Планети-вигнанці можуть бути переносниками життя
Бродячих і населених мікроорганізмами планет у нашій Галактиці може бути у тисячі разів більше, ніж зірок, ці планети-вигнанці можуть переносити мікроорганізми з однієї планетної системи в іншу, пише група вчених під керівництвом британського астронома Чандри Вікрамасингха (Chandra Wickramasinghe) у статті, опублікованій у журналі Astrophysics and Space Science.
Вікрамасингх, який очолює центр астробіології у британському університеті Бекінгема, та його колеги нагадують, що за останнє десятиліття оцінки кількості планет у Галактиці сильно зросли.
Деякі вчені вважають, що всього у нашій зоряній системі налічується близько 10 млрд планет і ще стільки ж - планет-"вигнанців", які не пов'язані тяжінням ні з якою зіркою.
Причому, згідно з деякими підрахунками, через кілька мільйонів років після Великого вибуху у Всесвіті могло виникнути безліч "первинних" планет. Їхню кількість вчені оцінюють приблизно у 10 в 18-тому ступені (мільярд мільярдів) на одну галактику.
Багато які з них були захоплені зірками - тобто у багатьох планетних системах можуть бути "всиновлені" планети, що сформувалися за межами протопланетної хмари.
Згідно з підрахунками групи Вікрамасингха, в околицях Сонячної системи - у межах одного кубічного парсека (34,7 кубічного світлового року) - може перебувати близько 80 тисяч первинних планет, на яких можуть існувати мікроорганізми.
"За нашою оцінкою, кожні 26 мільйонів років первинна планета проходить через зодіакальну хмара (дископодібна хмара пилу, що лежить у площині Сонячної системи), кожного разу захоплюючи близько 1 тисячі тонн міжпланетного пилу", - пишуть учені.
Якщо цей пил містить мікроорганізми, наприклад, земного походження, то завдяки цьому життя може поширюватися по всій Галактиці.
Вікрамасингх та його колеги, зокрема, співробітник Гарвард-Смітсоніанського астрофізичного центру Рудольф Шильд (Rudolph Schild) та Карл Гібсон (Carl Gibson) з університету Каліфорнії у Сан-Дієго є творцями та прихильниками так званої воднево-гравітаційної космологічної теорії.
На відміну від стандартної космологічної моделі - моделі з холодною темною матерією - ця модель передбачає формування через 300 тисяч років після Великого вибуху безлічі воднево-гелієвих планет-гігантів, із яких у свою чергу виникали зірки та скупчення зірок. На думку дослідників, та частина первинних планет, яка не набрала достатньо маси для початку термоядерної реакції та виникнення зірки, і є тією темною матерією, існування якої передбачає стандартна космологія.
Причому Вікрамасингх та його колеги вважають, що через 2 мільярди років після Великого вибуху стався "біологічний великий вибух" - поява життя у ще гарячих океанах первинних планет. Це веде їх до висновку, що життя дуже широко поширене у Всесвіті. Зокрема, у травні 2003 року Вікрамасингх і ще кілька вчених опублікували у журналі Lancet статтю, у якій доводили, що збудник атипової пневмонії може мати позаземне походження.
Раніше вчені дійшли висновку, що падіння на Землю великого астероїда-"вбивці динозаврів" могло призвести до зараження земними мікроорганізмами інших планет - навіть тих, які перебувають біля інших зірок.