Справа Щербаня: в ГПУ розповіли про те, як "донецькі об'єдналися проти кримінальної експансії Лазаренка-Тимошенко"

Заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін в інтерв'ю Коммерсантъ-Украина розповів подробиці того, як складалися відносини "дніпропетровського" і "донецького" бізнесів у 90-х роках, а також про роль Юлії Тимошенко в розподілі впливу на Донбасі.

Так, відповідаючи на запитання, які є докази того, що Тимошенко брала участь в організації та фінансуванні вбивства Євгена Щербаня, Кузьмін розповів "історію бізнесу" 1990-х років, коли президентом був Леонід Кучма, Павло Лазаренко - прем'єр-міністром, генпрокурором - Григорій Ворсинов (усі - представники Дніпропетровської області, як і Юлія Тимошенко).

За словами чиновника, екс-прем'єр тоді зайнялася газовим бізнесом: "схема була простою: газ купувався в Росії за низькою ціною, а тут продавався споживачам за більш високою. Потім до податкової інспекції надавалися документи про те, що газ куплений не в Росії, а у кіпрських компаній в офшорах".

"Виручка перераховувалася туди ж, і різниця привласнювалася учасниками схеми. Так Лазаренко і Тимошенко стали володіти і розпоряджатися мільйонами доларів. За частину цих злочинів засуджено в США Лазаренка, а за частину з них притягується до кримінальної відповідальності Тимошенко Юлія Володимирівна в Україні", - пояснив він.

При цьому Кузьмін нагадав, що найбільшими споживачами газу є підприємства, які переважно сконцентровані на сході країни, і, природно, Донецький регіон був привабливим з точки зору реалізації газу.

"Різниця в ціні осідала на рахунках підприємств, що займалися реалізацією. Була створена компанія ЄЕСУ, керівником якої була Тимошенко Юлія Володимирівна. Представляв цю компанію і лобіював її інтереси Павло Іванович Лазаренко. Проблема полягала в тому, що газом торгували задовго до них, і у підприємств були свої контракти про прямі постачання газу", - вважає заступник голови ГПУ.

Якщо говорити про донецькі підприємства, то, за словами Кузьміна, вони платили за газ приблизно $ 25 за тисячу кубометрів.

"З'явившись на ринку, Тимошенко за допомогою Лазаренка почала просувати свій газовий бізнес і мала бажання продавати газ донецьким підприємствам. Але в Донецьку тоді купували газ напряму за $ 25, а Тимошенко продавала за $ 83", - продовжує він.

При цьому заступник головного прокурора пояснив, що "донецькі" відмовлялися купувати цей газ, "навіть незважаючи на використовуваний нею адміністративний ресурс".

"Адмінресурс був такої сили, що встояти проти нього могли тільки дуже впливові, сильні, нестандартно мислячі люди". Донецькі "об'єдналися проти кримінальної експансії Лазаренка-Тимошенко навколо трьох осіб - народного депутата, лідера найбільшої на той момент фракції в парламенті Євгена Щербаня і його партнерів з бізнесу - Олександра Момота і Олександра Шведченка", сказав Кузьмін.

Компанія, яку створив Щербань, за його словами, конкурувала з компанією Тимошенко, і вони абсолютно не потребували послуг ЄЕСУ. Після цього, додав він, Щербань публічно виступив зі звинуваченнями на адресу Лазаренка і Тимошенко в нечистоплотності ведення бізнесу.

"Більше того, Щербань виступав за те, щоб у президентських виборах брав участь представник Донецького регіону, який би захистив донецький бізнес і населення від такої кримінальної експансії. Після цього виник важкий, тривалий конфлікт, пов'язаний з перерозподілом газових потоків", - вважає чиновник.

Він розповів КоммерсантЪ-Украина, що протягом 1996 року Щербань, Момот і Шведченко були вбиті, і після цих вбивств "донецький бізнес здався і почав купувати газ ЄЕСУ за ціною, запропонованою Тимошенко".

"Коли Лазаренко пішов з посади прем'єра, Тимошенко пішла слідом за ним з Донецького регіону, і підприємства знову почали купувати газ за колишньою, більш низькою ціною", - резюмував заступник глави ГПУ.