Вченим вдалося виростити печінку зі стовбурових клітин людини в організмі миші

Вчені Університету міста Йокогама вперше у світі виростили печінку з людських індукованих плюрипотентних стовбурових клітин iPS в організмі миші, повідомила у п'ятницю газета Йоміурі.

Вчені виростили зі стовбурної клітини-iPS людини три види клітин, необхідних для побудови тканин печінки. З їх допомогою їм вдалося створити клітину-прародительку клітини печінки, яка і була пересаджена миші. В організмі миші ця клітина перетворилася на звичайну клітину печінки.

Вирощений орган невеликий - лише 5 міліметрів, проте його склад і функції нічим не відрізняються від людської печінки. Вирощена печінка виробляє протеїни і розщеплює лікарські препарати, які надходять в організм безперебійно працюють в ній і кровоносні судини.

Керівник групи вчених професор Хідекі Танігуті, вважає, що цей успіх відкриває дорогу для досліджень і створення інших органів.

"Використовуючи ті самі прийоми, ми можемо створювати й інші органи, наприклад, підшлункову залозу", - вважає професор.

Вперше штучні багатофункціональні стовбурові клітини неембріонального походження, так звані індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (induced pluripotent stem cells - iPS), здатні формувати здорові клітини різних органів, були отримані професором університету Кіото Сін'я Яманака, який вважається зараз одним з найбільш ймовірних претендентів на Нобелівську премію серед японських вчених, у 2006 році.

Стовбурова клітина була створена зі звичайної клітини шкіри людини. Це відкриття зняло етичну проблему використання ембріональних клітин людини, яка існувала до цього, і дало перспективи створення тканин і органів замість пошкоджених або втрачених внаслідок хвороби або травми. Будівельним матеріалом для цих органів і тканин стануть клітини самої людини.

За шість років від моменту відкриття iPS-клітин, учені, піддаючи їх різним впливам, навчилися вирощувати клітини серцевого м'яза, кишечника, підшлункової залози, сітківки ока, крові, шкіри, а також нервові клітини. Головною проблемою, яка гальмує використання таких клітин у медицині, як і раніше, залишається високий ризик розвитку онкологічних захворювань.

Нагадаємо, що нещодавно вчені іспанського Національного онкологічного дослідного інституту заявили, що генна терапія теломеразою здатна продовжувати життя дорослих мишей.