Лукашенко закликав менеджерів приватних підприємств «платити людям нормальну зарплату»
Президент обтяженої $12-млрд зовнішнім боргом Білорусі наказав затягнути паски приватному бізнесу заради збільшення, всупереч порадам МВФ, доходів 9,5-мільйонного населення, що впали після виконання його передвиборних обіцянок.
Уряд країни, що переживає наслідки найважчої за десятиліття фінансової кризи, пообіцяв МВФ скорочення витрат, але беззмінний з 1994 року президент Олександр Лукашенко вирішив розділити тягар економії з недержавним бізнесом.
"Чому сьогодні майже усі керівники, фахівці, менеджери приватних підприємств на "мерседесах" роз’їжджають? Що, грошей немає у фірми, щоб заплатити людям нормальну зарплату? Є. Нехай продають "мерседеси" і платять людям зарплату", - сказав президент, якого цитує прес-служба, на зустрічі з главою Нацбанку Надією Єрмаковою.
Він зажадав від підлеглих домогтися зростання середньої зарплати до передкризових $500 на місяць, причому щоб у приватному секторі заробітки "переступили рубіж у $700".
Інфляція минулого року перевищила 100 відсотків, після того, як влада девальвувала білоруський рубель на 65 відсотків у спробі впоратися з хронічним негативним сальдо зовнішньої торгівлі на фоні дефіциту валюти і перебоїв, що почалися, з товарами. Каталізатором стало підвищення зарплат перед виборами 2010 року, на яких правлячий з 1994 року Лукашенко, був проголошений главою держави на новий термін.
Різке падіння доходів вивело на вулиці безліч невдоволених, але міліція подавила виступи протесту, у відповідь на що Захід посилив санкції стосовно Мінська.
У 2013-2014 роках Білорусі належить пережити пік виплат по зовнішніх боргах. На початок 2012 року зовнішній борг складав $118 мільярди і до кінця року країні належить повернути $1,6 мільярди. Цього тижня країна отримала черговий транш, $440 мільйонів, кредиту від підконтрольного Росії Антикризового фонду ЄврАзЄС.
Міжнародний валютний фонд, у якого Мінськ просить нові позики на додаток до вже виданих $3,5 мільярди, попередив про загрозу ще однієї фінансової кризи і закликав владу підтвердити прихильність реформам як однієї з умов нового кредиту .
Але Лукашенко запевнив, що країна здолала наслідки кризи і настала пора дати відчути це виборцям.
За даними Бєлстату, в квітні середня заробітна плата склала близько $400. Лукашенко порадив приватному і державному бізнесу забезпечити зростання за рахунок скорочення собівартості.
"Нехай скорочують до мінімуму собівартість і на нормальний рівень піднімають заробітну плату людей", - сказав президент.
МВФ застерігає уряд Білорусі від "агресивного" підвищення ВВП і збільшення зарплат у бюджетному секторі, який може завершитися новим стрибком інфляції і черговим падінням доходів громадян.
Уряд давав консервативний прогноз зростання економіки цього року на 1,0-1,5 відсотки, але після окрику від Лукашенка підвищив очікування. Президент нагадав у п’ятницю про "основні питання", до яких відніс збільшення ВВП на 5,5 відсотків (при 5,3 роком раніше) за рахунок підвищення ефективності виробництва в країні, де в економіці домінує держсектор.
"Ми повністю володіємо ситуацією, контролюємо її і управляємо нею", - заявив президент.
Політолог Олександр Класковський назвав риторику глави держави популізмом.
"Лукашенко не був би Лукашенком, якби він не скористався випадком, щоб по-більшовицьки поспекулювати на тому, що багатії живуть з шиком, поки інший народ чогось там недоотримує", - сказав він Рейтер.
Аналітик побачив за висловлюваннями політика психологічну підоснову.
"Обвал після штучного підвищення зарплат і усе те безумство, яке відбулося після цього, викликали психологічну травму у Лукашенка", - сказав Класковський.
"Тоді справа не дійшла до масових бунтів, але стихійні виступи були, і очевидно, що це те питання, яке постійно турбує Лукашенка. Він розуміє, що якщо пролетаріат почне ворушитися, то ніякого спецназу йому не вистачить".
У квітні Лукашенко, чий рейтинг підтримки впав в результаті фінансової кризи, закликав уряд не дати опозиції шансу притягнути проблемних держпідприємств трудящих до вуличних виступів.
Білоруський приватний бізнес не може похвалитися надмірною любов’ю з боку держави: підприємці скаржилися на тиск чиновників і виходили на вулиці з протестами проти підвищення податків, проте не домоглися успіху.