Корреспондент: Битва за Арсенале. В Україні стартує найбільший культурний проект часів незалежності

Або Україна вразить світ своїм найбільш амбітним культурним проектом часів незалежності – бієнале сучасного мистецтва Арсенале 2012, – або проект уразять відсталі вітчизняні закони і радянська бюрократія, пише Ірина Ілюшина в №19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року.

Ослячі крики і сопрано під звуки скрипки, віолончелі, флейти та інших класичних музичних інструментів – таким оригінальним музичним супроводом зустрічатиме всесвітньо відомих кураторів, художників, колекціонерів та інших vip-гостей Арсенале 2012, перша українська бієнале сучасного мистецтва. Для України це унікальний досвід – настільки масштабний культурний захід світового рівня відбувається тут уперше.

Для церемонії відкриття, яка відбудеться в столичному комплексі Мистецький арсенал 24 травня, організатори вибрали один з найбільш неоднозначних творів сучасного мистецтва – ослячу симфонію, створену в 2007 році творчим тандемом єгипетської художниці Лари Баладі і британського композитора і музиканта Натаніеля Робіна Манна.

"У Корані йдеться, що голос осла – найогидніший звук з тих, що видають тварини, – пояснює Баладі суть свого твору, в якому за допомогою криків тварини вона намагалася привернути увагу до критичного становища екології. – Ця симфонія – крик землі, крик засміченого міста".

До 31 липня, поки триватиме Арсенале 2012, кияни і гості столиці
зможуть ознайомитися і з іншими її творами. А також ще з 1.000 дивних, епатажних, яскравих і видовищних перформансів, аудіо- та відеоробіт, картин, скульптур,
інсталяцій, які приготували для них сотні художників з усього світу

До 31 липня, поки триватиме Арсенале 2012, кияни і гості столиці зможуть ознайомитися і з іншими її творами. А також ще з 1.000 дивних, епатажних, яскравих і видовищних перформансів, аудіо- та відеоробіт, картин, скульптур, інсталяцій, які приготували для них сотні художників з усього світу.

Як зізналися Корреспонденту організатори, коштувала бієнале дорого. Бюджет потягнув на $ 4-5 млн (остаточну суму ще рахують), з них дві третини виділила держава. Ще більше коштувала боротьба з бюрократією, недосконалим законодавством, технічними і кадровими труднощами, з якими зіткнулися організатори амбітного проекту.

Директор Арсеналу і комісар бієнале Наталія Заболотна визнає: в сьогоднішніх реаліях для України це швидше нереальний проект. Але якщо чекати, поки все складеться сприятливо, то в найближчі 50 років захід не відбулося б.

"Повоєнна Німеччина зважилася на організацію [відомої виставки] Documenta в Касселі, оскільки шукала ефективний шлях перетворення свого іміджу після тоталітарного режиму. Київська бієнале важлива для формування у свідомості світової громадськості образу України як культурної, цивілізованої і сучасної країни", – каже Заболотна.

Подвійна гра

Симфонія для осла з оркестром не єдиний сюрприз, який приготували організатори для цікавої публіки, готової не тільки дивитися і слухати, а й розшифровувати послання художників з різних країн, більша частина яких – зірки світового масштабу.

Так, свої твори представлять відомий художник-дисидент з Китаю Ай Вейвей, скандально знаменитий британський дует братів Джейка і Дайноса Чепменів, один із засновників технологічного підходу в сучасному мистецтві американець Білл Віола, а також всесвітньо відомі українські майстри Борис Михайлов, Арсен Савадов, Василь Цаголов та багато інших.

Роботи розмістяться на території Мистецького арсеналу і в численних галереях, де проходять паралельні програми та виставки, а також безпосередньо в міському просторі

Роботи розмістяться на території Мистецького арсеналу і в численних галереях, де проходять паралельні програми та виставки, а також безпосередньо в міському просторі. Готуються також майстер-класи і лекції від знаменитих художників, кураторів і мистецтвознавців, освітні програми для дітей, круглі столи та дискусії для фахівців.

Чимало буде й оригінальних виставок, не пов'язаних з сучасним мистецтвом, на зразок проекту Архаїчні форми – актуальний погляд, що представляє найдавнішу скульптуру з 15 музеїв країни. Близько 100 половецьких та скіфських кам'яних баб зустрічатимуть відвідувачів на прилеглій території Арсеналу, вперше відкритої для відвідування.

Основна частина виставкового простору комплексу буде віддана під головний проект бієнале, Найкращі часи, найгірші часи – відродження і апокаліпсис в сучасному мистецтві, який організовує відомий британський куратор Девід Елліотт, а також під спеціальний проект Подвійна гра – спільна творчість українського і польського кураторів, Олександра Соловйова і Фабіо Кавалуччі.

Організатори впевнені, що приїзд численних гостей на футбольні матчі допомагатиме у популяризації бієнале

Згідно з ідеєю проекту, його назва відсилає до чемпіонату Європи, який проходитиме в Україні та Польщі одночасно з Арсенале 2012. Це не випадково – організатори впевнені, що приїзд численних гостей на футбольні матчі допомагатиме у популяризації бієнале.

Елліотт впевнений, що серед фанатів знайдеться чимало шанувальників сучасного мистецтва, як і футбольних уболівальників – серед художників. І прогнозує не менше 300 тис. відвідувачів Арсенале 2012. Причому кожен, обіцяє він, знайде щось цікаве для себе серед безлічі робіт, що відображають життя в різних куточках сучасного світу, а також різноманітні проблеми, які там існують.

"Зрозуміло, що не може сподобатися все, – каже Елліотт. – Також зрозуміло, що потрібен час, щоб звикнути до чогось нового, особливо якщо ти не знавець. Так що буде багато речей, які здадуться публіці дивними. Але я впевнений, що їй сподобається".

Глядачам буде цікаво порівняти, що турбує зарубіжних і українських художників: хоча сучасне мистецтво є космополітичним, національні особливості в ньому
все-таки присутні

Зокрема, глядачам буде цікаво порівняти, що турбує зарубіжних і українських художників: хоча сучасне мистецтво є космополітичним, національні особливості в ньому все-таки присутні.

"Якщо образно порівнювати, це як програми кандидатів у президенти на виборах в США і в Україні: почитаєш, і відразу зрозуміло, у кого що болить, – каже Соловйов. – Там [в США] стоятиме проблема одностатевих шлюбів, чогось ще, далекого від нас. А у нас, наприклад, стоятиме проблема двомовності".

За його спостереженнями, українці в своїх роботах більше рефлексують над реальністю, соціальними та іншими проблемами, а їхні закордонні колеги багато уваги приділяють мистецтву, його ролі в житті, відносинам чистого мистецтва і ринку, обмеженням, які накладає суспільство на творчість.

"Як, можливо, сказав би хтось тут, "з жиру бісяться", – посміхається Соловйов.

Свято зі сльозами на очах

У світі існує понад дві сотні бієнале, і кожна має свій статус й особливості. Знаменита Венеціанська, наприклад, – яскраво виражену національну спрямованість з елементом змагання: кожна країна представляє свій павільйон, а в кінці вибирають найкращий. А Берлінська бієнале традиційно надає перевагу гострим, критичним роботам, присвяченим політиці чи соціальним проблемам.

Українська бієнале буде більш видовищною – її куратора Елліотта приваблює естетика і візуальність. Також завдяки йому в заході беруть участь чимало митців з ближньо- і далекосхідних країн, на зразок Китаю, Японії, В'єтнаму, Камбоджі, – те, з чим українці знайомі дуже мало

Українська ж, за словами організаторів, буде більш видовищною – її куратора Елліотта приваблює естетика і візуальність. Також завдяки йому в заході беруть участь чимало митців з ближньо- і далекосхідних країн, на зразок Китаю, Японії, В'єтнаму, Камбоджі, – те, з чим українці знайомі дуже мало.

Цей бенкет духу відбудеться багато в чому завдяки бездоганній репутації Елліотта і його особистим знайомствам з багатьма зарубіжними зірками. Але питання про те, чи погодився б він ще раз стати куратором бієнале в Україні, викликає на його обличчі непідробний жах. "Ні за що!" – вигукує британець.

Професіонал з величезним стажем організації виставок, бієнале і навіть музейних експозицій по всьому світу зізнається, що його зломила українська бюрократія. Настільки некорисної і непробивної чиновницької машини Елліотт не бачив ніде – ні на просунутому демократичному Заході, ні на Сході, більш традиційному і схильному до авторитарності.

Професіонал з величезним стажем організації виставок,бієнале і навіть музейних експозицій по всьому світу зізнається, що його зломила українська бюрократія. Настільки некорисної і непробивної чиновницької машини Елліотт не бачив ніде

Про подібні складнощі розповідає і Заболотна, хоча наділяє свою втому від битви з бюрократією в більш дипломатичні фрази. Підготовка настільки масштабної культурної події оголила комплекс проблем – від умов страхування і ввезення творів мистецтва в країну до відсутності елементарного технічного оснащення.

"У різних сферах ми зіткнулися з величезною кількістю абсолютно бездіяльним людей, які головною своєю роботою вбачають критику будь-якої активної діяльності, а особливо всього нового і такого, що не вкладається в звичні рамки", – підсумовує свої враження комісар бієнале.

Пояснює вона це консервативністю українського суспільства і тим, що в країні превалюють застарілі уявлення про мистецтво, і сподівається, що бієнале зможе похитнути суспільство в бік більш прогресивних позицій.

"Адже світ живе зовсім іншими реаліями", – констатує Заболотна.

Але ця критика не стосується вітчизняного глядача. На думку Соловйова, робота Мистецького арсеналу, ПінчукАртЦентру, художніх галерей, які спеціалізуються на сучасному мистецтві, почала приносити свої плоди – українську публіку, особливо молодь, він вже не вважає недосвідченою. Причому сталося це за лічені роки.

"Навіть якщо глядач не зовсім розумітиме змістовний бік, він може відчути роботу на емоційному рівні. Головне, щоб він не був байдужим", – упевнений куратор.

Штурмовий загін Арсенале

Топ-10 відомих та найяскравіших зарубіжних і українських художників, які беруть участь у першій українській бієнале, на чиї роботи варто звернути особливу увагу

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опублікований в № 19 журналу Корреспондент від 18 травня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.