Корреспондент проаналізував разючу відмінність роботи приватних компаній і держсектору України

Приватні компанії та держсектор - два світи, що тягнуть Україну в протилежних напрямках. Якщо перший відзначається розумом, то другий - кмітливістю, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Видання констатує, що приватний і державний сектори - два світи, які живуть своїм життям в одній і тій же країні, кажуть експерти. У першому люди націлені на максимально швидкий і якісний результат, кар'єрне зростання і високий заробіток.

Бюджетники, навпаки, частіше орієнтовані на створення видимості процесу, оскільки їхні оклади й можливості просування по службі обмежені.

Між тим, згідно з офіційними даними, середня платня працівника бюджетної сфери складає 1,8 тис. грн., тоді як представник приватного сектору заробляє в середньому 3 тис. грн. А якщо робити поправку на поширену практику зарплат в конверті, то реальний дохід співробітника приватної компанії значно вищий, наголошують експерти.

У той же час в очах шукачів вакансій і держслужба має свої плюси - завдяки привілеям і становищу в суспільстві, які вона дає.

Видання пояснює, що сюди часто беруть випускників вузів, яких через відсутність досвіду остерігаються брати приватні компанії, тут трудяться ті, хто все життя працював в держсекторі і через суб'єктивні причини не наважується змінити "орієнтацію", а також ті, хто в найближчі роки розраховує оформити пенсію, значно більшу, ніж у приватному секторі.

І, нарешті, пише Корреспондент, ще один тип держслужбовців - горезвісні хабарники, що створюють Україні славу однієї з найбільш корумпованих держав світу і наповнюють її великі міста незліченною кількістю дорогих автомобілів, а їх околиці - особняками.

При цьому, за даними Держкомстату, кожен п'ятий співвітчизник (19,7%) є держчиновником, а кожен четвертий (29,8%) працює в приватній компанії. При цьому за роки незалежності загальна кількість держслужбовців зросла майже вдвічі - із 170 тис. до 300 тис.

Журнал вказує і на той факт, що ця армія щорічно з'їдає зарплатний фонд обсягом більше 9 млрд грн. При цьому, за оцінкою Анатолія Амеліна, члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, висококваліфікованих фахівців у цьому середовищі від сили 10%.

При цьому видання дійшло висновку, що у більшості державних чиновників ставлення до свого становища прагматичне. Так, 36-річна Оксана, яка вирішила не називати своє прізвище Корреспонденту, 11 років пропрацювала в Міністерстві охорони здоров'я і змінювати роботу не збирається: приватний сектор її лякає нестабільністю і непередбачуваністю.

І хоча у неї невеликий оклад, 2,5 тис. грн., додаткова стаття доходу Оксани, за її словами, - "подяка" від приватних компаній за швидко оформлену довідку або документ.

Крім того, співробітниця МОЗ може дозволити собі не поспішати на роботу вранці, без особливих проблем брати на кілька тижнів поспіль лікарняний, а також користуватися великими знижками на путівки у відомчі санаторії.

Які бонуси адміністративної служби можуть переконати українців не працювати в приватному секторі, а також чому між цими двома напрямками утворилася професійна прірва, читайте у свіжому № 14 журналу Корреспондент від 13 квітня 2012 року.