Другий тур парламентських виборів в Ірані виграла опозиція

Політичні опоненти президента Ірану Махмуда Ахмадінежада беруть впевнену перемогу у другому турі парламентських виборів, повідомляє в суботу агентство Ассошіейтед Пресс.

Голосування пройшло в п'ятницю. Боротьба йшла за 65 місць 290-місцевого парламенту (меджлісу). Згідно з попередніми результатами, прибічники Ахмадінежада отримали вісім місць, опозиція - 20 місць, ще 11 осіб увійшли до парламенту як незалежні депутати. Остаточні підсумки голосування очікуються пізніше в суботу.

У першому турі, що пройшов 2 травня, більшість голосів отримали члени коаліції: консерватори та прихильники верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.

Політики, близькі до нинішнього спікера парламенту Алі Ларіджані і мера Тегерана Мохамада Бахера Калібафу (Mohammad Baqer Qalibaf), утворили Об'єднаний фронт консерваторів (ОФК). Це об'єднання критикує президента Махмуда Ахмадінежада за економічний стан, в якому зараз знаходиться країна, і закликає до проведення більш раціоналістичної політики.

Консерваторам ОФК протистоїть інша коаліція - Фронт продовження ісламської революції (ФПІР), яка вважається виразником поглядів духовного лідера Ірану аятолли Алі Хаменеї. Прихильники аятолли засуджують "м'якотілу" політику Ларіджані і Калібафа. Продовжувачі захищають Ахмадінежада і разом з тим піддають нещадній критиці його близького соратника Есфандіарі Рахіма Машаї, який заявляв, що Іран повинен бути "другом" для всіх націй, включаючи народ Ізраїлю.

Вибори в меджліс стали першим заходом такого масштабу після минулих в країні 12 червня 2009 року президентських виборів і погіршення внутрішньополітичної обстановки, що сталося після виборів. Впевнену перемогу на виборах президента тоді здобув Ахмадінежад, набравши понад 60% голосів, а його основний суперник - лідер іранської опозиції Мірхосейн Мусаві - більше 30%. Проте опозиція звинуватила владу в підтасовуванні результатів голосування і зажадала їх скасування. Під час масових заворушеннях в Тегерані, що спалахнули тоді, загинули не менше 30 людей, близько тисячі були заарештовані. Наступні вибори президента відбудуться в 2013 році. Президент Ірану не може обиратися більше ніж на два терміни поспіль.

Загальні вибори пройшли також на тлі погіршення економічного становища Ісламської республіки, пов'язаного з низкою міжнародних санкцій.

США і країни ЄС ввели ряд санкцій проти Ірану, звинувативши країну в розробці ядерної зброї. Санкції припускають введення ембарго на поставки нафти з ісламської країни, а також заборону на будь-які операції з іранськими банками, в тому числі і з Центробанком.