Глава Башкирії попередив Москву про невдоволення нафтовиків

Лідер російської Башкирії Рустем Хамітов попередив про загрозу соціального вибуху через невдоволення чотиримільйонного населення національної автономії звільненнями в нафтовому комплексі - дійної корови республіканського бюджету, що дісталася столичному мільярдерові.

Очолювана володарем $ 6 мільярдів і 21-го місця в рейтингу Forbes Володимиром Євтушенковим АФК Система витратила в 2009 році $ 2,5 мільярда на об'єкти ПЕК в Башкирії, включаючи Башнефть. До цього контроль над низкою компаній енергокомплексу республіки належав синові її президента, Уралу Рахімову.

У липні 2010 року наступник Володимира Путіна в Кремлі Дмитро Медведєв прийняв відставку башкирського лідера Муртази Рахімова, продовжуючи розставання з політичними важкоатлетами єльцинської пори. Башкирію очолив виходець із Минналогов і РусГідро Хамітов, чию спущену з Москви кандидатуру схвалили місцеві парламентарі.

Регіональний лідер сказав в інтерв'ю Reuters, що властиві й іншим сфери проблеми і диспропорції створюють ґрунт для невдоволення башкирського населення, яке скаржиться, що через три роки після гучної нафтової угоди не відчуло від неї користі.

"Люди, прості люди бачать наслідки цієї купівлі: .. звільняється від роботи значна кількість людей", - сказав Хамітов. "Безумовно, на виході цього процесу ... тисячі безробітних. Кому це сподобається?"

Урядова Российская газета у статті "Працівники паливно-енергетичного комплексу Башкортостану побоюються звільнень" оцінювала чисельність працівників нафтохімічних підприємств Уфи в 12.000-14.000.

Хамітов отримує сигнали тривоги виборців у своєму блозі в Живому Журналі. Користувачі проводили паралелі між настроями нафтовиків у Башкирії і подіями в Казахстані, де звільнення робітників нафтової галузі обернулися кровопролиттям і масовими заворушеннями.

"У Казахстані звільнені робітники влаштували бунт-розправу. Догралися буржуї нафтові ... Бідна наша республіка, доки будуть пити кров твого народу московські хижаки? Настрої в суспільстві сильно напружені", - відгукнувся на пост президента в ЖЖ один з користувачів соціальної мережі, які озброїлися на "московських олігархів", які "хижацьки викачують все, що можна, з нашої республіки, повертаючи це під соусом зростання компанії та побудови т.зв. вертикально-інтегрованого нафтокомплексу".

Видобуток нафти в Башкирії, чия скарбниця тримається на підприємствах ПЕК, знизився з кінця 1960-х втричі - до приблизно 15 мільйонів тонн на рік. Відтоді легковидобутої нафти в республіці стало істотно менше, а Башнефть розширила географію видобутку, вигравши у минулому році ліцензію на розробку великих родовищ нафти імені Требса і Титова в Тимано-Печорі. Це обернулося скороченням потреби компанії в трудових ресурсах, але президент республіки каже, що Башнефть відповідальна за долі башкирських нафтовиків.

"Регіональний уряд як раз просить Башнефть, .. що якщо звільнили людину, створи їй робоче місце", - сказав Хамітов. "Ось ми говоримо: .. ви Требса і Титова розробляєте - візьміть (наших) бурильників", - заявив глава республіки.

Президент каже, що сподівається на конструктивний діалог з компанією: "Я не можу сказати, що повністю задоволений (діалогом з Башнефтью), але, принаймні, явної гостроти на межі ризику немає".

Башнефть повідомила, що "поділяє відповідальний підхід республіканської влади до соціальних питань" і завжди погоджує реструктуризацію башкирських компаній з владою республіки, бюджет якої тільки виграв від звільнень - місцеві податкові платежі Башнафти майже подвоїлися за три роки і перевищили в 2011 році 14 мільярдів рублів.

"Ми докладали усіх зусиль для працевлаштування працівників, які звільнялися раніше в результаті оптимізації чисельності. При цьому треба розуміти, що ця оптимізація була спрямована на зростання ефективності компанії, яка безпосередньо позначається на доходах бюджету республіки", - повідомила Башнефть.

АФК Система говорила, що веде переговори про продаж до 25 відсотків акцій Башнафти індійській державній нафтогазовій компанії ONGC, яка цікавиться освоєнням родовища імені Требса і Титова.

Скільки необхідно
Противники Путіна виявили безліч порушень і підтасовувань на його користь на парламентських і президентських виборах, однак це не завадило лідерові, який правив країною понад 12 років, повернутися в президенти на третій, шестирічний термін.

Опозиція сподівається боротися зі ставлениками партії влади на виборах в регіонах, і після президентської кампанії продемонструвала здатність мобілізувати прихильників в декількох областях, включаючи Астрахань, де на вулиці вийшли тисячі незадоволених.

Хамітов сподівається, що його земляки не будуть протестувати проти влади, але не відкидає сценарію в регіонах. "Можуть, а чому ні?", - відповів він на питання, чи можуть повторитися протестні настрої за астраханським зразком. "А раптом в регіоні щось сталося ... вибух, пожежа ... Цілком можливо, що ці настрої є в людях. Вони були завжди".

Попередник Хамітова під завісу правління демонстрував фронду, розмірковуючи про користь повернення скасованих Путіним прямих виборів глав регіонів. Путін, який через два роки зіткнувся з багатотисячними протестами в столиці, визнав обґрунтованість таких міркувань, і перепони для виборів губернаторів були ослаблені.

Тепер обранець Кремля будує плани з урахуванням народного волевиявлення. "Я рішення не прийняв (щодо участі у виборах) у мене є запас часу ... Теоретично, через півтора-два мені буде пора замислюватися", - сказав 58-річний президент Башкирії, чий термін правління закінчується в липні 2015-го.

"З урахуванням всієї складності картинки, яку я побачив, я буду серйозно міркувати над цим кроком".

Всупереч очікуванням "розсерджених городян", Кремль, який оголосив про повернення прямих губернаторських виборів, припас фільтри і бар'єри, що дозволяють йому зберегти вплив на електоральний процес. Але Хамітов каже, що йому більше до душі "мінімальні бар'єри", діапазон яких Москва залишила на розсуд регіонів.

"Губернаторські вибори є прогресивним варіантом, і тут їм альтернативи не існує", - сказав глава національної автономії, однієї з тих, кому перший російський лідер Борис Єльцин з розпадом СРСР пропонував "взяти незалежності, скільки необхідно".