ВВС Україна: Чи допоможе Конституційна асамблея Януковичу?

Внесення змін до Конституції може завершитися до 2014 року. Опозиція відмовилася входити до складу Конституційної асамблеї і вважає, що метою ухвалення нової Конституції є спроби Януковича у будь-який спосіб продовжити президентські повноваження.

Конституційна асамблея, створена указом президента, може завершити внесення змін до Конституції до 2014 року. Опозиція відмовилася входити до складу асамблеї і вважає, що метою ухвалення нової Конституції є спроби Віктора Януковича у будь-який спосіб продовжити свої президентські повноваження.

І представники опозиційних партій, і навіть деякі новопризначені члени Конституційної асамблеї кажуть, що її існування не передбачене Конституцією, а прерогатива змінювати Основний закон належить виключно Верховній Раді. Тому асамблея може бути лише дорадчою структурою, робочою групою при президенті, яка підготує пропозиції главі держави, а він, своєю чергою, як суб'єкт законодавчої ініціативи може внести їх до парламенту.

Драма Януковича

Після приходу до влади Віктор Янукович домігся через Конституційний суд відміни Конституції, що була ухвалена у 2004 році, внаслідок чого було відновлено дію Основного закону, що ухвалювався у Верховній Раді у 1996-му. Внаслідок цього повноваження гілок влади були змінені, президент країни одержав більше можливостей впливати на формування Кабінету Міністрів та інших органів влади.

Проте і після цього Віктор Янукович заявив, що чинна Конституція є недосконалою, а тому потребує змін, у тому числі і у частині перерозподілу повноважень між гілками влади.

Ініціювання роботи Конституційної асамблеї саме у цей час, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, окрім намагання влади вчергове перерозподілити повноваження, має і ще одну, політичну мету.

"Конструкцію держави справді треба міняти. Але сьогодні це роблять для того, аби основним ньюз-мейкером української внутрішньої і зовнішньої політики була не Юлія Тимошенко, а президент", - каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, прізвище якого також є у списку членів Конституційної асамблеї.

"Сьогодні політичний порядок денний визначає тюремна драма Тимошенко, яка перетворилася на інтеграційну драму України і на особисту драму Януковича. Тому владі треба вийти із цієї пастки і створити якийсь позитивний тренд, месідж в українській політиці. Тому й започатковується асамблея. Тим самим Янукович демонструє, що мовляв, ніякої внутрішньої ізоляції немає, а зі своєю зовнішньою ізоляцією ви там можете втертися", - сказав Вадим Карасьов в інтерв'ю ВВС Україна.

Легітимність асамблеї під питанням

Голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук заявив, що хоча серед 95 членів асамблеї немає представників опозиційних партій, двері для них відкриті і квоти будуть збережені.

Однак, як сказав голова тіньового уряду Сергій Соболєв, опозиція не змінить свого ставлення до цього утвореного президентом органу.

"Ми і раніше заявляли, що Конституційна асамблея - неконституційний орган. Такий орган може створювати виключно Верховна Рада", - сказав Сергій Соболєв журналістам.

Колишній голова парламенту Олександр Мороз, який також увійшов до Конституційної асамблеї, погоджується, що цей орган не передбачений Конституцією, стаття 13-а якої передбачає виключне право парламенту розробляти і ухвалювати Основний закон.

"Проте президент має право створювати робочі групи з будь-якого напрямку, у тому числі реалізуючи своє право законодавчої ініціативи. Тому він може подати підготовлений асамблеєю документ на розгляд Верховної Ради. А слова Конституційна асамблея можна взяти у лапки, і тоді будуть зняті всі проблеми", - сказав ВВС Україна екс-спікер парламенту.

Водночас, Олександр Мороз каже, що пропонуватиме на першому ж засіданні асамблеї перетворити цей орган на місце, яке узагальнюватиме пропозиції усіх громадських організацій та партій.

"Треба зібрати все, що накопичено у суспільстві, тоді ми зрозуміємо, до чого суспільство прагне. І за таких умов на фінальному етапі такий документ можна було б виносити на референдум. Проте поки що у мене немає переконання, що Конституційна асамблея ставить саме таку мету", - зазначив Олександр Мороз.

Сумніви висловлює і політолог Вадим Карасьов.

"Оскільки така інституція не передбачена Конституцією, то, звісно, її напрацювання матимуть більше публічно-політичний, а не реальний прикладний сенс. Очевидно, що після підготовки нового документа він буде відправлений до Верховної Ради, пройде там обкатку і винесений на голосування", - каже він.

"Якщо Верховна Рада буде пропрезидентською – документу буде увімкнене зелене світло. Якщо ж більш опозиційною - то або можливий пошук компромісів, або цей документ стане пам'ятником політичного прожектерства і сучасної політичної думки. Лише пам'ятником", - припустив в інтерв'ю ВВС Україна Вадим Карасьов.

Політичні помилки чи далекоглядні плани

Проте, судячи із заяв голови Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука, в ідеологів реформування Конституції цілі цілком конкретні. Екс-президент сказав, що змінити Конституцію планується до 2014 року.

Раніше про це заявляв Віктор Янукович, тепер про це каже Леонід Кравчук: референдум зі схвалення Конституції має відбутися.

Леонід Кравчук повідомив, що до жовтня цього року планується завершити перший етап роботи асамблеї - напрацювання ініціатив і пропозицій. Під час другого етапу буде остаточно сформований проект змін до Основного закону.

Опоненти влади припускають, що президент і Партія регіонів ставлять за мету перемогти на парламентських виборах з тим, щоб забезпечити якщо не конституційну, то звичайну більшість, що дозволить їм розпочати внесення змін до Конституції.

Політтехнолог, який співпрацює із партією Батьківщина, Олег Медведєв вважає, що головною метою влади є встановлення у новій Конституції норми про обрання президента у Верховній Раді, а не всенародно.

Леонід Кравчук, втім, каже, що йому про це нічого не відомо і що на його особисту думку, це було би "політичною помилкою".

"Я не допускаю обрання президента України в парламенті. Це була б велика політична й далекоглядна помилка, тому що за 20-річну історію, незважаючи на всі критичні заяви на адресу всіх президентів, все-таки президентська форма правління забезпечила незалежність України", - сказав Леонід Кравчук журналістам.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що на сьогодні у Віктора Януковича, дійсно, немає планів обиратися у парламенті.

"Юлія Тимошенко тому й сидить у тюрмі, бо Янукович не має поки що наміру обиратися у Верховній Раді, він збирається вигравати на всенародних виборах. При всій повазі до інших лідерів опозиції - Яценюка, Кличка - я думаю, що президента вони не турбують як реальні конкуренти", - вважає Вадим Карасьов.

Поки що ані президент, ані керівники Конституційної асамблеї не оголошували, яких саме змін потребує Конституція. Від представників адміністрації президента лише загальні слова про те, що змін потребує система правосуддя, місцеве самоврядування, правоохоронна система та інститути адвокатури.

Однак, Віктор Мусіяка, відомий юрист і колишній заступник голови парламенту, який брав участь у підготовці не однієї Конституції і якого теж включили до складу асамблеї, нагадує про деякі рішення Конституційного суду часів Леоніда Кучми.

"Як тільки почалися розмови про зміни до Конституції, я сказав, що їхньою метою може стати третій термін президента, адже рішення Конституційного суду з цього приводу є", - сказав Віктор Мусіяка в інтерв'ю агентству .

У 2003 році Конституційний суд, фактично, дозволив Леонідові Кучмі втретє балотуватися у президенти, хоча у Конституції передбачено лише два терміни. Суд мотивував своє рішення тим, що президентські повноваження були змінені у новій Конституції, а тому відлік термінів слід починати з моменту, коли президент набув нових повноважень.

Джерело: ВВС Україна