Вчені з'ясували, що хижаки байдужі до солодкого
Американські біологи визначили послідовність гена Tas1r2 у дванадцятьох різних хижих ссавців і встановили, що багато з них втратили здатність відчувати солодкий смак.
Робота
зоологів опублікована в журналі
Proceedings of the National Academy of Sciences, а з її переказом
можна ознайомитись на сайті
Nature.
Дослідники провели секвенування
гена Tas1r2, що належить ссавцям різного
походження, об'єднаних виключно м'ясною
дієтою. Серед них були дельфіни-афаліни,
морські леви, ондатри, очковий ведмідь,
мадагаскарська фосса та земляний
вовк.
Учені встановили, що в багатьох
із них ген, котрий відповідає за чутливість
до солодкого, перетворився у псевдоген,
тобто втратив здатність кодувати синтез
білка.
Зміни в послідовності, що
спричинили втрату функціональності
гена у різних тварин, були різними. Це
означає, що втрата чутливості до солодкого
відбувалася з кожною твариною
незалежно.
Раніше ці ж автори
опублікували роботу, в якій показали
нефункціональність гена Tas1r2 у котячих.
Мутації виявилися загальними для всього
сімейства, тому було незрозуміло, чи є
це випадковою особливістю котячих, або
ж має відношення до харчового раціону.
Тепер автори можуть стверджувати, що
втрата чутливості до солодкого є типовим
прикладом конвергентної (зближувальної)
еволюції.
Цукри містяться переважно
в рослинній їжі, тому хижакам, що її не
вживають, здатність відчувати солодке
не потрібна. Тиск відбору на відбракування
мутацій гена відсутній, що, очевидно, і
призвело до його дисфункції.
Науковці
встановили, що деякі з досліджених
тварин втратили здатність розпізнавати
не тільки солодке. Наприклад, афаліни
і морські леви не відчувають глутамат
натрію, що відповідає за "м'ясний
смак" — умамі (його ще називають
п'ятим смаком разом із солоним, солодким,
гірким та кислим). Афаліни, крім того,
втратили здатність розпізнавати гірке.
Зоологи зазначають, що це, ймовірно,
пов'язано з їхньою харчовою поведінкою
— адже ці тварини ковтають їжу, взагалі
не пережовуючи її.
Раніше британські
й новозеландські антропологи встановили,
що примати стали жити парами після того,
як їхні предки майже 52 мільйони років
тому перейшли від нічного способу життя
до денного.