Американці з'ясували, чому імунна система вагітних не атакує плід

Учені з Нью-Йоркського університету встановили молекулярний механізм, що захищає плід від атаки імунної системи матері, повідомляє New Scientist.

Результати роботи, виконаної групою вчених під керівництвом Адріана Ерлебачера (Adrian Erlebacher), опубліковані в журналі Science.

Клітини плоду, що потрапляють в кровотік матері, зазвичай визначаються як чужорідні і знищуються імунною системою. При цьому плацента і плід, що розвивається, не викликають такої реакції імунітету і не відштовхуються материнським організмом. Досі не було відомо, чому імунна система не атакує ембріон, який є для неї антигеном.

Щоб з'ясувати, яким чином імунні клітини реагують на плід, Ерлебачер і його колеги провели експеримент на мишах. Вчені спостерігали за процесом імплантації - впровадження ембріона в слизову оболонку матки.

Дослідники встановили, що відсутності імунної реакції на плід сприяють клітини децидуальної оболонки матки - слизової оболонки, яка утворюється під час вагітності і відторгається після народження дитини. Під час імплантації ембріона клітини децидуальної оболонки не виробляють білки, що називаються хемокінами. Хемокіни викликають запалення і сприяють міграції Т-клітин до того місця, де розташований антиген.

Більш ретельне вивчення децидуальної оболонки показало, що змінена структура певних ділянок ДНК в її клітинах. Ці зміни в ДНК викликали придушення експресії генів, пов'язаних з виробленням хемокінів.

"Відсутність вироблення хемокінів сприяє тому, що імунна система не "посилає" Т-клітини до децидуальної оболонки. Ми вважаємо це основною причиною того, що плід не відторгається організмом матері", - зазначив Ерлебачер.

Тепер вчені планують з'ясувати, чи відбувається процес придушення експресії генів при вагітності у людей, а також встановити, яким чином імплантація ембріона викликає "вимикання" цих генів. Ерлебачер з колегами вважають, що за допомогою аналогічних процесів ракові клітини можуть уникати атаки імунної системи.

Раніше вчені дійшли висновку, що ожиріння та супутні розлади обміну речовин у матері, у тому числі діабет, можуть майже в 1,5 рази збільшити ймовірність народження дитини з розладом аутистичного спектру.