Лауреат Каннського кінофестивалю Міхаель Ханеке розповів, як розпізнає фальш в грі акторів

Лауреат Каннського кінофестивалю австрійський режисер Міхаель Ханеке, який приїхав з новою картиною на конкурс 2012 року, зізнався журналістам, що для нього як для режисера вуха важливіші, ніж очі.

Ханеке - лауреат канського гран-прі за Піаністку (2001) і Золотої пальмової гілки за Білу стрічку (2009), володар безлічі європейських і американських кінонагород - бере участь у каннському конкурсі 2012 року з Любов'ю.

"Я працюю швидше вухами, ніж очима. Коли я ставив спектаклі в театрі, я більшу частину часу дивився собі під ноги. Актори дивувалися, а я відповідав: "Так я вас краще бачу". Тому що не дивлячись починаєш краще чути фальш у голосі або в сцені. Те ж саме в кіно: коли я знімаю, я не завжди дивлюся на майданчик, але завжди слухаю, що там відбувається", - сказав Ханеке в неділю.

Блоги:  Канни-2012. Особливий погляд, Тім Рот і двоєженство в Китаї. Блог Юлії Мак-Гаффі на Корреспондент.net

Жан-Луї Трентіньян (81 рік) і Емманюель Ріва (85 років) грають в Любові Анну і Жоржа, пару літніх вчителів музики, а дворазова каннська лауреатка Ізабель Юппер - їх доньку, яка живе в іншій країні і приїжджає, коли у матері трапляється удар. Анна залишається напівпаралізованою, але бере з чоловіка клятву, що її не відправлять до лікарні - і той береться доглядати за дружиною до кінця.

"У якийсь момент життя неодмінно стикаєшся зі стражданням коханої людини - це неминуче, але змиритися з цим неймовірно складно. З роздумів про це і почався мій проект. Але я не ставив перед собою завдання міркувати про суспільство в цілому і про місце в ньому старих", - розповів режисер. Трентіньян зізнався, що не знімався в кіно 14 років, але сценарій Ханеке здався йому гідним винятку.

"Я відмінно почувався у театрі і не хотів більше зніматися в кіно. Але те, що запропонував Ханеке, було дуже цікаво, він один з найвидатніших режисерів сучасності. Я знімався в сотні картин, але цього разу вперше сподобався собі на екрані. Це було часом болісно, ​​але прекрасно. І більше не повториться!" - зізнався актор, який, як виявилося, в реальному житті пересувається нелегко, як і його персонаж в картині.

"Це один з найбільш вимогливих режисерів у світі. Він завжди дуже точно знає, чого хоче добитися, і не зупиняється, поки не отримує потрібного результату. Сцену, де Жорж ловить випадково голуба, який залетів у квартиру, ми знімали два дні, тому що Міхаель намагався давати вказівки голубу! Зрештою довелося змінити птаха. Та й я дуже мучився - у мене було зламане зап'ястя, а Міхаель змусив мене зняти гіпс", - згадує Трентіньян.

Ріва, в свою чергу, пояснила, що по ходу зйомок абсолютно зжилася зі своєю героїнею і відчувала себе нею, але тепер, дивлячись на екран, бачить якусь зовсім чужу людину. "Мені зовсім не було складно працювати - я тільки дуже боялася врізатися в когось інвалідним візком. І нам зовсім не було сумно, хоч ми і знімали фільм про вмирання. Навпаки, вечорами я відчувала велику радість, я слухала музику і навіть танцювала під неї", - розповіла актриса.

"Мучиться глядач, а не актор", - підтвердила її слова Юппер, пояснивши, що її персонаж "символізує життя і рух" і протиставляється застиглим у своєму вмиранні Жоржу і Анні. "Акторові набагато складніше дивитися фільм, ніж грати в ньому", - резюмував Ханеке.

Блоги:  Канни-2012. Трохи особистого досвіду. Блог Юлії Мак-Гаффі на Корреспондент.net

Нагадаємо, Каннський кінофестиваль 2012 року відкрився 16 травня. Призерів назвуть 27 травня. За головні нагороди будуть боротися фільми Міхаеля Ханеке, Девіда Кроненберга, Леона Каракса, Кена Лоач, Аббаса Кіаростамі та інших режисерів.