НГ: Україну звинувачують у постачанні зброї Сирії

Україна знову опинилася втягнутою в збройовий скандал. Тільки 14 квітня СБ ООН проголосував за нову резолюції щодо ситуації в Сирії, а вже на наступний день у Середземному морі було затримано зафрахтоване українською компанією судно, яке нібито перевозило зброю в сірійський порт Тартус, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

У Києві збираються вже сьогодні-завтра довести несправедливість звинувачень і припускають, що мова може йти про інформаційну атаку і політичний тиск на Україну, в тому числі і з боку Росії.

Про ситуацію першими повідомили впливові німецькі ЗМІ - Der SpЕegel і Deutsche Welle. Їх зацікавленість пояснювалася тим, що затримане судно належить німецькій судноплавній компанії Reederei Bockstiegel, керівництво якої отримало по електронній пошті сигнал про те, що судно Atlantic Cruiser перевозить незаконний вантаж для Сирії. Інформацію про це німцям передали противники президента Сирії Башара Асада. Якимось чином їм вдалося дізнатися, що зброя і боєприпаси були завантажені у порту африканської держави Джибуті - нібито прямо з борту іранського судна, назва якого в інформаційних стрічках не фігурує. Німецькі журналісти повідомили, що команда, дізнавшись про підозри, змінила курс, вирішивши пришвартуватися у турецькому порту Іскендерун.

Затримане судно належить німецькій судноплавній компанії Reederei Bockstiegel, керівництво якої отримало по електронній пошті сигнал про те, що судно Atlantic Cruiser перевозить незаконний вантаж для Сирії

Офіційні відомства Німеччини в минулі вихідні заявили про намір перевірити інформацію. Представник українського МЗС Олег Волошин теж сказав, що Київ все перевірить - відповідні вказівки дані посольствам у країнах Близького Сходу.

"Поки ми можемо сказати, що міжнародна фрахтова компанія White Whale Shipping і український представник компанії Varamar є шанованими на ринку міжнародних фрахтових послуг і не потрапляли в жодні скандали з незаконним перевезенням зброї або інших вантажів", - підкреслив він.

Виконавчий директор Varamar Олександр Варваренко підтвердив НГ, що компанія зафрахтувала німецьке судно Atlantic Cruiser для доставки вантажів до Сирії, а потім до Туреччини та Чорногорії. "Я стверджую, що нічого незаконного, ніякої зброї і боєприпасів на борту немає. Те, що повідомляють німецькі ЗМІ, не має нічого спільного з реальною дійсністю. До речі, вчора наші юристи почали готувати позови до тих видань, які, повідомивши недостовірну інформацію, нанесли збиток репутації нашої компанії". Він зазначив, що судно не заходило в порт Джибуті і не завантажувалося з жодного корабля в морі, а вантаж був узятий на борт в індійському порту Мумбаї: "Уже сьогодні-завтра, думаю, все проясниться. І ми підтвердимо, що на борту судна перебувало, по-перше, електрообладнання, призначене для будівельних проектів у Сирії, по-друге, вантаж для гірничодобувної промисловості в Туреччині та Чорногорії. У нас є дозволи для провезення цього вантажу транзитом через порт Сирії. Ця, друга частина вантажу має маркування небезпеки, але жодним чином не стосується до сфери військової промисловості. Всі необхідні сертифікати теж є. Можна сказати, що ми випадково потрапили в цю історію, а з яких причин це сталося - поки не беруся судити", - розповів Варваренко НГ.

Представник української компанії відзначив, з одного боку, активні дії МЗС і Міноборони України, які відразу ж підключилися до з'ясування ситуації, з іншого - дивну позицію німецького судновласника, який, не розібравшись у ситуації, поквапився обілити себе ціною іміджевого збитку для партнера. "Судно зараз в морі, команда чекає розпоряджень щодо подальших дій. Ми не дамо команди рухатися в якомусь напрямі, поки не отримаємо публічних вибачень від журналістів і судновласника, які безпідставно підняли цей шум", - сказав він.

Якось вже дуже підозріло виглядає той факт, що противники Асада були в курсі всіх пересувань окремо взятого судна, що вони оперативно донесли цю інформацію до німецьких журналістів і міністерств, що все це сталося на наступний день після голосування за резолюцію СБ ООН, яку підтримали всі сторони

Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець у коментарі НГ припустив, що мова може йти як про непорозуміння, так і про політичну провокацію. "Якось вже дуже підозріло виглядає той факт, що противники Асада були в курсі всіх пересувань окремо взятого судна, що вони оперативно донесли цю інформацію до німецьких журналістів і міністерств, що все це сталося на наступний день після голосування за резолюцію СБ ООН, яку підтримали всі сторони. Виключити політичну складову конфлікту не беруся", - сказав він. Згурець додав, що в останні роки система експортного контролю українських збройових постачань посилилася.

Політичних скандалів із звинуваченнями в нелегальних постачаннях було чимало, але де-юре підтвердження цим фактам не було: "Мабуть, єдиний випадок, коли було доведено, що Україна торгувала товарами військового призначення в порушення міжнародних договорів, датований 2001 роком. Тоді в Китай українською фірмою були постачені крилаті ракети Х-55СМ і Х-55. У тому скандалі, до речі, був і російський слід. Але що відбувається зараз - поки складно судити". Згурець додав, що між Україною і Сирією і до початку військових дій не існувало міцних зв'язків у сфері продажу зброї: "Якщо вже говорити про країни СНД, то це традиційний для Росії ринок. Україна могла б вийти на нього, тільки потіснивши росіян. Але таких спроб, наскільки мені відомо, навіть не робилося".

Якщо вже говорити про країни СНД, то це традиційний для Росії ринок. Україна могла б вийти на нього, тільки потіснивши росіян

Один з українських чиновників підтвердив слова експерта. "На відміну від Москви, де вище сирійське керівництво буває з візитами порівняно регулярно, в Києві команда Асада - рідкісні гості. Мало тем для обговорення. Влітку 2010 року тут побував міністр закордонних справ Сирії Валід Муаллім, але переговори мали загальний характер, збройові угоди не обговорювалися". У той час деякі ЗМІ повідомили, що Київ може взяти участь у посиленні сирійського режиму, однак представник МЗС Волошин спростував подібну інформацію. Він заявив: "Українська сторона не планує продавати зброю Сирії. Будучи відповідальним учасником міжнародної спільноти, Україна жодним чином не планує постачати зброю в регіони, які є потенційно небезпечними з точки зору конфліктів".

Керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак припустив, що нинішній скандал виник через політичні причини: "Це вже не перший раз, коли Україну звинувачують у нелегальних постачаннях зброї до країн, стосовно яких діє міжнародне ембарго. Потім нічого не підтверджується, але ніхто вже не чує спростувань. Головне - запустити негативну інформаційну хвилю. Така спецоперація може бути вигідна в першу чергу тим, хто виступає прямими конкурентами України на світових ринках озброєнь і військової техніки. Наприклад, Росії. Нас планомірно витісняють з ринку, використовуючи в тому числі і такі технології, як безпідставні скандали", - пояснив політолог НГ.

Українські аналітики зазначають, що в політичному плані інтереси конкурентів України могли збігтися з політичними інтересами інших держав. Раніше політолог Костянтин Бондаренко неодноразово зазначав, що Росія, приховано протидіє євроінтеграції України, часто діє разом з Францією і Німеччиною, які відверто ставлять під сумнів доцільність зближення ЄС з Україною, не досягла західних стандартів. Нинішній скандал, що кидає тінь на Україну, може посилити позиції противників євроінтеграційного процесу.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.