ВЗГЛЯД: Євросоюз грає у футбол

Намір ряду лідерів європейських країн бойкотувати майбутній чемпіонат Європи з футболу загрожує порушити принципи ФІФА та УЄФА про невтручання політичних і державних органів у футбольні справи. Однак навряд чи принцип бойкоту стане настільки ж поширеним, яким він був десятиліття тому, - пише Дмитро Пугаченко в російській газеті ВЗГЛЯД.

Вибухи в Дніпропетровську, постійне запізнювання України за всіма термінами підготовки до чемпіонату, небажання йти хоч на якісь поступки в справі Тимошенко, схоже, виснажили терпіння європейських лідерів. Ангела Меркель, Жозе Мануель Баррозу, глави Австрії, Бельгії, Нідерландів заявили про принципову відмову від поїздки на Євро-2012. Решта країн поки мовчать, що цілком зрозуміло - саме Німеччина, Португалія, Нідерланди разом з ще чотирма командами проводять матчі групового етапу на території України. За сусідів заступилася лише Польща, яка напряму зацікавлена ​​в проведенні чемпіонату комерційно і зазнає колосальних збитків у разі його зриву.

Українська влада вже заявила, що розцінює бойкот як оголошення холодної війни. І вони абсолютно праві - адже саме в той час увійшли в моду такі політичні ходи з боку насамперед двох головних світових держав. Два основних приклади: бойкот Олімпіади-80 в Москві з боку західних країн на чолі з США і у відповідь бойкот Олімпіади-84 в Лос-Анджелесі з боку країн соціалістичного табору. Олімпійські ігри взагалі давно стали частиною політичних інтриг, а ось футбольні турніри намагалися триматися поза політикою. В історії було лише два більш-менш гучних скандали, і обидва були пов'язані з СРСР. У 1960 році Іспанія за розпорядженням Франко не приїхала в Радянський Союз на відповідь чвертьфіналу Євро, в результаті чого радянська команда пройшла далі і стала в підсумку чемпіоном Європи, обігравши у фіналі Югославію. А в 1974 році вже збірна СРСР не поїхала в Чилі на матч через переворот, здійснений Августо Піночетом. Правда, це був відбірковий матч чемпіонату світу.

Ангела Меркель, Жозе Мануел Баррозу, глави Австрії, Бельгії, Нідерландів заявили
про принципову відмову від поїздки на Євро-2012

Одним з головних принципів існування Міжнародної федерації футболу є невтручання будь-яких політичних і державних органів у справи національних федерацій. ФІФА та УЄФА намагаються будь-яким способом утримати футбол поза політикою. Але, схоже, їхні зусилля можуть бути незабаром зведені нанівець.

У випадку з Україною УЄФА до кінця підтримує цю країну, хоча Мішель Платіні напевно вже давно і не раз пошкодував про рішення віддати головний європейський турнір разом з Польщею Григорію Суркісу і його команді. Українці зірвали всі терміни підготовки стадіонів та іншої інфраструктури, в країні так і не збудовано достатньої кількості готелів, через що багато вболівальників здають квитки. Самі квитки поки так і не дійшли до їхніх щасливих власників - минулого тижня був тільки офіційно представлений їхній дизайн. Оргкомітет лише кілька днів як почав акредитацію журналістів на конкретні матчі, хоча мав зробити це місяць тому. Тим часом чемпіонат починається всього через 35 днів.

1 травня офіційно представник УЄФА Мартін Каллен в інтерв'ю німецькій газеті Sueddeutsche Zeitung натякнув, що терпіння Європейського футбольного союзу вичерпується. "Ми спостерігаємо за цим щодня. Платіні підходить до цього справді серйозно. Якщо ситуація стане небезпечною, то чемпіонату не буде", - заявив Каллен, маючи на увазі справу Тимошенко і вибухи в Дніпропетровську. Нагадаємо, що українська влада досі не висунула жодної офіційної версії про природу цих вибухів, наводячи якісь безглузді аргументи про те, що терористичними атаками вони бути не можуть, бо "Бог такого не прощає". Європейці, які збираються в Україну на Євро-2012, напевно не проти були б отримати більш вагомі гарантії безпеки.

У випадку з Україною УЄФА до кінця підтримує цю країну, хоча Мішель Платіні напевно вже давно і не раз пошкодував про рішення віддати головний європейський турнір разом з Польщею Григорію Суркісу і його команді

Проте головною причиною можливого бойкоту є, звичайно ж, поводження з Юлією Тимошенко. Запевнити когось за межами України, що в справі екс-прем'єра немає політичного підгрунтя, Віктору Януковичу не вдасться ніколи. Однак замість того щоб пом'якшити умови утримання Тимошенко або хоча б не погіршувати їх, українська влада дозволили своїм супротивникам роздути скандал з синцями, простирадлами та іншими інтимними подробицями. І тепер Євросоюз готовий піти на безпрецедентний крок - політики не їдуть на турнір, але всі інші їдуть. Поки це всього лише демарш - присутність Ангели Меркель або Жозе Мануела Баррозу навряд чи так уже важливо для німецьких і португальських футболістів або їх уболівальників.

Однак у випадку якщо в Україні не перестануть тримати всіх інших за дурнів, Євросоюз може піти далі, тоді в Київ, Донецьк, Харків та Львів не приїдуть не тільки політики, але й цілі збірні. Це буде означати крах Євро-2012, оскільки грати тоді буде нікому, турнір напевно скасують. Але має відбутися щось незвичайне, щоб УЄФА пішло на це і тим самим, по суті, поклав кінець самостійності футболу як такого.

Поки ж про те, щоб бойкотувати Євро, зі спортсменів заявив лише президент футбольного клубу Баварія Улі Хеннес, але він навряд чи може вважатися настільки вже авторитетною фігурою.

Однак замість того щоб пом'якшити умови утримання Тимошенко або хоча б не
погіршувати їх, українська влада дозволила своїм супротивникам роздути скандал з синцями, простирадлами та іншими інтимними подробицями.

Слідом за Україною під тиском може опинитися і Білорусія. Європарламент у березні вже закликав позбавити цю країну права проведення чемпіонату світу з хокею 2014 року через порушення режимом Лукашенка прав і свобод громадян, а також відмови звільнити політв'язнів. Черговий конгрес Міжнародної федерації хокею відбудеться в травні під час чемпіонату світу, і на ньому буде прийнято рішення у зв'язку зі зверненням європарламентарів. Якщо це станеться, спортивні змагання знову і надовго стануть інструментом політичних маніпуляцій.

Якщо ідея бойкоту знову стане мейнстримом, то крім Білорусії може постраждати, наприклад, Лондон, який проводить в 2012-му літні Олімпійські ігри: на них цілком можуть не з'явитися під тим або іншим приводом представники Північної Ірландії. Чемпіонат світу з футболу в Бразилії (2014-й) міг би відбойкотувати Парагвай, який вів з Бразилією війну. І те, що відбувалася вона під кінець XIX століття, мало що змінює: якщо захотіти згадати, можна і згадати.

Всі інші великі спортивні заходи (такі, наприклад, як чемпіонат світу з хокею 2013 року, що проходить у Швеції і Фінляндії, або Євро-2016, що приймає Франція) обійдуться без бойкоту, тож, на думку аналітиків, справа обмежиться тільки Україною і Білоруссю.

Експерти вважають, що політичний тиск всерйоз можна надавати тільки на слабкі країни, а Китаю в 2008 році не завадило провести Олімпіаду навіть невдоволення Заходу з приводу утисків Тибету.

Росія буде приймати кілька великих спортивних змагань (чемпіонат світу з футболу в 2018 році, Олімпіада в Сочі в 2014-м), і в цьому контексті для нашої країни краще до цього часу опинитися в ситуації Китаю, а не України і Білорусії.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст wих матеріалів.