ВЗГЛЯД: Автограф на п'ять років в'язниці

Уже на другий день, 21 серпня 2010 року, Іващенко був узятий під варту. Правда, він виявився не в тюрмі, а в лікарні швидкої допомоги Києва, крім того, оголошував голодування, оскільки медики після обстеження підозрюваного рекомендували йому лікування в неврологічному стаціонарі. В кінці грудня минулого року Печерський суд доручив забезпечити його лікування. Тим часом його адвокат Борис Нечипоренко скаржився, що пенітенціарна служба замість лікування його підзахисного проводить постійні медичні обстеження.

Проте слідчим вдалося довести справу до суду. У Державній пенітенціарній службі стан здоров'я Іващенка назвали задовільним і таким, що дозволяє приймати участь в процесі, який в підсумку провів той же Печерський районний суд. Сам Іващенко неодноразово відмовлявся брати участь у судових засіданнях через погане самопочуття і кожен раз просив викликати швидку.

У середу держзвинувачення попросило для Іващенко, доставленого в зал суду на ношах (загострення хвороб хребта), покарання у вигляді шести років позбавлення волі з забороною на три роки обіймати керівні посади. Втіхою для підсудного могло служити лише те, що прокуратура не зажадала конфіскації майна. У п'ятницю той же суддя Печерського суду Сергій Вовк, який нещодавно виніс вирок екс-голові МВС Юрію Луценку (на чотири роки), засудив і Іващенко - до п'яти років в'язниці.

Підпис "на 2,5 млн доларів"

Раніше українські газети стверджували, що Іващенко спершу категорично заборонив продавати в рамках санації нещасливий Феодосійський судномеханічний завод (ФСЗ). На письмове прохання про це арбітражного керуючого Феодосіївського Сергія Міхеєва в. о. міністра поставив відмовну резолюцію.Однак газети публікували і другий документ - план цієї санації. На ньому той же Іващенко розписався в графі "Погоджено", тим самим відкривши шлях до приватизації... Різниця в датах становила всього один день. 17 листопада 2009 - відмовив, 18 листопада - дозволив.

Коли Іващенко заарештували, то в пресі з'явилася інформація про те, що він узяв за підпис 2,5 млн доларів. Однак у кримінальній справі така сума не фігурує. Більш того, Іващенка судять, по суті, лише за помилку, але факт хабара в справі ніяк не доведений.

Лише недавно через ряд судових процесів владі вдалося повернути Феодосіївський в держвласність, а сам Міхеєв тепер став подільником Іващенка.

У головному управлінні військових прокуратур ГПУ вважають, що складений у 2009 році план санації Міхеєва порушує цілий ряд законів. Розпродавати цілий майновий комплекс (а Феодосійський є таким, стверджує ГПУ) можна тільки недержавним структурам, а збувати причали і бомбосховища взагалі заборонено. При цьому в ГПУ нагадали, що Ф займає вельми привабливу для приватного бізнесу ділянку площею 6,8 га на самому березі Чорного моря.

Отримавши схвалення в. о. міністра, Міхеєв збув Ф одній з кримських фірм за 17,2 млн гривень (експертиза пізніше оцінила завод в 70,9 млн гривень). Лише недавно через ряд судових процесів владі вдалося повернути Ф у держвласність, а сам Міхєєв тепер став подільником Іващенко.

Приліг перед судом

Слухання у справі закінчилися в понеділок, своє останнє слово Іващенко промовляв, лежачи на медичній каталці. Він виправдовувався тим, що його переконали дозволити приватизацію, інакше незабаром Ф могли б "просто забрати у Міноборони".

Головне, на чому робив акцент у своїй захисній промові колишній в. о.міністра, - це те, що він на 58-й сторінці плану зробив своєю рукою застереження, що якщо справа дійде до продажу, то все треба проводити відповідно до постанови кабміну, тобто по кожній позиції питати додатковий дозвіл у міноборони. Однак Міхеєв, мовляв, цього не зробив, приховав приписку Іващенка і від комітету кредиторів, і від господарського суду, без схвалення яких план санації також залишався б просто проектом. У результаті керівний продав завод незаконно, але він, Іващенко, в цьому не винен.

Іващенко вважає всю справу замовною. За його словами, очоливши міноборони, він порахував, що деякі працівники на чолі з одним із заступників міністра влаштували з відомства "годівницю". Особливо "жирним" шматком було армійське забезпечення, на яке з бюджету виділялося близько 1 млрд гривень на рік.

Його покарали як високопоставленого стрілочника. Щоб іншим не кортіло, і щоб інші боялися
Іващенко реорганізував апарат, усунувши звідти тих, кого підозрював у казнокрадстві. Але згаданий заступник міністра був у хороших відносинах з одним із заступників генпрокурора. Ось вони-то, за версією Іващенка, і відкрили на нього "полювання". Втім, імен своїх кривдників Іващенко пресі так і не назвав.

Більш того, в пресі не називалися імена можливих конкурентів Іващенко всередині відомства. Коли кореспондент газети ВЗГЛЯД попросив прокоментувати скарги Іващенко на одного з високопоставлених військових, той відмовився, пославшись на те, що "зараз ці люди повернулися на саму гору".

"Моїм адвокатам від обвинувачення передавали прохання, мовляв, нехай Іващенко хоч у чомусь зізнається, тоді все буде простіше, - говорив у понеділок підсудний журналістам. - Але я швидше згнію тут, у в'язниці, але зізнаватися в тому, в чому не винен, не буду! Що стосується вироку, не думаю, що суддя Вовк прислухається до моїх аргументів. Можливо, трохи пом'якшить вимоги прокурорів, дасть не шість, а п'ять років. Хоча б щоб зрівняти покарання для мене і керуючого санацією. Втім, для мене що 10 гривень штрафу, що 10 років в'язниці - все одно неприйнятно, тому що я невинний".

Суддя почув Іващенка й скинув термін. Що стосується Міхеєва, то його присудили до трьох років позбавлення волі. Захист колишнього в. о. міністра оборони пообіцяла оскаржити вирок.

Високопоставлений "стрілочник"

Політологи вважають, що відбулося "показове покарання". Про боротьбу з корупцією говорити складно, оскільки слідство так і не встановило, чи отримав щось Іващенко за свій підпис.

"Його покарали як високопоставленого стрілочника. Щоб іншим неповадно було, і щоб інші боялися", - пояснив в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД керівник центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко, підкресливши, що Іващенко ніколи не був ні видною політичною фігурою, ні справжнім членом команди Тимошенко.

З думкою про те, що Іващенка покарали в показових цілях, згоден і інший український політолог - Тарас Березовець.

"У цій справі надто багато незрозумілого. Незрозуміло, зокрема, чи були в діях Іващенка корупційні мотиви. Не можна сказати і що це політичне переслідування, тому що Іващенко - професійний військовий, завжди тримався осторонь від політики. Не був помічений ні в підтримкці Тимошенко, ні в підтримці Ющенка. Скоріше мова йде про внутрішні конфлікти Іващенка з так і не названими людьми всередині міноборони. Він говорив про цих людей, але імен так і не назвав... " - Зауважив експерт в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД.

***