 журналу Корреспондент від 10 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.