Біологи навчили кисломолочних бактерій вбивати передракові утворення в кишечнику
Американські біологи модифікували геном кисломолочної палички Lactobacillus acidophilus таким чином, що ця бактерія стала знищувати поліпи - передракові утворення у товстій кишці мишей.
Методика вирощування таких "бацил-лікарів" була опублікована у статті у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. На сьогоднішній день рак товстої кишки є четвертим за поширеністю видом злоякісних пухлин у світі. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від цього захворювання помирає приблизно 600 тисяч чоловік, що складає 8% від загальної кількості смертей, викликаних раком. Рак товстої кишки вважається віковим захворюванням - він вражає, в основному, немолодих чоловіків і жінок і його поява не пов'язана з порушеннями в геномі.
Група біологів під керівництвом Тодда Кленхаммера (Todd Klaenhammer) з університету штату Кароліна в місті Ролі (США) звернула увагу на те, що розвиток поліпів - передракових утворень - на стінках товстої кишки супроводжується запаленням її тканин.
Як пояснюють учені, запальні процеси є наслідком підвищеної активності імунної системи, викликаної присутністю бактерій, вірусів або антигенів - довільних хімічних сполук органічної або неорганічної природи. Одним із яскравих прикладів такої поведінки є алергія на пилок рослин, шерсть або ліки.
За словами Кленхаммера та його колег, основним подразником імунної системи під час розвитку поліпів є ліпотейхоєва кислота - один зі складових клітинної оболонки кисломолочної палички Lactobacillus acidophilus, що мешкає у цій частині кишечника людини. Дане з'єднання безпосередньо впливає на роботу імунної системи людини - воно активує імунні клітини, з'єднуючись зі спеціальними рецепторами на його поверхні.
Вчені вивчили роль цього з'єднання у розвитку поліпів. Для цього біологи вивели новий штам Lactobacillus acidophilus, у геномі якого був відсутній ген, відповідальний за збірку молекул ліпотейхоєвої кислоти, і взяли мишей, вразливих до раку товстої кишки.
Дослідники дочекалися появи поліпів у кишечнику гризунів і розділили їх на дві групи. У їжу та воду першої групи біологи додавали клітини нового штаму Lactobacillus acidophilus, а інші гризуни харчувалися кормом із додаванням звичайних бактерій.
Через місяць Кленхаммер та його колеги приспали мишей, препарували їхній кишечник і порівняли стан своїх підопічних. Виявилося, що поліпи в кишечнику гризунів із "безкислотним" бактеріями зменшилися у розмірах, а деякі утворення взагалі зникли.
Як зазначають дослідники, бактеріальна терапія благотворно позначилася на роботі імунної системи кишечника - сліди запалення зникли, кількість імунних клітин на стінках кишечника не перевищувала нормальні значення для цілком здорових гризунів.
Вчені вважають, що їхні бактерії і методика можуть бути застосовані і для попередження раку кишечника і полегшення стану ракових хворих після відповідних клінічних випробувань.
Раніше вчені у Британії припустили, що спеція каррі може допомогти в лікуванні раку кишечника. Вони почали досліди, які триватимуть два роки.