РГ: Язик Київ підведе
В Україні назріває громадянський розкол. Його передвістям стала масова бійка у Верховній Раді при обговоренні законопроекту про регіональні мови і мови меншин. Документ прийнятий у першому читанні. Він дає право місцевій владі надавати тій чи іншій мові статус регіональної, якщо не менше 10 відсотків населення визнають її рідною, – пише Валерій Вижутович у Російській газеті.
У Криму такий статус може отримати кримсько-татарська, у Чернівецькій області – румунська, в Закарпатській – угорська. А російська мова в цьому разі буде узаконена в якості офіційної у 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць України. Опозиція стверджує, що російська таким чином стане другою державною мовою, і для цього навіть не доведеться вносити поправки до конституції.
Не допустити прийняття "мовного" закону – на це зараз спрямовані зусилля всіх українських націоналістів, від депутатів парламенту до ватажків вуличних мас. Біля будівлі Ради, змінюючи один одного, несуть безстрокову вахту люди з плакатами: "Хто розмовляє російською – яничар, окупант, донбасівець!", "Чемодан – вокзал – Росія". Активісти організації "Патріот України" погрожують зірвати матчі чемпіонату Європи з футболу, що відбуваються на території їхньої країни. В Інтернеті б’є рекорди переглядів відеоролик, який змальовує картину прийдешнього всеукраїнського апокаліпсису. В кадрі – збройні добровольці Донбасу і Харківщини. Сформований ними "Східний визвольний корпус" звільняє Полтаву, Чернігів та захоплює Київ. Але тут Юлія Тимошенко, яка прилетіла з-за кордону, де проходила лікування, бере владу в свої руки і кличе на підмогу війська НАТО. У відповідь на це Росія приводить в бойову готовність Чорноморський флот ... "На кількість вбитих і поранених ніхто не зважає, – лунає голос за кадром. – Підірвано мости, що з’єднують лівий та правий береги Дніпра ... Основні київські водосховища отруєні під час відступу ... Солдати й офіцери армії, міліціонери займають у конфлікті то одну, то іншу сторону ..." Автори ролика, виконаного в жанрі антиутопії, пророкують Україні громадянську війну через російську мову.
Причини загострення хронічної української проблеми лежать на поверхні: у жовтні мають відбутися вибори в парламент, і кожна партія прагне заробити очки на своєму ставленні до російської мови
Причини загострення хронічної української проблеми лежать на поверхні: у жовтні мають відбутися вибори в парламент, і кожна партія прагне заробити очки на своєму ставленні до російської мови. Партія регіонів Віктора Януковича, голосуючи за надання цій мові офіційного статусу, розраховує мобілізувати своїх прихильників у Харкові, Донецьку, Луганську, Полтаві, Дніпропетровську ... У свою чергу, партія "Батьковщина" Юлії Тимошенко, захищаючи монопольне становище української мови, зміцнює свої позиції у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській областях ... Незалежний депутат Верховної ради Тарас Чорновіл назвав цю тактику "безвідповідальною і підлуватою": "Вони намагаються мобілізувати електорат перед виборами, використавши сценарій "свої-чужі". Для цього треба створити в суспільстві протистояння",
Надання російській мові офіційного статусу було однією з головних передвиборчих обіцянок Віктора Януковича. І можливо, найризикованішою його обіцянкою. Голосування президентської партії за прийняття відповідного закону Юлія Тимошенко не дарма назвала "останнім цвяхом у труну нинішньої влади".
Віктору Януковичу вже не вперше вислуховувати докори в надмірному, на погляд опозиції, зближенні з Москвою, надмірну увагу до російськомовного населення. Йому ставлять в провину і відмову України від спекуляцій на Голодоморі, і прагнення покінчити з героїзацією націоналістів (скасовано укази колишнього президента про присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу звання героїв України), і досягнуту з Росією угоду щодо Чорноморського флоту.
У якомусь сенсі Віктору Ющенко правити було легше. Його ніхто не підозрював у здатності зрадити українські інтереси на догоду Москві. Йому не треба було озиратися на місцевих націоналістів, не було потреби доводити свою відданість принципам суверенітету та незалежності. А ось Віктору Януковичу – доводиться. Хоча ніякої насильницької русифікації на Україні не спостерігається. Просто для розвитку рідної мови місцева влада в тому ж Львові не може запропонувати нічого, крім адміністративних заборон на російську мову. У сфері культури націоналізм виявив свою повну економічну неспроможність. З’ясувалося, що танцювальні ансамблі, танцюючи гопака, можуть існувати тільки на держдотації. Але як тільки вона припиняється – все, концерт закінчено. У ринковому змаганні з російською попсою, що заполонила естраду, кафе, дискотеки, ніяке тріо бандуристів не візьме гору – перевірено.
Якщо друге читання законопроекту про регіональні мови відбудеться не до, а після виборів в український парламент, воно мине спокійніше. У всякому разі обійдеться без бійки. Швидше за все, документ буде просто вихолощено поправками. Журитися з цього приводу Москва не повинна. Проросійських політиків в Україні немає. А підштовхувати Януковича під руку – значить тільки ускладнювати йому життя. Чим сильніше Москва буде тиснути на нового українського президента, тим рішучіше йому доведеться відмітати підозри у проведенні проросійського курсу, тим старанніше треба буде доводити свою європейську орієнтацію.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.