Корреспондент: Матеріальні претензії та крах ідеалів заважають українцям насолоджуватися життям
Високий рівень матеріальних домагань і крах ідеалів заважають українцям насолоджуватися життям, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.
Видання констатує, що щасливих людей серед українців, за даними опитування, проведеного WIN-Gallup International у 58 країнах світу у 2011 році, налічується 43%, а нещасних - 14%.
Різниця між ними, так зване нетто щастя – величина, яка характеризує його рівень у країні, становить 29%. За цим показником Україні дісталося 41-ше місце з 58.
Серед європейців трохи менше задоволені життям чехи (нетто щастя - 28%), італійці (25%) та литовці (9%). У більшості країн благополучної Європи рівень щастя незрівнянно вищий: в Нідерландах він досягає 77%, у Швейцарії - 76%, в Фінляндії - 70%, у Німеччині - 68%, в Ісландії - 66% і в Данії - 64%. Проте лідерами списку найщасливіших виявилися держави третього світу - Фіджі (85%), Нігерія (84%) та Колумбія (71%).
Причому ні в найбагатших, ні в найбідніших державах рівень щастя не залежить безпосередньо від рівня матеріального добробуту, стверджують експерти. У заможних країнах доходи населення давно покрили його основні потреби, і гроші вже не відіграють істотної ролі для відчуття гармонії.
У жителів же бідних країн немає високих економічних домагань, пише Корреспондент, і додає, що Україна серед них стоїть осібно.
"В Україні чим вище рівень матеріальної забезпеченості, тим вище рівень щастя. Я думаю, це пов'язано з тим, що ми ще не досягли того рівня, за яким починається нелінійна залежність", говорить Володимир Паніотто, директор КМІС.
Видання пише, що це підтверджують дані досліджень соціологів інституту: серед бідних (тих, кому не вистачає грошей навіть на їжу), щасливі лише 10%, а серед людей із доходом вище середнього - 34%.
Крім того, і саме розуміння повного щастя у народів різне, обумовлене їхньою історією та ментальністю, додають психологи. Українці, що довгий час не мали державності, досі відчувають труднощі з національною ідентифікацією, додайте сюди крах ідеалів після розпаду СРСР та нинішню соціальну невлаштованість, називає передумови української туги Світлана Уварова, ректор Міжнародного інституту глибинної психології.
"[В Україні] бути нещасним прийнято, навіть краще бути нещасним, ніж щасливим. Це культурний феномен", резюмує експерт.
Тим часом 26-річному Василю Пілату, монтажникові-будівельникові компанії ТММ, для повного щастя потрібно 6 тис. грн на місяць. Зараз він заробляє 4 тис. грн і щодня встає о четвертій ранку, щоб дістатися на роботу до Києва з рідного Яготина, що у Київській області.
Проте він не втрачає бадьорості духу: "сьогодні погано - завтра добре. Завжди потрібно сподіватися на краще". Найбільше радості йому дає сім'я, у нього двоє дітей.
Чому для українців настільки вагоме матеріальне благополуччя, а також і пов'язане з ним відчуття впевненості у завтрашньому дні, читайте у свіжому № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.