ВР хоче відновити права осіб, депортованих за національною ознакою
Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. За ухвалення відповідного рішення проголосували 356 народних депутатів із 420, зареєстрованих у сесійній залі.
Як повідомляється, законопроект передбачає, що Україна визнає депортації
народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі
рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних
республік, незаконними і злочинними актами, здійсненими проти них, і визначає
відновлення прав громадян України серед депортованих осіб одним із пріоритетних
напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку
суспільства.
Відповідно до законопроекту державна політика щодо відновлення прав
депортованих осіб визначається Радою відповідно до Конституції України і
забезпечується органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Держава сприяє добровільному поверненню в Україну, адаптації та інтеграції в
українське суспільство депортованих осіб та членів їх сімей, створює умови для
їх облаштування, забезпечення землею, житлом, працевлаштування, освіти,
збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності.
Держава забезпечує право депортованих осіб на повернення історичних назв
населених пунктів, які були перейменовані за часів СРСР у зв'язку зі
здійсненими депортаціями. Під час реалізації гарантій депортованим особам не
повинні обмежуватися права і законні інтереси громадян, які проживають на
відповідних територіях.
Депортованим визнається той, хто отримав громадянство України та належить до
осіб серед кримськотатарського народу, національних меншин (громадян колишнього
СРСР), які в період 1941-1944 років були насильно переселені за національною
ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього
СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією
сучасної України; також особи, які були примусово спрямовані на спецпоселення
до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації,
відбуття примусових робіт, покарання і т. д.; особи, які на момент депортацій
1941-1944 років перебували за межами постійного місця проживання (на військовій
службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо),
але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною
ознакою, в тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного
проживання, осіб, які народилися в сім'ях депортованих осіб до моменту їх
повернення на постійне місце проживання.
Варто зазначити, що факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою
або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав -
колишніх республік СРСР. При відсутності зазначених документів факт депортації
особи встановлюється в судовому порядку.
Депортована особа в порядку, встановленому законом, має право на безкоштовну
правову допомогу з питань, пов'язаних з наданням статусу депортованої особи, і
інших питань, пов'язаних з депортацією.
Нагадаємо, 17 травня Верховна Рада відмовилася визнати депортацію кримських
татар злочином.