НГ: Митний союз заганяє Україну в ЄС

На початку майбутнього тижня делегація Росспоживнагляду планує розпочати перевірку українських підприємств, що постачають м'ясо-молочну продукцію в країни Митного союзу, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Тривалий торговий конфлікт, який в пресі називають сирною війною, навряд чи завершиться на цьому етапі. У Києві очікують нових обмежень, пов'язаних не стільки з якістю продукції, скільки з політичним тиском Росії, для якої важливо інтегрувати Україну в Митний союз.

Чергова гостра фаза торгової війни почалася в лютому. Глава Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко заявив, що українські виробники додають у сир пальмове масло, не вказуючи його наявність і не знижуючи ціну на такий продукт. Після чого російська сторона заборонила постачання на свою територію продукції низки підприємств.

У Києві вважають нападки Онищенко безпідставними: українська сторона запросила, але так і не отримала результати експертиз, на підставі яких був обмежений імпорт сирів.

Місцеві експерти розходяться в оцінках значимості сирної війни для економіки,
але стверджують, що сума недоотриманого прибутку не перевищує 15 млн дол на
місяць

Місцеві експерти розходяться в оцінках значимості сирної війни для економіки, але стверджують, що сума недоотриманого прибутку не перевищує 15 млн дол у місяць. "Це начебто крапля в морі. Але ця крапля відображає каламутну воду наших торгових взаємин з Митним союзом. На тлі сирної війни з Росією розгорілася було молочна торгова війна з Білоруссю. Зараз Росспоживнагляд на прохання білоруських товаришів буде інспектувати виробників не тільки молочної, а й м'ясної продукції в Україні. Потім на черзі - цукрова війна. Можливо, свої претензії до якогось виду української продукції заявить також Казахстан: у Росспоживнагляді повідомили, що чекають таких звернень. Цьому немає кінця, тому що проблема криється не в економіці, а в політиці", - неофіційно сказав НГ керівник однієї з галузевих асоціацій. Він звернув увагу, що в інформаційній кампанії, якою супроводжуються торгівельні суперечки, використовуються не дані аналізів і обгрунтовані аргументи, а переважно емоційні оцінки ситуації та взаємні звинувачення: "Якщо б когось дійсно цікавила якість, то немає нічого простіше: приїхали - перевірили - оприлюднили дані експертиз - прийняли рішення. Але цього не роблять, тому що торгівельна війна політично вигідна".

За минулий час українська сторона перевірила якість продукції в деяких американських лабораторіях, але Росспоживнагляд не поставився серйозно до цієї інформації. Планувалося, що 19 березня делегація російських фахівців приїде в Україну, щоб самостійно перевірити продукцію. Проте весь минулий тиждень сторони обмінювалися ущипливими заявами, звинувачуючи один одного в зриві перевірки. Як стало відомо вчора, вона все-таки може початися наступного тижня, в понеділок. Передбачається, що російські фахівці побувають на двох десятках українських підприємств, хоча досі забракована була продукція семи сироварних заводів. До цього в п'ятницю Верховна Рада має намір вислухати міністра АПК Миколи Присяжнюка, який повинен буде пояснити депутатам, що відбувається в торгових відносинах з Росією.

Днями президент України Віктор Янукович підписав прийнятий раніше Верховною
Радою закон, що забезпечує захист місцевих виробників від дискримінаційних або
недружніх дій збоку інших держав, союзів і наддержавних об'єднань

Прикметно, що лише днями президент України Віктор Янукович підписав прийнятий раніше Верховною Радою закон, що забезпечує захист місцевих виробників від дискримінаційних або недружніх дій збоку інших держав, союзів і наддержавних об'єднань. Документ передбачає, що факти утиску прав та інтересів національних виробників буде розслідувати структура в складі уряду і представляти висновки на розгляд Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка отримає повноваження вводити відповідні заходи. Серед таких - застосування повної або часткової заборони на постачання товарів з країни або союзу, які недружньо ставляться до українських виробників; позбавлення їхніх виробників режиму найбільшого сприяння або пільгового спецрежиму; введення спеціального мита і ліцензування зовнішньоекономічних операцій, встановлення квот на постачання товарів.

Хоча автори документа раніше пояснювали, що закон необхідний для адекватних відповідей Києва на тиск збоку торгових партнерів, зараз перший віце-прем'єр України Валерій Хорошковський стримано оцінив ймовірність застосування захисних заходів у відносинах з Росією та Митним союзом. "Ми, зі свого боку, поводимо себе вкрай толерантно і просимо своїх сусідів, своїх партнерів вести себе у стосунку до нас точно так само толерантно, тому що, на наш погляд, будь-яке зменшення обсягів двосторонньої торгівлі - це шкідливо абсолютно всім сторонам", - сказав він в понеділок, перебуваючи у складі української делегації в Москві. Разом з цим Хорошковський зауважив, що на сьогодні партнерів не влаштовує запропонований раніше українською стороною формат співпраці з Митним союзом за формулою 3 +1. Тобто Україну розраховує залишитися спостерігачем в інтеграційних процесах у СНД, але отримати особливий торговий статус. Ця позиція не знаходить відгуку у партнерів.

Москві принципово, життєво важливо залучити Україну в свою орбіту. Питання не
обмежується Митним союзом, а простягається до рамок анонсованого Володимиром
Путіним Євразійського союзу

Про те, чого добивається Росія, гранично ясно заявив на саміті ЄврАзЕС президент РФ Дмитро Медведєв: "Якщо ти береш участь у якому-небудь міжнародному утворенні, ти отримуєш певний набір привілеїв. Якщо ти в цьому правосуб'єктному об'єднання не приймаєш участь, відповідно у тебе можуть бути складнощі. Нашу позицію ми вважали за потрібне донести до відома деяких наших держав-спостерігачів".

Керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак у коментарі НГ раніше припустив, що Росія буде збільшувати тиск на Україну: "Москві принципово, життєво важливо залучити Україну в свою орбіту. Питання не обмежується Митним союзом, а простягається до рамок анонсованого Володимиром Путіним Євразійського союзу. Рух України в бік ЄС якщо не ставить під сумнів перспективність цього проекту, то значно послаблює його вже на старті". Політолог переконаний, що сирна війна, як і непоступливість російської сторони в газових питаннях, - це тільки один з елементів політичного тиску.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський під час недавньої прес-конференції зазначив, що тиск збоку Росії приводить до зворотного результату: "Життя змушує нас дивитися в бік Європи". Експерт вважає, що через торгові війни, які мають політичні причини, українська влада висловлює все більшу зацікавленість у євроінтеграції.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів