Один із супутників Сатурна є мертвим зародком планети - вчені

Американський автоматичний зонд Кассіні виявив, що Феба, один із супутників Сатурна, є так званою планетезималлю - зародком "повноцінної" планети, який так і не розвинувся, заявляють американські планетологи у статті, опублікованій у журналі Icarus.

"На відміну від комет та інших примітивних небесних тіл, Феба активно розвивалася протягом деякого часу до того, як її еволюція зупинилася. Вважається, що подібні об'єкти сформувалися і застигли дуже швидко. Тому вони є "будівельним матеріалом", із якого були зліплені планети. Вивчення таких "зародків" дає вченим натяки на те, якою була обстановка у Сонячній системі під час народження планет та їхніх супутників", - пояснила Джулія Кастілло-Рогез (Julie Castillo-Rogez) із Лабораторії реактивного руху НАСА у Пасадені (США) .

Група астрономів під керівництвом Джонатана Люніна (Jonathan Lunine) із Корнельського університету у місті Ітака (США) вивчала знімки Феби, отримані зондом Кассіні від 2004 року по теперішній час.

Вчені проаналізували структуру супутника Сатурна і спробували визначити мінеральний склад Феби. За їхніми словами, "картоплеподібна" форма планети та її багаті водою породи не могли виникнути в умовах, типових для формування комет і невеликих астероїдів.

Дослідники використовували отримані дані для моделювання умов, що панували в околицях Феби під час її народження.

"Поєднавши дані з Кассіні із методикою моделювання, яка раніше застосовувалася для інших тіл Сонячної системи, ми змогли "повернутися" у минуле і з'ясувати, чому Феба так сильно відрізняється від інших супутників Сатурна", - пояснив Люнін.

Моделювання показало, що Феба сформувалася у перші три мільйони років після виникнення Сонячної системи. Вона з'явилася досить далеко від своєї сучасної позиції, у поясі Койпера, на сучасному "звалищі будівельних матеріалів" Сонячної системи.

Феба сформувалася у перші три мільйони років після виникнення Сонячної системи

У перші миті існування "зародка" його структура була дуже пористою, схожою на сир із великими дірками. Під час гравітаційного стиснення і подальшого розігріву надра Феби стали більш щільними і планетезималь досягла сучасної щільності, що перевищує типові значення для супутників Сатурна на 40%. Аналогічна щільність характерна для іншого койперовського об'єкта - Плутона і його "двійника" Харона.

"Вивчивши знімки Кассіні і промоделювавши історію появи кратерів, ми зрозуміли, що Феба була спочатку кулястою, а не неправильної форми, яку потім "скруглили" падіння астероїдів", - додав інший учасник групи Пітер Томас (Peter Thomas) із Корнеллського університету.

За словами планетологів, Феба залишалася "гарячою" ще протягом декількох десятків мільйонів років після її формування. Основою для цього міг служити розпад радіоактивних елементів у ядрі "зародка". Після своєї геологічної "смерті" планетезималь мігрувала у бік планет-гігантів, де і був захоплений тяжінням Сатурна.

Місія Кассіні-Гюйгенс - спільний проект космічних агентств США, Європи та Італії з вивчення Сатурна. Космічний зонд Кассіні з апаратом Гюйгенс, що спускається, був запущений у 1997 році і досяг орбіти планети 1 липня 2004 року. Гюйгенс вивчив атмосферу і поверхню Титана, супутника Сатурна, а Кассіні після відділення апарату продовжив вивчення планети та її супутників.

Нагадаємо, що у березні нинішнього року вчені виявили в екзосфері - верхньому шарі атмосфери - супутника Сатурна Діони кисень.