Reuters: Росіяни розійшлися з Кремлем у поглядах на протести

Масштабні вуличні протести в Росії продовжаться і Володимиру Путіну варто піти на контакт з їх лідерами, вважають дві третини росіян, опитаних Левада-центром.

Погляди і реакція Кремля на виступи знаходять відгук у небагатьох, а значна частина громадян не вірить у готовність влади до діалогу і чекає закручування гайок, пише в четвер, 7 червня, агентство Reuters.

Відповідно до опублікованого в четвер опитування, лише 14 відсотків росіян очікують загасання протестів, а ще 6 віщують силове придушення будь-яких опозиційних акцій. Дві третини росіян - 65 відсотків - упевнені, що протести продовжаться. При цьому 12 відсотків опитаних чекають їх посилення на тлі бездіяльності влади, 28 відсотків впевнені, що вони обмежаться Москвою, а 25 відсотків вірять в тліючий протест, спадаючий і посилюючий залежно від ситуації в країні.

Масові акції почалися в Москві через день після грудневих думських виборів, які спостерігачі і опозиція визнали нечесними. Хвиля не спадала до березневого голосування, що повернуло Путіна в Кремль на третій термін, і піднялася з новою силою за день до його інавгурації, 6 травня. Хода і мітинг закінчилися зіткненнями з поліцією і розгоном, після чого ОМОН два дні зачищав Москву від незгодних, а лідери протесту Олексій Навальний і Сергій Удальцов були заарештовані на 15 діб.

Про розгон мітингу 6 травня чули 70 відсотків росіян, про облаву на незадоволених - 61 відсоток, з'ясували соціологи Левада-центру, опитавши 1600 осіб з 25 по 29 травня. 

Реакція

Путін взимку принизливо і підкреслено недбало відгукувався про багатотисячні мітинги: порівнював символ протесту - білу стрічку - з презервативом, а в дні першого мітингу на Болотній і інавгураційної зачистки столиці вирушив грати в хокей. Єдиною реакцією Кремля після розгону став коментар путінського прес-секретаря Дмитра Пєскова, який поскаржився, що поліція не діяла жорсткіше.

Як і Пєсков, дії ОМОНу визнали "занадто м'якими" чотири відсотки осіб, які взяли участь в опитуванні Левада-центру, статистична похибка якого не перевищує 3,4 відсотка. Майже половина - 46 відсотків - назвали їх "дуже жорсткими", а третина - 34 відсотки - "адекватними".

Влада відповіла на протести новими руйнівними штрафами для учасників будь-яких стихійних зборів, гулянь і виступів. Закон, прийнятий підконтрольною Кремлю Держдумою всупереч запереченням опозиції і правозахисників, підтримують лише 17 відсотків росіян, з'ясував Левада-центр. 64 відсотки виступають проти, з них дві третини вважають, що закон приймався з метою збити хвилю протестів і придушити опозицію.

Більшість росіян радять Путіну "піти на контакти і консультації" з лідерами масових протестів, причому кількість прихильників діалогу з площею збільшилася до травня до 69 відсотків з 67 в січні. Позицію Путіна, який демонстративно не помічає ні Навального, ані Удальцова, поділяли в травні лише 13 відсотків опитаних проти 17 в січні.

За цей час кількість тих, хто вважає, що Путіну все ж таки доведеться почати спілкуватися з лідерами масових виступів, збільшилася до 35 з 33 відсотків, але вони як і раніше в меншості, песимістів - 39 відсотків.

У розпал президентської кампанії віра в готовність Путіна до діалогу з несистемною опозицією превалювала над очікуваннями реакції (36 відсотків проти 32). Перший місяць третього терміну Путіна змінив настрої: 45 відсотків росіян чекають закручування гайок і лише 28 відсотків вірять у відлигу.

Продовження і радикалізацію протесту обіцяли Путіну і експерти Центру стратегічних розробок, чия травнева доповідь, заснована на опитуваннях населення, передбачала політичну кризу і ескалацію силового протистояння влади і опозиції в умовах відсутності діалогу.

Наступний виступ незадоволених намічено на 12 червня в Москві; мерія поки відмовляється погодити його.