Корреспондент: Generation I. В Україні з’явилося вже ціле покоління людей, яке не уявляє себе без інтернету

В Україні виросло ціле покоління, яке практично живе в інтернеті і не знає життя без нього. Саме там його основне середовище перебування, головні авторитети та джерела інформації, пише Інна Прядко у №18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.

Юлія Лісничук, 20-річна студентка факультету менеджменту та маркетингу київського політеху, добре пам'ятає, яке місце ще зовсім недавно, в шкільні роки, в її житті мав інтернет. Спочатку це були короткі сеанси через dial-up – з'єднання за допомогою телефонної мережі, а трохи пізніше – можливість завантажити один музичний альбом на місяць через маленький обсяг трафіку. Тому жаданий диск добирався ретельно і заздалегідь.

Сьогодні присутність інтернету в буднях Лісничук зросла до такої міри, що без нього життя їй уявити важко. "Google – наше все", – лаконічно характеризує студентка відправну точку щоденних виходів у Мережу, яка стала для неї незамінною помічницею в навчанні, пошуку інформації, організації дозвілля та спілкуванні.

84% українців від 15 до 21 року як мінімум раз на місяць виходять в онлайн. Це вдвічі більше, ніж в цілому по країні: до веб-всесвіту активно долучені 42%громадян, або 16,9 млн людей

Лісничук, її ровесники і ті, хто трохи молодший, – i-покоління співвітчизників, які не знають життя без інтернету. Всесвітня павутина для них – природне середовище проживання. Саме молоді люди найбільш активні користувачі Мережі в Україні. За даними Інтернет-асоціації України, 84% українців від 15 до 21 року як мінімум раз на місяць виходять в онлайн. Це вдвічі більше, ніж в цілому по країні: до веб-всесвіту активно долучені 42% громадян, або 16,9 млн людей.

Причому українці – одна з інтернет-аудиторій, які найбільш динамічно розвиваються в Європі: тільки за останній рік кількість долучених до Мережі співвітчизників збільшилася на 3 млн осіб. Загалом сьогодні інтернетом користуються 71,5% жителів Євросоюзу і 80% американців, а Україна за цим показником посідає дев'яте місце в Європі і не збирається зупинятися на досягнутому.

Різкий сплеск інтернет-активності українців цілком закономірний, вважає Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest Group, а до недавнього часу – голова Інтернет-асоціації України. За його словами, динаміку накрутив цілий комплекс причин: здешевлення комп'ютерів та підключення до інтернету, розвиток інфраструктури широкосмугового доступу до нього, а також епідемія популярності соцмереж, що охопила співвітчизників.

Від 50% до 70% українських користувачів називають інтернет своїм основним джерелом інформації. А для молоді захоплення інтернетом уже змінило звичний ритм життя і пріоритети

Як наслідок, Мережа перекроює інформаційний простір і навіть спосіб мислення співвітчизників. За даними компанії iVox, від 50% до 70% українських користувачів називають інтернет своїм основним джерелом інформації. А для молоді захоплення інтернетом уже змінило звичний ритм життя і пріоритети. Так, за даними опитування Інституту Горшеніна, перебування в Мережі – другий після зустрічей з друзями улюблений спосіб проведення часу українців до 16 і старше.

"Сьогодні інтернет – це середовище, у якому зібрані всі сучасні стандарти поведінки для молодих людей – стандарти мови, життя, уявлень, у тому числі і про моду", – зазначає Володимир Застава, експерт Інституту Горшеніна.

Без ящика

Дар'я Ставерська, головний редактор жіночого інтернет-порталу сosmo.com.ua, вже близько трьох років живе без телевізора. 25-річна українка не відчуває потреби в блакитному екрані – всю потрібну інформацію вона черпає з Мережі.

Тут, за її словами, на відміну від ТБ, вона може перевірити достовірність новин, особливо суспільно-політичних, переглянувши різні джерела, а також порівнявши думки про них інших завсідників веб-простору.

"Якщо десь написали, що це чорне, а десь написали, що це біле, ти швидше замислюєшся про те, що подія неоднозначна", – пояснює Ставерська свій вибір на користь інтернету. Останній у неї завжди під рукою: в Мережу вона виходить і з мобільного, і з ноутбука, і з планшета.

За ступенем довіри інтернет як джерело інформації у молоді вже вирвався в лідери. Перше місце йому відвели 55% респондентів, поставивши телебачення на
другу сходинку (52%), а друковану пресу – на третю (44%)

Скептичне ставлення до традиційних ЗМІ – характерна риса інтернет-користувачів, особливо молодих, помітили соціологи. За даними Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, за ступенем довіри інтернет як джерело інформації у молоді вже вирвався в лідери. Перше місце йому відвели 55% респондентів, поставивши телебачення на другу сходинку (52%), а друковану пресу – на третю (44%).

При цьому Мережа впевнено веде боротьбу в інформаційному просторі з іншими ЗМІ. За даними компанії TNS, якщо у 2007 році українець проводив у середньому 980 хвилин на тиждень біля телевізора, 221 – читаючи пресу і 80 – в інтернеті, то вже до 2010-го ці цифри склали 1.029, 174 і 271 хвилину. При цьому експерти переконані, що найближчим часом інтернет завдасть удару саме по телевізійній аудиторії, і саме з цим пов'язаний початок трансляції деяких телеканалів у Мережі.

Водночас за останнє десятиліття в Україні сформувався цілий ряд впливових онлайн-ЗМІ, таких як Корреспондент.net (входить у медіахолдинг UMH group, як і Корреспондент) та Українська правда, чия популярність легко конкурує з традиційними медіа. Так, якщо наклад популярної щоденної газети Сегодня – 155 тис. примірників, то аудиторія Корреспондент.net сягає 260 тис. відвідувачів на день і 1 млн на тиждень.

25-річний Олександр Радчук, медіаконсультант агентства політичного консалтингу ConceptGRoup, воліє дізнаватися новини з інтернету, оскільки він, на відміну від друкованої преси і ТБ, допомагає набагато швидше зорієнтуватися в незнайомій темі – переглянути спектр думок аналітиків і обговорити її з друзями в соцмережах, де сьогодні перебувають 92% українських інтернет-користувачів.

Експерт: Інтернет приводить до звички здійснювати вибір з великої кількості альтернатив. Це стосується всього – і новин, й інформації, і покупок, і асортименту товарів, і друзів

"Інтернет приводить до звички здійснювати вибір з великої кількості альтернатив, – наголошує Ольшанський. – Це стосується всього – і новин, й інформації, і покупок, і асортименту товарів, і друзів".

Такі можливості інтернету цінують користувачі різного віку, в тому числі й українці 45-54 років – частина інтернет-аудиторії, темпи збільшення якої складають 27% на рік і будуть ще зростати. Старше покоління поступово доганяє більш відкриту до інновацій молодь, яка набагато раніше освоїла інтернет і комп'ютери, пояснюють експерти.

Головний бухгалтер міжнародної юридичної компанії Ольга Кузнецова, яка потрапляє в першу категорію, називає Мережу улюбленим підручним засобом. Тут вона знайшла не тільки альтернативу ТБ і газетам, а й зручний простір для покупок – від рідкісної зарубіжної літератури до авіаквитків і побутової техніки.

"У магазині на гарного консультанта рідко натрапиш, тому [у разі необхідності зробити покупку] як було раніше – сідаєш, обдзвонюєш усіх знайомих. А тепер достатньо зайти в інтернет, порівняти, почитати відгуки", – радіє Кузнецова економії зусиль і часу.

Так само вчинять і більшість співвітчизників, які товаришують з інтернетом. За даними дослідження компанії iVox, українці, які мають доступ до Мережі, довіряють її порадам більше, ніж рекомендаціям друзів і близьких: майже 90% вітчизняних юзерів воліють звернутися за будь-якою практичною порадою до Мережі, лише третина скористаються додатково до цього порадою друзів або рідних, а до традиційних ЗМІ дослухаються лише 10% опитаних.

47-річна киянка Олена Ткаченко відкрила в інтернеті безмежні перспективи для свого хобі – кулінарії. П'ятихвилинного пошуку вистачає, щоб під рукою опинився рецепт торта від Жерара Депардьє або тонкощі приготування марципанів, захоплюється вона.

Доступ з народження

Інтернет поглинає все більше життєвого простору співвітчизників, проте поки що не спроможний змінити принципи їхнього життя, констатує психоаналітик Ліна Мірошникова.

Більш зріла публіка сьогодні цікавиться в Мережі тим самим, чим і кожного дня: в робочий час – діловою інформацією, бізнесом, покупками, встановлює ділові та особисті контакти, а у вільний – пошуком кіно і телепередач, спортивних сайтів.

"Якщо раніше жінки скаржилися, що чоловік на дивані біля телевізора, то зараз все частіше – на дивані з ноутбуком. Але суті це не міняє", – іронізує Мірошникова.

Якщо для дорослих користувачів інтернет поряд з іншими каналами доступу – лише частина життя, то для молодшого населення Мережі ця сама Мережа і є середовище
проживання

Тим часом, якщо для дорослих користувачів інтернет поряд з іншими каналами доступу – лише частина життя, то для молодшого населення Мережі ця сама Мережа і є середовище проживання, упевнений Застава.

Сьогодні в Україні з'явилося ціле покоління людей від 15 до 18 років, яке повністю сформувалося під впливом інтернету, підтримує його Ольшанський.

15-річна Єлизавета Гнилуша, столична дев'ятикласниця, – з тих, в чиєму домі інтернет доступний стільки, скільки вона себе пам'ятає. Бібліотека, зізнається дівчина, для неї дивина, а от улюблений сайт ВКонтакте відкритий на мобільному цілий день. Тут таки – всі її справжні друзі, причому найчастіше це зовсім не однокласники. У Мережі, за її словами, вони обговорюють далеко не тільки розміщені фото, а й спільні інтереси.

Юних користувачів, додають експерти, цікавить скачування рефератів, ігри, розважальні портали. "І, чого гріха таїти, порносайти, – зазначає Мірошникова. – Юнацька заклопотаність сексуальними питаннями, яка раніше існувала в головах, зараз просто стала більш видимою: її видно по закладках в комп'ютерах підлітків".

Мережа для молоді є незамінним джерелом інформації, засобом комунікації, а тепер уже і певним середовищем, яке визначає моду, стандарти, підходи, резюмує Застава.

Авторитетне суспільство

Золотий вік українського інтернету, як Ольшанський називає етап рекордних темпів зростання мережевої аудиторії, триватиме ще два-три роки, перш ніж піде на спад. За словами експерта, прискорювати процес буде не вичерпана ще хвиля насичення ринку мобільними і портативними пристроями, що полегшують онлайн-доступ, а також більш активне впровадження інтернету в освіті.

Між тим, зазначає Мірошникова, в Україні вже сьогодні міцніє образ інтернет-спільноти як певного авторитетного середовища. "Жовта преса раніше вибирала заголовки Всі ахнули, Ніхто не здогадувався, – зауважує вона. – А зараз в Мережі все частіше читаю: Інтернет шокований, Інтернет обурений, Інтернет дізнався".

Якщо такі формулювання приживуться, вважає психоаналітик, то веб-простір стане синонімом спільноти "нормативних людей", з думкою яких рахуються.

Баланс довіри і популярності ЗМІ буде також неминуче змінюватися в бік онлайн-медіа, вважає Олександр Красновський, керівник напрямку маркетингових досліджень КМІС.

Хоча про смерть телебачення і преси в Україні говорити передчасно, переконаний
експерт, зростання популярності інтернету як джерела інформації напевно породить нові телеформати, де ключовою стане інтерактивна комунікація з користувачами Мережі

І хоча про смерть телебачення і преси в Україні говорити передчасно, переконаний експерт, зростання популярності інтернету як джерела інформації напевно породить нові телеформати, де ключовою стане інтерактивна комунікація з користувачами Мережі.

Потенціал та впливовість українського інтернет-середовища близько року тому вже розгледів і вітчизняний бізнес, зазначає Ольшанський. Сьогодні за його словами, спостерігається навіть перегин у протилежний бік – бізнес від малого до середнього бачить в інтернет-просуванні панацею і чарівний засіб, який рятує його від всіх проблем.

Проте, зазначає експерт, подальше проникнення інтернету матиме набагато більші наслідки, ніж зростання ринку мережевої реклами, обсягів онлайн-продажів або популярності соцмереж.

У громадському сприйнятті інтернету намітився фундаментальний зсув, коли
українці сприймають Мережу не як зовнішній фактор впливу на їхнє життя, а як інструмент, за допомогою якого вони самі спроможні змінити власне життя і
навколишній світ

За його словами, в громадському сприйнятті інтернету намітився фундаментальний зсув, коли українці сприймають Мережу не як зовнішній фактор впливу на їхнє життя, а як інструмент, за допомогою якого вони самі спроможні змінити власне життя і навколишній світ.

Разом із дорослішанням інтернет-покоління, яке звикло до критичного вибору, це надасть помітний економічний і навіть політичний ефект уже через десятиліття, переконаний Ольшанський.

"Нам раптом здасться, що з нізвідки з'явилися люди, які отримують інформацію по-іншому, думають по-іншому, голосують по-іншому, – прогнозує експерт. – Але це станеться не раптом, а саме в результаті дорослішання інтернет-аудиторії, яка не представляє світ без Мережі".

За останні 15 років майже половина населення України отримала доступ до Всесвітньої павутини

Дані Інтернет Асоціації України, дослідницької компанії InMind

Левова частка користувачів Мережі в Україні – молоді люди

49% – 15-29 років
34% – 30-44 роки
17% – 45 +

Для чого молоді необхідний інтернет

Частка респондентів (можливі кілька варіантів відповіді), %

79,5% – робота, навчання
76,2% – пошук будь-якої інформації
59,6% – пошук музики, фільмів, книг
56,6% – спілкування з іншими користувачами в чатах, форумах, соцмережах
49,8% – пошук новин про події в країні та світі
49,8% – використання електронної пошти
26,5% – спілкування з родичами
14,9% – ігри
13,8% – пошук нових друзів, близьких за інтересами людей
12,9% – здійснення покупок
6,4% – перегляд сайтів еротичного змісту

Дані Інституту Горшеніна, Інтернет Асоціації України, дослідницької компанії InMind

***

Цей матеріал опублікований в № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.