ВЗГЛЯД: Мастюхи з Юлею

Європарламент закликав західних лідерів у ході поїздок до України на Євро-2012 домагатися там побачень з політв'язнями, щоб привернути увагу до їхньої біди, - пише Андрій Різьбярів в російській газеті ВЗГЛЯД.

Газета ВЗГЛЯД вирішила уточнити, які умови в пенітенціарних установах України. Правозахисники кажуть, що в українських в'язницях сидиться трохи легше, ніж у російських.

У четвер депутати Європарламенту відкинули ідею про бойкот матчів Євро-2012 в Україні узв'язку з арештом екс-прем'єра країни Юлії Тимошенко, однак натомість вони закликали державних діячів з країн ЄС під час поїздок на чемпіонат особисто домагатися побачень з "українськими політв'язнями", щоб звертати увагу до їх положення.

Умови утримання ув'язнених в Україні, і не тільки політичних, знову стали злободенною темою на початку цього року, коли провідні ЗМІ оприлюднили звернення зека Ігоря Гаркавенка до президента Віктора Януковича з приводу стану в'язниць і колоній. За його словами, вони не відрізняються від сталінських і фашистських зон.

"Президент України Віктор Янукович втратив свій електорат, який зараз перебуває у в'язницях і колоніях, - написав Гаркавенко. - На знак протесту проти табірного свавілля зеки вибивають собі" мастюхи " (у тюремному жаргоні - татуювання) із зображенням Юлії Тимошенко".

У зонах особливої ​​уваги

Тоді ж правозахисники Андрій Діденко та Олена Повідайчик виступили із заявою про те, що умови утримання в українських тюрмах залишаються нерідко катівнями. За їх даними, в якості головного юридичного механізму розправи над неугодними ув'язненими тюремні адміністрації використовують ст. 391 (грубе порушення правил утримання) КК, за якою людина може отримати додатковий тюремний термін від 1,5 до 3 років за "грубі дисциплінарні порушення режиму утримання".

За їх спостереженнями, адміністрація багатьох зон застосовує практику "прийому етапу", коли "п'ята зміна", що складається із найбільш міцних охоронців, безжально б'є новоприбулий контингент для залякування.

"У колонії вводять спецвійська, людей приковують до ліжка наручниками, на них надягають мокрі сорочки, зав'язують, а коли вони висихають, у людей ламаються кістки. Людей підвішують униз головою, ґвалтують, запихають в унітази, і це відбувається в багатьох колоніях, а багато виходять звідти каліками. Харчування ніякого, температура буває до -10 морозу. Багато хворіють на відкриту форму туберкульозу. Коли людина поскаржиться батькам, через 2-3 дні цю людину виносять вперед ногами з діагнозом "серцева недостатність", але коли їх обстежують батьки, вони всі чорні, побиті ", - констатувала Повідайчик.

За її словами, навіть у Київському СІЗО не на всіх є спальні місця і "є випадки, коли без рішення суду люди знаходяться в СІЗО за 12 років".

Утім, політичні в'язні відбувають терміни в умовах відносно стерпних. У квітні уповноважений уряду Німеччини з прав людини Маркус Ленінг після відвідування в ув'язненні колишнього глави МВС України Юрія Луценко заявив, що умови утримання в Лук'янівському слідчому ізоляторі в Києві не відрізняються від умов в іноземних в'язницях. 

"Мені показували різні камери, в тому числі і камеру Луценка. І що стосується умов, за світовими стандартами вони нічим сильно не відрізняються від інших (закордонних в'язниць)", - сказав ревізор з Німеччини.

Раніше в тому ж місяці президент Віктор Янукович доручав генпрокурору Віктору Пшонці перевірити Лук'янівський ізолятор. Він звелів перевірити дотримання конституційних прав, матеріально-побутових умов, а також умов медико-санітарного забезпечення ув'язнених і провести перевірку слідчих ізоляторів там, де особи утримуються попередньо і чекають рішення суду.

"Українські в’язниці не гуманніші, ніж російські"

Правозахисниця з громадської організації Дім свободи України Тетяна Яблонська стверджує, що умови утримання політв'язнів кращі, ніж у решти арештантів. Як розповіла Яблонська газеті ВЗГЛЯД, в цілому в українській в'язниці сидиться так само погано, як і в російській. "Як і в Росії, в Україні у пенітенціарній системі за ці роки нічого суттєво не змінилося. Українські в’язниці не гуманніші, ніж російські. Ми вийшли з одного простору. В Україні не будувалися нові в'язниці. Всі вони будувалися ще в 17-19 століттях", - зазначила правозахисниця. Нагадаємо, детально про становище ув'язнених в Росії не так давно розповідав глава Мін'юсту Олександр Коновалов.

На Україні, за оцінкою Яблонської, харчування зеків в порівнянні із 1990 роками значно покращилося, тому "зони не голодують". Що ж до медицини, то вона "і на волі погана".

"Низькі зарплати медиків не дають жодної можливості надавати ув'язненим гідну медичну допомогу. Бюджет мізерний, і він не гумовий. У бідній країні і в'язниця бідна", - констатує вона, додаючи, що якщо б у в'язниці частіше саджали чиновників, то вони б задумалися про будівництво нових "казенних будинків". 

Як і в Росії, в Україні праця для зеків обов'язкова. "Але у нас дуже маленький відсоток зайнятості. Якщо за часів СРСР, наприклад, 70% сільгосптехніки випускала зона, то тепер, коли все це зруйновано, роботи мало. Але що позитивно, сьогодні на зоні можна отримати спеціальність. Є школи і існує можливість отримати вищу освіту, бо в тюрми потрапляють підлітки без будь-якої освіти ", - розповіла Яблонська.

"До наглядача - по імені та по батькові"

Крім цього, українським в'язням дозволено отримувати посилки і зв'язуватися з рідними по телефону. Якщо немає зауважень від тюремників, то дозволені побачення з рідними. У законодавстві прописані довгострокові (побачення в спеціально обладнаній кімнаті до трьох днів) і короткострокові побачення.

"Але рух в сторону реформи пенітенціарної системи теж є. Ви сьогодні не почуєте, щоб український в'язень звертався до наглядача" громадянин начальник ". Звертаються тільки по імені-по батькові. Це норма, - зазначила правозахисниця. - Або, наприклад, цього страшного смороду, який раніше був у СІЗО, тепер теж немає ". 

За словами Яблонської, в Україні немає проблем із доступом комісій, що складаються з правозахисників, до тюрем: "Навіть студентів-юристів водять, щоб вони бачили правду".

"Але взагалі це не звіринець, і пускати всіх туди неможливо. Є люди, які представляють громадські організації, утворені два дні тому. Вони ніколи не читали мінімальних стандартних правил утримання ув'язнених і не знають, що таке в'язниця. Потрібно пускати тих, хто розуміє, про що йде мова. У мене проблем потрапити до ув’язненого ніколи не було ", - запевнила вона.

Головна проблема, на думку Яблонської, навіть не у в’язницях, а в судах. Людей за незначні злочини садять під варту. "Насправді, в основному, катування людини відбуваються в міліції, - повідомила правозахисниця. - А коли людина знаходиться в пенітенціарній системі, то навіщо бити - вирок вже є і вона повинна сидіти. У нас проблема зі слідчими ізоляторами ... У в'язниці легше ". Незважаючи на те, що на зонах і раніше є карцери, "застосовуються вони вкрай рідко".

Однак, констатує Яблонська, в будь-якому випадку "до європейської в'язниці Україні далеко". Тим не менш вона дотримується тієї точки зору, що в Україні у цілому до зеків ставляться краще, ніж у Росії. "Українець у середньому за своїм характером добріший. Це етнічна особливість", - підсумувала Яблонська.

***