ВЗГЛЯД: Алергія на червоне

Львівська міськрада в четвер заборонила використовувати радянську, комуністичну і нацистську символіку на території міста. Рішення львівських законодавців суперечить рішенню Конституційного суду, який дозволив використовувати прапор Перемоги публічно. Пристрасті навколо червоного прапора традиційно розгораються в Україні напередодні 9 травня, - пише Іванна Яніна в російській газеті ВЗГЛЯД.

У нинішній постанові Львівської міськради в черговий раз зазначено, що мова йде про символіку "неіснуючої держави СРСР", комуністичної і нацистської символіки, яку відтепер заборонено використовувати на масових заходах і вивішувати в установах. Заборону схвалили 74 депутати з 90, її підтримав також мер Андрій Садовий.

Ініціатор постанови - депутат від Свободи Юрій Михальчишин - заявив на засіданні, що він і його колеги прийняли правильне, вольове рішення і "задекларували європейські погляди". Також він нагадав, що минулого року депутати приймали аналогічне визначення. Але воно було опротестовано прокуратурою. "Як нам щойно повідомили, 21 грудня позов прокуратури суд частково задовольнив. Дуже цікаво - пропонують заборонити тільки нацистську символіку", - зауважив депутат. Таким чином, міськрада порушила рішення і місцевого суду, і прокуратури.

Пристрасті за стягом

Нагадаємо, рік тому депутати Верховної ради все-таки визнали червоний прапор символом Перемоги, затвердивши поправки до закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років". Президент Віктор Янукович підписав відповідний указ, вимагаючи вивішувати червоні прапори поряд з державними на День Перемоги.

Проте вже влітку Конституційний суд України (КСУ) скасував поправки і указ, які суперечать основному закону України. Вердикт був винесений за позовом депутата Юрія Костенка, який просив пояснити, чи можна прирівнювати червоний прапор до державного прапору України. Глава КСУ Анатолій Головін тоді уточнив, що основним законом України визначено вичерпний перелік державних символів: державний прапор, державний герб і державний гімн України.

На осінь в Україні заплановані парламентські вибори, політики різних
поглядів із задоволенням використовують історичну тему для свого піару.

Костенко у своїй скарзі до КСУ звернув увагу на те, що "закон не тільки суперечить конституції України, але і "провокує сепаратистські настрої". "Якщо КС не скасує закон, то Україну очікує подальша "розкрутка" подій 9 травня, але вже з непередбачуваними наслідками", - погрожував він тоді.

Здавалося б, після рішення Конституційного суду в справі про червоний прапор в Україні була поставлена ​​крапка. Прапор було заборонено вивішувати поруч із державним "жовто-блакитним", проте КС не забороняв у принципі демонструвати його публічно. Проте недавно інша міськрада, тільки вже на сході, в Луганську, навпаки, дозволила використовувати червоний прапор офіційно на День Перемоги. Тим самим влада Луганська послухалися вердикту КС, однак прокуратура подивилася на це крізь пальці.

Експерти нагадують, що на осінь в Україні заплановані парламентські вибори, політики різних поглядів із задоволенням використовують історичну тему для свого піару. Одні паразитують на ностальгії за Радянським Союзом, інші - на націоналістичних струнках.

Прапор Перемоги і чемпіонат по футболу
На засіданні Львівської міськради в четвер голова фракції Свободи Руслан Кошулинський у свою чергу нагадав події 9 травня минулого року, після яких депутатів звинувачували у можливому зриві проведення матчів Євро-2012 у Львові. На думку депутата, подібні звинувачення безпідставні, оскільки він має дані дослідження Інституту міста, які свідчать про зростання туризму у Львові...

Під час дебатів згадав про майбутню фінальну частину європейського чемпіонату з футболу і ще один депутат - Михайло Хміль (фракція Фронт змін). Він зазначив, що німецькі парламентарії дійсно закликають своїх співвітчизників не їхати в Україну, але через те, що тут діє "злочинний режим Януковича".

Пристрасті навколо червоного прапора традиційно розгораються в Україні напередодні 9 травня. Так, минулого року перед Днем Перемоги палили червоні прапори відразу в декількох містах країни. Публічне спалення прапора відбулося в Донецьку - до речі, неподалік від Донбас Арени, де повинні проходити ігри Євро-2012. Молодий чоловік, обличчя якого було закрите маскою, в присутності натовпу людей спочатку потоптався по червоному прапору, а потім облив його горючою сумішшю і спалив. У Львові 9 травня активісти націоналістичної партії Свобода пройшли колоною до центру міста, а по дорозі рвали і спалювали червоні прапори, відібрані в опонентів...

У Львові 9 травня активісти націоналістичної партії Свобода пройшли колоною до центру міста, а по дорозі рвали і спалювали червоні прапори, відібрані в опонентів...

Націоналісти за будь-якого зручного випадку нагадують, що під червоним прапором були не тільки розгромлені фашисти, а й знищена законно проголошена Українська народна республіка, тричі окупована суверенна Україна - в 1918-1922 роках. Під стягом цього прапора був заборонений державний прапор України. Під цим прапором в Україні чинився червоний терор, розкуркулення, насильницька колективізація, виселення сімей за межі України, криваве придушення визвольних рухів по всій Україні, переслідування "ворогів народу", голодомори (1929, 1932-1933, 1937, 1946-1947 років), масові репресії, безчинства НКВД-КГБ, переслідування інакомислення та багато іншого.

Представники Свободи в публічних дебатах задаються питанням: з якого часу червоний прапор став символом Великої Перемоги? Вони наводять цитату з положення про державний прапор СРСР від 19 серпня 1955 року, де сказано, що прапор державний "є символом державного суверенітету СРСР і непорушного союзу робітників і селян в боротьбі за побудову комуністичного суспільства".

"Червоний колір прапора - символ героїчної боротьби радянського народу, керованого КПРС, за побудову соціалізму і комунізму, серп і молот означають непорушний союз робітничого класу і колгоспного селянства. Червона п'ятикутна зірка на прапорі СРСР - символ кінцевого торжества ідей комунізму на п'яти континентах земної кулі" , - сказано в положенні.

"Повинні зберігатися в музеї"
До речі, лідер партії Фронт змін, народний депутат України Арсеній Яценюк неодноразово виступав проти підняття червоних стягів на День Перемоги. Він вважає, що червоні прапори, з якими воювали проти фашизму українці, росіяни та інші жителі СРСР, "повинні зберігатися в музеї".

Цікаво, що не тільки на заході, а й на сході республіки вже змирилися з тим, що червоний прапор не можна піднімати разом з "жовто-блакитним". Так, депутати Донецької обласної ради 23 лютого відмовилися включати до порядку денного питання про використання червоного прапора з символікою часів Великої Вітчизняної війни в дні вшанування Перемоги, на чому наполягали місцеві комуністи.

Як пояснив депутат від правлячої Партії регіонів, голова комісії з питань законності і порядку Володимир Генсицький, Конституційний суд вже "заборонив піднімати червоний прапор" поряд з державним прапором.

Автор позову в КС, народний депутат Юрій Костенко вважає, що тема червоного прапора вже не має жодного стосунку до реального життя в Україну. Про це він заявив в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД.

Якщо комуністи в Луганську, всупереч рішенню Конституційного суду, вивішують червоні прапори поруч з державними прапорами, то рішення Львівської ради - просто протидія їх діям

"На жаль, ці теми дуже часто стають предметом політичних торгів. Так було з червоним прапором, який ніхто не забороняв використовувати, оскільки це символ Компартії України. З іншого боку, під час святкувань Дня Перемоги в Україні завжди використовувався червоний прапор як символ перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні. Все стояло на своїх місцях, поки комуністи - не знаю, з чиєї ініціативи, - не спробували узаконити право використання червоного прапора поруч з державним прапором України", - пояснює політик.

"Там, де мова йде про святкування Дня Перемоги, ніхто жодних обмежень не вводив. Але там, де починаються політичні спекуляції, маю на увазі вивішування червоних прапорів поряд з державними, то КС сказав, що це виходить за межі конституційних норм", - підкреслив Костенко.

Рішення львівських депутатів Костенко розцінює як просту дзеркальну відповідь колегам з Луганської міськради. "Якщо комуністи в Луганську, всупереч рішенню Конституційного суду, вивішують червоні прапори поруч з державними прапорами, то рішення Львівської ради - просто протидія їх діям", - не без смутку пояснює Костенко.

"Ми маємо таку історію. Маємо таку державу, в якій існують полярні за своїми поглядами партії і політичні сили. І все це не зміцнює державу, а роз'єднує українських громадян. На сьогодні в Україні немає єдиної політичної нації з єдиною історією, єдиною мовою та єдиними традиціями", - підсумував депутат.

"Така сьогодні українська політика, яка будується не на конкуренції програм та ідей, а на тому, хто по який бік Дніпра народився", - заявив співрозмовник газети ВЗГЛЯД.

***