Тоніно Гуерру поховають у його рідному місті Сантарканджело
Знаменитого італійського сценариста, поета, письменника і художника Тоніно Гуерру (Tonino Guerra), поховають у суботу в його рідному містечку Сантарканджело (Santarcangelo).
Як
повідомляє міська адміністрація, церемонія прощання з відомим італійцем розпочнеться
в п'ятницю в одній із зал Міської ради Сантарканджело.
Вранці в суботу 24 березня на площі перед будівлею мерії будуть сказані
надгробні промови, після чого труну з тілом Гуерри доставлять у сусіднє
містечко Пеннабілі (Pennabilli), де розташований будинок-музей сценариста.
Тоніно Гуерра народився 16 березня 1920 року в невеликому італійському містечку
Сантарканджело в північній області Італії Емілія-Романья недалеко від Ріміні.
За свою творчу кар'єру він написав сценарії більш ніж до 100 фільмів, багато з
яких стали класикою. Гуерра працював з класиками світового кінематографа, серед
яких Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Андрій Тарковський, Тео
Ангелопулос.
Серед фільмів, знятих за його сценаріями, Забріскі Пойнт, Червона пустеля й
Ідентифікація жінки Мікеланджело Антоніоні, Амаркорд, Казанова, І корабель
пливе Федеріко Фелліні.
Крім того, Гуерра тісно співпрацював з російськими кінематографістами. Його
перу належать сценарії фільму Андрія Тарковського Ностальгія і його ж
документальної стрічки Час подорожі. Режисер Володимир Наумов зняв за творами
Гуерра Біле свято і Годинник без стрілок. Мультиплікатор Андрій Хржановський
створив спільно з італійським сценаристом фільми Лев з сивою бородою, Довга
подорож і Колискова для цвіркуна (останні дві - за малюнками Фелліні).
Італієць тричі був номінований на премію американської кіноакадемії Оскар за
сценарії до фільмів Казанова (1966), Фотозбільшення (1967); Амаркорд (1976).
Сценарії Тоніно Гуерра вісім разів були відзначені головною нагородою
Каннського кінофестивалю - Золотою пальмовою гілкою (Пригода, Забріскі пойнт,
Блоу-ап, Ніч св. Лоренцо, Амаркорд, І корабель пливе, Подорож в Цітеру.).
У 1995 році він був нагороджений премією Московського Міжнародного Фестивалю За
внесок у світове кіно.
Гуерра був тісно пов'язаний з Росією. Він був одружений з Елеонорою Яблочкіною
і жартував, що за дружиною він росіянин. Сценарист неодноразово приїжджав
спочатку в СРСР, а потім до Росії, де у нього з'явилося багато друзів серед
художників, поетів, кінематографістів. Вірші Гуерра були перекладені його близьким
другом Беллою Ахмадуліною, а виставки його робіт відбувалися в ДМІІ ім. Пушкіна
та галереї Дім Нащокіна.
Нагадаємо, що Тоніно Гуерра помер
у середу, 21 березня, на 93-му році життя.