У Британії після 20-ти років існування закривається комісія зі скарг на пресу

Британська Комісія зі скарг на пресу (Press Complaints Commission, PCC), по репутації якої сильно вдарив скандал з незаконними методами роботи британських журналістів, закривається на 21 році існування.

Про це йдеться в повідомленні організації.

Наглядовий орган, створений як інструмент саморегулювання британських друкованих видань, не виправдав надій після того, як на поверхню спливли численні випадки прослуховування британськими журналістами телефонів знаменитостей і простих британців, а також підкупу поліції та інших посадових осіб для отримання інформації, наголошується в повідомленні.

Першою і найгучнішою жертвою скандалу стала газета News of the World, що закрилася минулого літа. Паралельно поліцією ведеться публічний розгляд ефективності існуючої системи саморегулювання ЗМІ.

Комісію замінить перехідна структура, яка буде діяти до закінчення розслідування.

Спеціальний комітет, що вивчає справу і здійснює допит свідків, на чолі з суддею Брайаном Левесоном планує опублікувати свої висновки в жовтні цього року.

До того часу структура нової організації відома не буде. Нинішній глава комісії лорд Девід Хант йде у відставку, але з правом заново подати заявку на пост керівника, коли новий орган буде сформований.

Він також повідомив, що коли комісія буде представлена ​​в оновленому вигляді - тобто не раніше, ніж через рік, в ній збережуться деякі підрозділи PCC, наприклад, служба врегулювання спорів за скаргами.

Індустрія друкованих ЗМІ зараз веде обговорення того, щоб новий наглядовий орган об'єднав в собі три служби: за стандартами і в роботі зі скаргами, з посередництва у вирішенні спорів і, головне, з юридичних консультацій у випадках, якщо справа доходить до суду.

Остання викликає найбільше суперечок під час обговорень комітету Левесона, оскільки рішення цього підрозділу повинні мати юридичний зобов'язувальний характер і для цього вона повинна нормально фінансуватися.

Комісія зі скарг на пресу була створена в 1990 році самими друкованими ЗМІ як орган внутрішнього регулювання індустрії. Її рішення мають рекомендаційний характер, існує вона за рахунок добровільних внесків медійних організацій і до складу її входять представники найбільших видань.