НГ: Русини звинуватили Україну в етноциді

Русини Закарпаття мають намір звернутися до міжнародних судів із позовами проти України, яку вони звинувачують в етноциді, пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.

Представників національної групи, офіційно не визнаної в Україні, підтримують проросійські сили. І ті, й інші виступають за федералізацію. Вони наголошують, що лідери Партії регіонів, перебуваючи в опозиції, обіцяли провести відповідну адміністративну реформу, але, прийшовши до влади, забули про це і продовжують лінію жорсткої централізації влади.

Питання про самовизначення русинів, які проживають у Закарпатській області, гостро постало у 2008 році, відразу після конфлікту у Грузії, що завершився виходом з її складу Абхазії та Південної Осетії. Громадська організація Сойм (народний парламент) підкарпатських русинів заявила про намір створити самоврядну адміністративно-національну територію із конституційною назвою Підкарпатська Русь під міжнародним контролем. Звернення із закликом підтримати цю ідею були направлені до Євросоюзу, урядам США та Росії. Але єдиною відповіддю місцевим активістам стала кримінальна справа, порушену Службою безпеки України (СБУ) проти лідера громадської організації, православного священика Димитрія Сидора - за статтею про посягання на територіальну цілісність України.

У березні цього року Ужгородський суд розглянув справу, засудивши Сидора до трьох років позбавлення волі умовно із дворічною відстрочкою виконання вироку. Лідер русинів вважає, що справа проти нього була порушена з політичних причин - на момент, коли відносини російської влади із президентом Віктором Ющенком погіршилися до стану холодної війни: "Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко мстилися Москві, даючи пряму вказівку СБУ провести на зло Москві антиросійські акції: це були і надумані упіймання російських шпигунів у Криму, сфабриковані кримінальні справи проти "сепаратистів", які нібито фінансуються з Росії, щоб розвалити Україну".

Насправді Україна скоює злочин щодо русинів, вважає отець Димитрій. Він нагадав, що під час референдуму, проведеного 1 грудня 1991 року, 78% жителів Закарпаття виступили за самовизначення. Але Київ не лише не визнає за русинами цього права, але навіть відмовляється визнати існування такої національності. "Суддя призначив мені національність: не русин, а українець!" - обурився Сидор. Він повідомив про намір подати позови проти України у міжнародні суди.

"Русини - братній нам народ. Ми вважаємо їхні вимоги справедливими і законними, вони борються за свої права, за свою мову, культуру в умовах жорстокої українізації"

В Україні русинів публічно підтримала лише партія Російський блок. Її лідер Геннадій Басов пояснив НГ: "Русини - братній нам народ. Ми вважаємо їхні вимоги справедливими і законними, вони борються за свої права, за свою мову, культуру в умовах жорстокої українізації". Політик зазначив, що Російський блок підтримує ідею федералізації України: "Подивіться, наскільки відрізняються різні регіони. Схід, південь - і захід: мова, культурні цінності, релігія - все різне, мало спільного. Це породжує величезну кількість проблем, вирішити які можливо лише у рамках федерації. І, до речі, Партія регіонів ще до приходу до влади поділяла наші погляди, а потім забула про передвиборчі обіцянки".

Політологи вважають, що Київ не може піти цим шляхом, інакше країні загрожує не одна лінія розколу. З одного боку, якщо йти на поводу у русинів, то слід поставити під сумнів ті договори та укази минулого століття, наслідком яких стало формування Україна у її нинішніх кордонах. У такому випадку не лише Закарпаття, а й Галичина, Буковина, Крим можуть заявити про самовизначення. З іншого боку, потураючи русинам, слід було б надавати автономні права румунській та угорській національним меншинам, які все активніше заявляють про себе у Західній Україні.

Соціолог, керівник фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна переконана, що більшість українців підтримує ідею унітарної держави. "Вимоги русинів звучать просто смішно. Хоча їхні політичні лідери виступають нібито від імені 800 тисяч населення, але серед самих жителів регіону лише близько 10 тисяч відносять себе до цієї групи. Якщо порахувати тих, хто всупереч закону отримав румунський чи угорський паспорт, не відмовившись від українського громадянства, то навіть цих людей, думаю, буде більше. Але вони нічого не вимагають, живуть собі в Україні і вільно їздять за кордон по іншому паспорту. Якщо у Західній Україні і почнуться якісь заворушення, заварушки, а я стверджую, що це може статися ще дуже і дуже нескоро, то вже не через заклики Димитрія Сидора. Люди, як і скрізь в Україні, незадоволені соціальною політикою, економічними рішеннями, їм не подобається влада, але вони не обманюються щодо провокацій тих, хто хоче пограти у політику", - сказала вона.

Потураючи русинам, слід було б надавати автономні права румунській та угорській національним меншинам, які все активніше заявляють про себе у Західній Україні.

Відповідаючи на питання, чому офіційний Київ не дозволить національній групі хоча б називатися русинами, не визнає їх як окрему національність, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань вказав на термінологічну плутанину: "За часів Австро-Угорської імперії всіх українців іменували русинами. Офіційно русинами були і багато класиків української літератури, і лідери українського національно-визвольного руху. Після розпаду імперії і після приєднання Західної України до України більшість стала називатися українцями. Менша частина, яка проживає у країнах Східної Європи, стала ідентифікуватися як русини. Русинські товариства є у США і Канаді, куди їх предки виїхали ще за часів Австро-Угорщини. Відомо, що за радянських часів спецслужби використовували розбіжності у термінології, щоб розколоти українську еміграцію і послабити націоналістичні рухи у Західній Україні".

Експерт зазначив, що під час останнього перепису населення, що проводився в Україні у 2001 році, в анкеті не було окремої графи для русинської національності, але передбачалася можливість віднести себе до етнографічної групи - русин, гуцулів, лемків, волинян, поліщуків. "Русинами себе назвали близько 10 тисяч чоловік. Виникає питання - а на якій підставі може йти мова про автономію, про виділення адміністративної одиниці? На цьому питанні спекулюють як окремі діячі у Закарпатті, так і зовнішні сили, зацікавлені у штучному створенні напруженості у регіоні, в ослабленні України", - розповів Олексій Гарань.

Експерт вважає, що офіційний Київ може і повинен сприяти задоволенню культурних та освітніх потреб людей, які віднесли себе до національної меншини. "Дискусії про те, чи є русинська мова самостійною або лише одним із діалектів української, тривають. Але ніхто не забороняє видавати книги та газети русинською. Можна відкрити школи і культурні центри. Але чомусь з'являються більш радикальні, сепаратистські гасла та вимоги. Постало питання про автономію, що свідчить про політизацію проблеми, вигідну лише окремим колам та особам (у тому числі за межами України), а не населенню", - пояснив політолог.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.