Новая газета: Зірвалися з язика

28 травня 2012, 10:05
💬 0
👁 5

Спроба прийняти закон про основи державної мовної політики України закінчилася жорстокою бійкою між депутатами, - пише Ольга Мусафірова в російській Новой газете.

... На штирі огорожі, яка з недавніх пір захищає Верховну раду від електорату, насадили поруч ... два яловичих язика, свіжих, тільки з ринку. Видовище звіряче. Хоча суть перформансу від мітингувальників зрозуміла: більшість у залі парламенту хоче, щоб "стадо" забуло про все інше, що дратує. Але майже тисяча людей, переважно молодого віку, б'є в барабани, сурмить у футбольні дудки-вувузели. І женуть подалі різнокаліберних партійних гінців із прапорами.

За час незалежності, точніше - напередодні виборчих кампаній, статус російської мови вже не раз перетворювали на привід для спекуляцій. "Нас і вас принижують, витісняють на кухні, знищують культурний код! Наші й ваші діти змушені здобувати освіту тільки українською! Наші і ваші старі мучаться, коли у певних місцях їм доводиться заповнювати папери " мовою "! Чому, наприклад, у Швейцарії рівні права мають цілих чотири мови, і країна процвітає, а в Україні, де російською володіє практично все населення, вона не може стати другою державною? - із надривом запитували з телеекранів громадяни цілком благополучного виду. - Будь-якою ціною повернемо народу те, що в нього вкрали! " Ціна питання кандидатів у депутати справді не цікавила. Візьмуть мандати - із надлишком компенсують собі збитки. 

За час незалежності, точніше - напередодні виборчих кампаній, статус російської мови вже не раз перетворювали на привід для спекуляцій.

Зате тему традиційно підхоплювало державне телебачення Росії. Сказ про націоналістів-бандерівців, що терзають старих і дітей від Києва до Криму, знаходив відгук у серцях довірливих співвітчизників. Так формувався образ українця-ворога. Між тим у самій Україні обидві мови, коли за них не смикали політики, існували в повній гармонії.

У 2004 році теза про "другу державну" займала помітне місце в програмі кандидата в президенти, уродженця Донбасу Віктора Януковича. Але після перемоги на виборах у 2010-му Янукович і його команда, здавалося, забули про свій намір. Згадали про нього лише тепер, коли в економічних реформах і в соціальній сфері влада стала програвати все сильніше - до обурення як "україномовної", так і російськомовної аудиторії. Тому для підтримки в ході осінньої парламентської кампанії слід струсити ту частину країни, яку Партія регіонів вважала своєю.

Даремно вчені застерігали: Україну політизоване мовне питання може не тільки розколоти на захід і схід, а й спричинити у суспільстві нескінченну міжусобицю. Ось дані опитувань, проведених у 2012 році соціологічною службою "Рейтинг": 46 відсотків громадян виступають проти надання російській державного статусу, 45 відсотків - "за", 8 - не визначилися. У такій ситуації наймудрішим було б не торкатися теми-бомби. Але здоровий глузд покинув Раду.

46 відсотків громадян виступають проти надання російській державного статусу, 45 відсотків - "за", 8 - не визначилися. У такій ситуації наймудрішим було б не торкатися теми-бомби. Але здоровий глузд покинув Раду

Законопроект № 9073, який представляв один із його авторів, "регіонал" Вадим Колесніченко. У пояснювальній записці зазначалося: у разі прийняття документа російська мова стане регіональною у 13 із 27 адміністративно-територіальних одиницях країни - у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, в Автономній Республіці Крим, а також у Києві та Севастополі. У Криму також отримає аналогічний статус кримсько-татарська, в Закарпатті - угорська, на Буковині - румунська.

На трибуну Колесніченко не пустили - опозиція заблокувала підступи до президії.

- Цей законопроект розкритикувала Венеціанська комісія. Він ставить під загрозу саме існування української мови в Україні. Ми повторимо долю Білорусі! - Намагався переломити хід подій "бютівець" Володимир Яворівський, голова парламентського комітету з питань культури і духовності. 

Ситуація загострювалася стрімко і вирішилася в один момент. У спікера Володимира Литвина - щоб не поставив питання на голосування! - висмикнули стілець. Литвин лише встиг сказати в мікрофон: "Оголошую засідання закритим!" - І опинився в клубку колег, які билися.

Зараз подіями в Раді займається оперативно-слідча група МВС - бере показання свідків із ложі преси, вивчає відеоматеріали. "Бютівця" Миколу Петрука, генерала, колишнього командувача сухопутними військами, прооперували - є підозра, що голову йому розкроїли кастетом.

Спікер Литвин зібрав брифінг, щоб заявити:

- Парламентаризм в Україні знищив себе. Принаймні в нинішньому вигляді. На погоджувальній раді фракцій я запропонував: давайте оголосимо про саморозпуск і дострокові вибори. Не можна ж далі так знущатися над народом! Але мене не підтримали. 

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.

ТЕГИ: закон про мови бійка