Соціологи встановили, що змушує людей сумніватися у вірі
Люди з аналітичним складом розуму менше схильні вірити у надприродні сили та явища в порівнянні з тими, хто покладається на інтуїцію при вирішенні задач.
При цьому людина з інтуїтивним мисленням почне більше сумніватися у своїй вірі, якщо вона вирішуватиме складні когнітивні завдання, заявляють канадські соціологи в статті, опублікованій у журналі Science.
"Ми хотіли вивчити фундаментальне питання – чому люди вірять (або не вірять) в бога з різною силою. На духовність індивіда впливає комбінація з декількох складних факторів, і наше відкриття показало, що когнітивна система людини, пов’язана з аналітичним мисленням, впливає на небажання індивіда вірити в надприродне", – заявив керівник дослідницької групи Уїлл Жерве з університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада).
Жерве та його колега Ара Норензаян з університету Британської Колумбії вивчали те, наскільки схильні люди з аналітичним і менш раціональним способом мислення до віри в надприродне, і як змінюється духовність людей за різної розумової "обстановки".
Для цього дослідники провели два експерименти зі студентами їхнього університету. У першому вчені провели тест на аналітичні здібності та опитали учасників, як вони ставляться до релігії, після чого співставили релігійність і раціональність студентів.
У другому досліді соціологи пропонували добровольцям когнітивні завдання, перемикаючи їхній мозок в аналітичний "режим", або демонстрували їм атрибути розумової діяльності, після чого проводили аналогічне анкетування.
Перший експеримент показав, що люди з аналітичним складом розуму і підвищеними когнітивними здібностями були менш схильні вірити у надприродні сили в порівнянні зі студентами, які намагалися вирішити завдання за допомогою інтуїції.
У другому досвіді вчені намагалися впливати на аналітичні здібності учасників різними способами – демонструючи їм зображення Мислителя Огюста Родена, пропонуючи їм набір з декількох аналітичних задач, або використовуючи для набору тексту анкет більш дрібний, "науковий" шрифт.
У всіх випадках сила віри людей з інтуїтивним мисленням дещо знизилася і наблизилася до значень, характерних для людей із вродженими аналітичними здібностями.
Це дозволяє вважати, що аналітичне мислення безпосередньо впливає на релігійність людини, і хороші здібності такого роду роблять людей менш схильними вірити в надприродні події та істоти.
"Наше дослідження підкріплює попередні експерименти в цій області, що вказали на зв’язок між "інтуїтивним" мисленням і релігією. Висновки нашої роботи вказують, що активація аналітичної розумової системи в мозку може підірвати інтуїтивну віру, принаймні, на деякий час", – підсумовує Норензаян .
Нагадаємо, у грудні Корреспондент писав про те, що молитви розвивають ділянки мозку, відповідальні за співпереживання, в той час як атеїсти частіше відрізняються більш високим інтелектом.